17.06.2024
Справа №642/877/24
Провадження №1-кс/642/1826/24
17 червня 2024 року
м. Харків
Ленінський районний суд м.Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
власника майна - ОСОБА_4
представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024221220000285 від 08.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,-
10.06.2024 на розгляд до Ленінського районного суду м.Харкова надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , прокурора Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024221220000285 від 08.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12024221220000285 від 08.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з серпня по грудень 2023 року невстановлені особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_7 огли загальною сумою 109 684 грн., які перерахував його неповнолітній син з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_7 на банківські картки шахраїв, а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_1» № НОМЕР_2 , АТ «ІНФОРМАЦІЯ_3» № НОМЕР_3 , АТ «ІНФОРМАЦІЯ_2» № НОМЕР_4 .
Слідчий зазначає, що банківська картка АТ «ІНФОРМАЦІЯ_3» № НОМЕР_3 , зареєстрована на ОСОБА_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , моб.тел. НОМЕР_5 .
Також слідчий зазначає, що грошові кошти з вказаної банківської картки виводились на картки «ІНФОРМАЦІЯ_1» № НОМЕР_6 та АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 , № НОМЕР_6 , АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 . Банківська картка «ІНФОРМАЦІЯ_1» № НОМЕР_2 зареєстрована на ОСОБА_8 .
Відповідно до рапорту старшого інспектора 2-го відділу УПК в Харківській області ДКП НП України встановлено, що ОСОБА_8 зі своєї картки № НОМЕР_2 переводив грошові кошти, здобуті злочинним шляхом на банківську карту АТ «ІНФОРМАЦІЯ_2» № НОМЕР_4 , яка також належить останньому.
Також, потерпілим надавався номер мобільного телефону особи - НОМЕР_8 , яка вчинила шахрайські дії та таким чином заволоділа грошовими коштами останнього. Згідно інформації, наданої АТ «ІНФОРМАЦІЯ_1», фінансовий номер ОСОБА_8 - НОМЕР_8 .
05.06.2024 у період часу з 07:41 год. по 09:34 год. на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 21.05.2024 (справа №642/877/24, провадження №1-кс/642/1599/24) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «iPhone 14», IMEI-1 - НОМЕР_9 , IMEI-2 - НОМЕР_10 , який належить ОСОБА_8
05.06.2024 у період часу з 08:01 год. по 09:32 год. на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 21.05.2024 (справа №642/877/24, провадження №1-кс/642/1599/24) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено ноутбук марки «Asus D9NOCV411821394» та мобільний телефон марки «iPhone 11», IMEI-1 - НОМЕР_11 , IMEI-2 - НОМЕР_12 , які належать ОСОБА_4 .
Постановою слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області від 05.06.2024 вилучені предмети: «iPhone 14», IMEI-1 - НОМЕР_9 , IMEI-2 - НОМЕР_10 , ноутбук марки «Asus D9NOCV411821394» та мобільний телефон марки «iPhone 11», IMEI-1 - НОМЕР_11 , IMEI-2 - НОМЕР_12 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
На даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність накласти арешт на мобільний телефон марки «iPhone 14», IMEI-1 - НОМЕР_9 , IME1-2 - НОМЕР_10 , мобільний телефон марки «iPhone 11», IMEI-1 - НОМЕР_11 , IMEI-2 - НОМЕР_12 , ноутбук марки «Asus D9NOCV411821394», так як зазначене вище майно має значення у кримінальному провадженні в якості речових доказів.
Слідчий СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити. Зазначив, що накладення арешту на майно, яке вилучене 05.06.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно, так як вказані речі мають суттєве значення в даному кримінальному провадженні. Яке саме доказове значення мають вказані предмети суду не вказав.
Власник майна ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв на адресу суду від нього не надходило.
Власник майна ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання про арешт майна, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість цього клопотання, зазначили, що вилучені під час обшуку мобільні телефони та ноутбук марки «Asus D9NOCV411821394» належать ОСОБА_4 , яка взагалі не має жодної причетності до кримінального провадження №12024221220000285 від 08.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, за допомогою вилучених слідчим речей, вона здійснює професійну діяльність, працює ріелторомв агентстві нерухомості, в ноутбуці та телефоні міститься інформація щодо клієнтської бази та не мають жодного доказового значення у кримінальному провадженні, тому обмеження власника майна ОСОБА_4 в праві володіння та використання мобільним телефоном та ноутбуком суттєво обмежує її права як фізичної особи, а також перешкоджає здійсненню нею трудової діяльності.
Адвокатом ОСОБА_5 також зазначено, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 21.05.2024 надано дозвіл на проведення обшуку з метою з метою виявлення та подальшого вилучення чорнових записів, якими користується ОСОБА_8 , а також надано дозвіл на виготовлення тільки копій дискових накопичувачів, флешносіїв, карток пам'яті, оптичних дисків, персональних та планшетних комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів - шляхом зняття інформації.
Разом із цим, під час проведення обшуку 05.06.2024 вилучено мобільний телефон марки «iPhone 14», IMEI-1 - НОМЕР_9 , IME1-2 - НОМЕР_10 , мобільний телефон марки «iPhone 11», IMEI-1 - НОМЕР_11 , IMEI-2 - НОМЕР_12 , ноутбук марки «Asus D9NOCV411821394». Власник добровільно надала згоду на зняття інформації з вказаних гаджетів, зазначила паролі, але слідчий незаконно вилучив вказані предмети без дозволу суду.
Враховуючи вищевикладене, власник майна ОСОБА_4 та її представник - адвокат ОСОБА_9 проти задоволення клопотання заперечують, оскільки клопотання про арешт майна є безпідставним та необґрунтованим.
Вислухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши доводи клопотання та надані до суду матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221220000285 від 08.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Так, в період з серпня по грудень 2023 року невстановлені особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_7 огли загальною сумою 109 684 грн., які перерахував його неповнолітній син з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 на банківські картки шахраїв, а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_1» № НОМЕР_2 , АТ «ІНФОРМАЦІЯ_3» № НОМЕР_3 , АТ «ІНФОРМАЦІЯ_2» № НОМЕР_4 .
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 21.05.2024 по справі №642/877/24 (провадження №1-кс/642/1599/24) слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221220000285 від 08.02.2024 та прокурорам Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова - процесуальним керівникам у кримінальному провадженні №12024221220000285 від 08.02.2024, надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №374033464 на праві власності належить ОСОБА_4 , у якій фактично мешкає ОСОБА_8 , з метою виявлення та подальшого вилучення чорнових записів та інших речей, якими користується ОСОБА_8 та які можуть мати значення для встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення. Надано дозвіл на виготовлення копій дискових накопичувачів, флешносіїв, карток пам'яті, оптичних дисків, персональних та планшетних комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, якими користується ОСОБА_8 та які можуть мати значення для встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення - шляхом зняття інформації. В іншій частині - відмовлено.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 21.05.2024 по справі №642/877/24 (провадження №1-кс/642/1600/24) слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221220000285 від 08.02.2024 та прокурорам Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова - процесуальним керівникам у кримінальному провадженні №12024221220000285 від 08.02.2024, надано дозвіл на проведення обшуку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №374033010 на праві власності належить ОСОБА_10 , розмір частки 1/1, у якій фактично мешкає ОСОБА_8 , з метою виявлення та подальшого вилучення чорнових записів, якими користується ОСОБА_8 та які можуть мати значення для встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення. Надано дозвіл на виготовлення копій дискових накопичувачів, флешносіїв, карток пам'яті, оптичних дисків, персональних та планшетних комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, якими користується ОСОБА_8 та які можуть мати значення для встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення - шляхом зняття інформації. В іншій частині - відмовлено.
05.06.2024 у період часу з 07:41 год. по 09:34 год. на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 21.05.2024 (справа №642/877/24, провадження №1-кс/642/1599/24) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «iPhone 14», IMEI-1 - НОМЕР_9 , IMEI-2 - НОМЕР_10 , який належить ОСОБА_8
05.06.2024 у період часу з 08:01 год. по 09:32 год. на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 21.05.2024 (справа №642/877/24, провадження №1-кс/642/1599/24) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено ноутбук марки «Asus D9NOCV411821394» та мобільний телефон марки «iPhone 11», IMEI-1 - НОМЕР_11 , IMEI-2 - НОМЕР_12 , які належать ОСОБА_4 .
Постановою слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області від 05.06.2024 вилучені предмети, а саме: «iPhone 14», IMEI-1 - НОМЕР_9 , IMEI-2 - НОМЕР_10 , ноутбук марки «Asus D9NOCV411821394» та мобільний телефон марки «iPhone 11», IMEI-1 - НОМЕР_11 , IMEI-2 - НОМЕР_12 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Разом із цим, вказана постанова слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 про визнання та доручення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 05.06.2024 не містить будь-якого обґрунтування, що вилучені під час обшуку майно має значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Постанова слідчого жодним чином не обґрунтована, не містить посилання на докази, на підставі яких слідчий дійшов висновку, що вилучені під час обшуку ноутбук та мобільні телефони відповідають критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України.
Таким чином, постанова слідчого від 05.06.2024 не відповідає вимогам ст.ст. 98, 110 КПК України, оскільки взагалі не містить мотивів прийняття цієї постанови та їх обґрунтування.
Посилання сторони обвинувачення на той факт, що у органу досудового розслідування по вилученому майну виникла необхідність у проведенні судових експертиз (в тому числі судово- товарознавчої експертизи), слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки до суду не надано будь-яких процесуальних рішень про залучення експерта для проведення експертизи у кримінальному провадженні, слідчим взагалі не вчинено будь-яких дій з приводу вилученого майна, навіть не знято інформацію, добровільну згоду на що надано власниками та слідчим суддею.
Частиною 2 ст.168 КПК України встановлено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України), у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Доводи клопотання повинні бути належним чином обґрунтовані і підтверджені доданими до нього оригіналами або копіями матеріалів кримінального провадження, а також витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджує факт подання клопотання в рамках конкретного провадження.
Згідно з ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.3,4 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Частиною 5 ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
В поданому клопотанні слідчим не доведено необхідність арешту цього майна, а також не доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, що є підставою для відмови у задоволенні цього клопотання відповідно до ч.1 ст.173 КПК України.
В пунктах 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) зазначено, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Надані до суду матеріали кримінального провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених у клопотанні обставин та доданих до нього матеріалах не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Стороною обвинувачення, в межах заявленого клопотання не доведено, що вказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні прокурора, не доведено їх значення для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах, а тому клопотання про арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, задоволенню не підлягає.
Отже, всупереч ч.3, ч.4, ч.5 ст.132, ст.ст.170,171,173 КПК України, стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в даному клопотанні, оскільки правові підстави для арешту майна відсутні.
Таким чином, оскільки в клопотанні слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 не доведено необхідність арешту майна, а також не доведено, що вказане майно має значення речових доказів у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає заявлене клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Мобільний телефон марки «iPhone 14», IMEI-1 - НОМЕР_9 , IME1-2 - НОМЕР_10 , мобільний телефон марки «iPhone 11», IMEI-1 - НОМЕР_11 , IMEI-2 - НОМЕР_12 , ноутбук марки «Asus D9NOCV411821394», вилучені під час проведення обшуку 05.06.2024 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 та під час проведення обшуку 05.06.2024 квартири за адресою: АДРЕСА_1 - повернути ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , як особам, у яких було вилучено вказане майно.
Відповідно до ч.3 ст.169 КПК України слідчий та прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 167, 169, 170 - 173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024221220000285 від 08.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення.
Повний текст складено 20.06.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1