Справа № 953/3842/22
н/п 1-кс/953/4496/24
"20" червня 2024 р. Київський районний суд м. Харкові у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 про самовідвід щодо розгляду скарги захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України на процесуальне рішення прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022220000000155 від 20.06.2022, -
встановив:
19.06.2024 до суду надійшла скарга захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України на процесуальне рішення прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022220000000155 від 20.06.2022.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.06.2024, вищезазначена справа розподілена в провадження судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_3
19.06.2024 суддею Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 на підставі ч.1 ст.80, ст.76 КПК України заявлений самовідвід з підстави неможливості розгляду вищевказаної справи, у зв'язку з перебуванням у її провадженні обвинувального акту по кримінальному провадженні №42022220000000155 від 20.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 19.06.2024, заява судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 про самовідвід розподілена в провадження судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 .
В судове засідання учасники судового розгляду не з'явились, повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне:
В провадженні судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженні №42022220000000155 від 20.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України.
19.06.2024 захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , звернувся зі скаргою в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України на процесуальне рішення прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022220000000155 від 20.06.2022.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.06.2024, вищезазначена справа розподілена в провадження судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 , та присвоєно номер № 953/3842/22, 1-кс/953/4493/24.
19.06.2024 суддею Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 на підставі ч.1 ст.80, ст.76 КПК України заявлений самовідвід.
Положеннями ч.1 ст.76 КПК України визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року передбачено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Європейський суд у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), «Білуха проти України» (рішення від 09 листопада 2006 року), «Рудніченко проти України» (рішення від 11 липня 2013 року) вказав на те, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Враховуючи, що підставою подачі заяви про самовідвід є виключення будь-яких сумнівів учасників процесу та стороннього спостерігача в об'єктивності, неупередженості, законності та обґрунтованості вирішення справи, а також недопущення в подальшому неправильності при ухваленні судом рішення, суд вважає за можливе заяву про самовідвід задовольнити.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.82 КПК України у разі задоволення заяви про самовідвід судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. Суд, на розгляд якого передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому ст.35 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 82, 372 КПК України, суд, -
постановив:
Заяву ОСОБА_3 про самовідвід, - задовольнити.
Скаргу захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України на процесуальне рішення прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022220000000155 від 20.06.2022, - передати для автоматичного розподілу в порядку, визначеному ч.3 ст.35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1