Номер провадження 1-кп/641/157/2024 Справа № 641/6678/21
20 червня 2024 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Харкові матеріали кримінальних проваджень № 1201522053001155 від 17.04.2015 року, № 12016220530000253 від 24.01.2016, № 12020220540002093 від 04.11.2020, № 12021220540000184 від 01.02.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, на обліку в ТЦКтаСП не перебуває, є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , факстично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 19.06.2005 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 69, 70, 75, 104 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком два роки;
2) 27.06.2007 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289, ст.ст. 70, 71 КК України до п'яти років одного місяця позбавлення волі;
3) 01.11.2007 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 289, ст. 69, 71 КК України до п'яти років шести місяців позбавлення волі;
4) 28.01.2014 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, 75 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком два роки;
5) 03.02.2016 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до двох років трьох місяців позбавлення волі;
6) 14.04.2021 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі;
7) 13.03.2023 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі,
8) 16.04.2024 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим за корисливі злочини проти власності, 15.04.2015 року приблизно о 17-30, діючи з корисливих мотивів, знаходячись між будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , побачив раніше незнайому йому ОСОБА_8 . Підійшовши ззаду до ОСОБА_8 та застосувавши до неї фізичне насильство, а саме один удар рукою в область потилиці, чим спричинив ОСОБА_8 фізичний біль, ОСОБА_5 шляхом ривка вихопив з її рук сумку лакову чорного кольору вартістю 255грн., в якій знаходився паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 , мобільний телефон Samsung GT-E 1202 вартістю 120грн., мобільний телефон Nokia Express Music 5310 вартістю 350грн., кредитна картка АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 .
Після цього, ОСОБА_5 з місця злочину зник, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, зокрема, за допомогою мобільного телефона потерпілої ОСОБА_8 зняв з банківської картки № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 2700грн. Своїми діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 3425грн.
Крім того, ОСОБА_5 15.04.2015 року у вечірній час доби, знаходячись біля будинку № 1 по вул. Біблика у м. Харкові, оглядаючи вміст сумки ОСОБА_8 , виявив паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 серія НОМЕР_2 та кредитну картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_8 . Усвідомлюючи, що паспорт та банківська картка є важливими особистими документами потерпілої, ОСОБА_5 залишив паспорт та кредитну картку при собі, тим самим заволодів ними.
Також 12.12.2015 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_5 , знаходячись за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_5 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв телевізор Thomson E90NH22C, виніс його з квартири та розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 1303грн.
Того ж дня, 12.12.2015 року, ОСОБА_5 повернувся до квартири свого знайомого ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_5 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв належну ОСОБА_9 мультиварку Delfa DMC-301, виніс її з квартири та розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 331грн.
Крім того, 13.12.2015 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_5 , знаходячись за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_5 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв належний ОСОБА_9 електрочайник Saturn ST-EK0004 та електроплиту Mirta PDI325, виніс їх з квартири та розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_9 матеріальну шкоду у загальному розмірі 711грн.
Також 19.10.2020 року приблизно о 16-45 ОСОБА_5 , перебуваючи в торговельній залі магазину «ЕВА» (ТОВ «РУШ), розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв з полиці одну упаковку капсул для прання ТМ «Ariel» «LenorEffect», 30 штук в упаковці, вартістю 367грн., та пройшов до іншого відділу магазину, де сховав упаковку капсул для прання собі під светр.
Після цього, ОСОБА_5 з вказаним майном пройшов повз зону касового контролю, не сплативши вартість товару, та покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду у сумі 367 грн.
Крім того, 31.01.2021 року приблизно о 15-40 ОСОБА_5 , перебуваючи в відділі побутової хімії магазину « ProStor» № 547 (ТОВ «Стиль Д»), розташованого за адресою: пр. Гагаріна, 179, м. Харків, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований та таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв з полиці одну упаковку капсул для прання ТМ «Ariel» «Гірське джерело», 27 штук в упаковці, вартістю 348,66грн., та пройшов до іншого відділу магазину, де сховав упаковку капсул для прання собі під куртку.
Після цього, ОСОБА_5 , не оплативши вказаний товар, попрямував до виходу з приміщення магазину, однак з незалежних від нього причин не довів свій злочинний умисел до кінця, оскільки був зупинений працівниками магазину «ProStor» № 547.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав у повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся та пояснив суду, що навесні 2015 року на вулиці побачив жінку напідпитку, у жінки була сумка, яку ОСОБА_5 вирішив вихопити. Ударивши жінку, він вихопив у неї сумку, у сумці були мобільні телефони, паспорт та банківська картка, з банківської картки він в подальшому зняв кошти, телефони продав. Крім того, він у свого знайомого ОСОБА_9 знімав кімнату у кв. АДРЕСА_7 . У грудні 2015 року, коли ОСОБА_9 поїхав і його не було вдома, з квартири свого знайомого ОСОБА_9 він викрав та здав у ломбард телевізор, мультиварку, електрочайник та електроплиту. Також пояснив, що у жовтні 2020 року у магазині «ЕВА» взяв і не оплатив капсули для прання, у січні 2021 року у магазині ProStor також хотів вкрасти капсули для прання, однак на виході його зупинити працівники магазину. Просить суворо його не карати, призначити мінімальний термін покарання, зарахувати строк його перебування у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» для розгляду цього кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтверджується його показаннями, матеріалами кримінального провадження та щирим каяттям обвинуваченого.
Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Матеріали справи містять заяву потерпілої про проведення судового розгляду кримінального провадження за її відсутності.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Матеріали справи містять заяву потерпілого ОСОБА_9 , в якій він просить провести судовий розгляд кримінального провадження за його відсутності та призначити покарання на розсуд суду.
Представник потерпілого ТОВ «Стиль Д» ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Матеріали справи містять заяву представника потерпілого ТОВ «Стиль Д» ОСОБА_10 , в якій вона просить провести судовий розгляд кримінального провадження за її відсутності та призначити покарання на розсуд суду.
Представник потерпілого ТОВ «РУШ» ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Матеріали справи містять заяву представника потерпілого ТОВ «РУШ» ОСОБА_11 , в якій ввін просить провести судовий розгляд кримінального провадження за його відсутності та призначити покарання на розсуд суду.
Враховуючи, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи та судом встановлено, що він вірно розуміє ці обставини, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, вислухавши думку учасників судового процесу та роз'яснивши їм правові наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 :
- за епізодом 15.04.2015 року за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, вчинений повторно, та ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом та іншим важливим особистим документом;
- за епізодами 12.12.2015 року, 13.12.2015, 19.10.2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно,
- за епізодом 31.01.2021 року за ч. 3 ст 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає його щире каяття, активне сприйняття розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , судом встановлено, що він неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, не працевлаштований, за місцем фактичного проживання характеризується задовільно.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, особу ОСОБА_5 , обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, негативне ставлення ОСОБА_5 до вчиненого, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, думку прокурорів, які вважали за доцільне призначення остаточно покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливо без ізоляції від суспільства, та призначає ОСОБА_5 покарання:
- за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупності кримінальних правопорушень суд призначає покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 6 років позбавлення волі.
Згідно з частиною 4 статті 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, тобто за сукупністю злочинів.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив злочини 15.04.2015 року, 12.12.2015 року, 13.12.2015 року, 19.10.2020 року, 31.01.2021 року, тобто до постановлення відносно нього вироку 16.04.2024 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання відповідно до положень ч.ч. 1 - 3 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі.
При цьому за правилами ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України в строк покарання, остаточно визначеного за сукупністю злочинів, належить зарахувати покарання, яке частково відбуте ОСОБА_5 за попередніми вироками.
У висновку щодо застосування норми права, сформульованому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 (касаційне провадження № 13 - 31 кс 18), вказано наступне.
Положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.
Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).
Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Вказівка в пункті «ґ» ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) на те, що у строк попереднього ув'язнення включається строк «перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження», стосується випадків, коли особа, яка відбуває покарання, до якого вона була засуджена в іншому кримінальному провадженні (іншій кримінальній справі), залишається в установі попереднього ув'язнення або тимчасово переводиться до неї з метою участі в слідчих діях або судовому розгляді нового кримінального провадження, що прирівнюється до попереднього ув'язнення в межах цього нового кримінального провадження до набрання вироком законної сили.
З матеріалів даного об'єднаного кримінального провадження вбачається, що згідно довідки ДУ «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_5 в порядку виконання вироку з 25.07.2021 року перебуває у слідчому ізоляторі, на виконання ухвали суду залишений в слідчому ізоляторів для розгляду в суді обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220540000184 від 01.02.2021 року.
В даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 злочин, передбачений ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, який входить до сукупності кримінальних правопорушень у вчиненні яких його визнано винуватим, ним вчинено у квітні та грудні 2015 року.
Отже, періоди перебування ОСОБА_5 у об'єднаному кримінальному провадженні № 641/6678/21 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на час його розгляду, з 25.07.2021 року до набрання цим вироком законної сили відповідно до вимог ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону № 838-VIII підлягають до зарахування у строк відбуття покарання ОСОБА_5 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у складі Касаційного кримінального суду у постанові від 07.11.2023 року по справі № 510/2088/15-к.
Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.02.2021 року по справі № 641/721/21 накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведення огляду місця події від 31.01.2021 в приміщенні магазину «ProStor» № 547 за адресою : АДРЕСА_8 , а саме на одну упаковку капсул для прання ТМ «Ariel».
За змістом ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Враховуючи, що в подальшому в застосуванні даного заходу відпала потреба, суд приходить до висновку про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.02.2021 року по справі № 641/721/21.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати по кримінальному провадженню, а саме: 490,35 грн. витрат на проведення судової товарознавчої експертизи № 6/2546CE-20 від 16.11.2020 року; 490,35 грн. витрат на проведення судової товарознавчої експертизи № CE-19/121-21/2881-TB від 11.02.2021 року; 306,90грн. витрат на проведення судової товарознавчої експертизи № 618 від 29.01.2016 року, що складає загальну суму 1287 грн. 60 коп.
Цивільні позови ОСОБА_8 та ОСОБА_9 протокольною ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.11.2017 року повернуті заявникам.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Доля речових доказів вирішується у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначених за цим вироком та вироком Київського районного суду м. Полтави від 16.04.2024 року, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Строк відбуття призначеного ОСОБА_5 покарання у виді 6 років позбавлення волі обчислювати з моменту набрання цим вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року зарахувати ОСОБА_5 в строк попереднього ув'язнення в даному кримінальному провадженні перебування в слідчому ізоляторі для участі в судовому розгляді, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з 25.07.2021 року до набрання цим вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати по кримінальному провадженню у сумі 1287,60грн.
Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.02.2021 року по справі № 641721/21, скасувати.
Речові докази:
- мобільний телефон Nokia Express Music 5310, ІМЕІ НОМЕР_3 , переданий на відповідальне зберігання 27.08.2015 року ОСОБА_8 , після набрання вироком законної сили вважати повернутим власнику ОСОБА_8 ;
- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 , зв'язку ключів, передані на відповідальне зберігання 06.05.2015 року ОСОБА_8 , після набрання вироком законної сили вважати повернутим власнику ОСОБА_8 ;
- телевізор Thomson E90NH22C, серійний номер НОМЕР_4 , мультиварку Delfa DMC-301, серійний номер НОМЕР_5 , передані на відповідальне зберігання 29.01.2016 року ОСОБА_9 , після набрання вироком законної сили вважати повернутим власнику ОСОБА_9 ;
- акт інвентаризації з магазину «ЕВА» від 22.10.2020 року, після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження;
- диск з відеозаписами з камер відеоспостереження з магазину «ЕВА» від 19.10.2020 року, після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження;
- лист інвентаризації з магазину «ProStor» № 547 від 31.01.2021 року - після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження;
- диск з відеозаписами з камер відеоспостереження з магазину «ProStor» № 547, після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження;
- одна упаковка капсул для прання ТМ «Ariel», передана на зберігання до камери схову речових доказів ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, після набрання вироком законної сили повернути власнику ТОВ «Стиль Д».
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1