Справа № 128/261/24
Іменем України
20 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді - Саєнко О.Б., при секретарі - Кривонос Д.О., без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про визнання особи такою, що втратила право користування житлом», -
У січня 2024 позивач звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області із вищевказаним позовом, який умотивувала тим, що вона являється власником будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у якому зареєстроване проживання наступних осіб: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 в зазначеному будинку не проживає з 2022 року, оскільки він в цьому році переїхав на постійне місце проживання до Європи, точна адреса невідома і до цього часу там проживає. Отже, з відповідачем ОСОБА_2 вона не спілкується взагалі і він за зареєстрованою адресою проживання не з'являється.
Також, позивач зазначає, що ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації, тому на територію України повернутися не зможе. Через той факт, що він зареєстрований за вказаною адресою, вона не може оформити субсидію та сплачує додаткові кошти за ЖКГ. Вважає, що оскільки ОСОБА_2 відсутній без поважних причин за зареєстрованим місцем його проживання близько 2 років, тому він втратив право користування вказаним житлом.
Тому просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
14.06.2024 у судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, попередньо через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій зазначила, що позовні вимоги вона підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 повторно до судового засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся завчасно та належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або проведення - у його відсутності до суду відповідач не надав, у зв'язку з чим, суд вирішив провести заочний розгляд справи, про що постановив відповідну ухвалу.
Виходячи з вказаного , суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутності не з'явившихся осіб та постановити заочне рішення на підставі поданих позивачем письмових доказів у справі.
Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом установлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування житлового будинку, серія та номер:4-564 від 05.08.2020, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №361783653 від 14.01.2024 (а.с.4-5).
Згідно витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №338, виданого 16.01.2024 ЦНАП Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 6 осіб, у тому числі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.6).
З акту обстеження фактичного місця проживання від 25.03.2024, затвердженого селищним головою Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, судом зокрема убачається, те що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак фактично за вищевказаною адресою останній не проживає з 24.02.2022.
Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно до ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 405 ЦК України , члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом установлено, що позивач являється власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування житлового будинку, серія та номер:4-564 від 05.08.2020.
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , як член сім'ї позивача.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 24.02.2022 , тобто понад один рік, в цьому будинку не проживає без поважних на те причин, у зв'язку з чим позивач позбавлена повною мірою володіти, користуватись та розпоряджатися зазначеним вище будинком, чим обмежуються її право власності на даний об'єкт нерухомості, тому з метою захисту майнових прав позивача, шляхом забезпечення в повній мірі їх реалізації нею на власний розсуд, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошові кошти в сумі 1211,20 гривень у рахунок повернення сплаченого позивачем при подачі позову судового збору, оскільки позов задоволений судом в повному обсязі.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч.4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК , Суд-
Позов - задовольнити.
Усунити перешкоди в користуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , належним їй на праві власності житловим будинком АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , таким, що втратив право користуванняжитловим будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у рахунок повернення сплаченого позивачем при подачі позову судового збору - 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Олена САЄНКО