612/352/24
1-кп/612/18/24
20 червня 2024 року смт. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 , з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Українка Барвінківського району Харківської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України,-
25.01.2024 ОСОБА_4 за попередньою змовою та спільно з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, маючи умисел на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, з корисливого мотиву, з метою їх використання в особистих цілях, прибули до захисного лісового насадження лінійного типу, яке розташоване неподалік від с. Криштопівка Близнюківської територіальної громади Лозівського району Харківської області.
Стаття 4 Лісового кодексу України встановлює, що до лісового фонду відносяться лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 га, інші лісовкриті землі.
Згідно ч. 2 Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650, полезахисні лісові смуги - штучно створені насадження лінійного типу для захисту сільськогосподарських угідь від негативного впливу природних та антропогенних факторів.
В статті 60 Закону України «Про охорону природного навколишнього середовища» визначено, що полезахисні лісові смуги підлягають особливій охороні як природні комплекси, що мають велику екологічні цінність для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних явищ.
В статті 39 Лісового кодексу України вказано, що Ліси України за екологічним і соціально-економічним значенням та залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на категорії, зокрема, полезахисні лісові смуги відносяться до категорії захисних лісів, які виконують водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції.
Нормативи, за якими виділяються захисні лісові ділянки, встановлюються у відповідності до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 16.05.2007. Згідно пункту 7 цієї Постанови до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об'єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема: лісові ділянки (смуги лісів), розташовані у смугах відведення каналів, залізниць та автомобільних доріг.
Відповідно до абз. 9 ч. 3 Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650, для проведення рубок догляду, реконструктивних рубок видається лісорубний квиток відповідно до статті 69 Лісового кодексу України.
Згідно із ч. 1 ст. 66 Лісового кодексу України у порядку спеціальною використання лісових ресурсів здійснюється, зокрема заготівля деревини. Крім того, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток.
Відповідно до ч. 2 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 визначається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена, зокрема, без відповідного дозволу.
Відповідно до положень ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого, зокрема здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів.
Відповідно до пункту 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем.
25.01.2024 близько 14 год. 00 хв., без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або лісового квитка, ОСОБА_4 за попередньою змовою та спільно з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, в захисному лісовому насадженні лінійного типу, яке розташоване неподалік від с. Криштопівка Близнюківської територіальної громади Лозівського району Харківської області, за допомогою бензопил, здійснили незаконну порубку сироростучих дерев породи «Ясень» діаметрами: 17 см; 18 см; 22 см; 24 см; 30 см; 31 см; 36 см; 39 см, чим спричинили збитки Близнюківській селищній раді Лозівського району Харківської області в сумі 51233 грн. 28 коп.
Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких йому пред'явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи, як викладено вище у вироку.
Представник потерпілого Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд даної справи без його участі, в якій він вказує, що претензій до обвинуваченого не має, йому роз'яснено порядок ч. 3 ст. 349 КПК України, його позиція добровільна, а також йому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений право оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. При вирішенні міри покарання покладається на розсуд суду.
Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 , в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 суд враховує відсутність обтяжуючих обставин відповідно ст. 67 КК України. Щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення відповідно до ст. 66 КК України є обставинами, які пом'якшують його покарання.
Згідно класифікації кримінального правопорушення, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 , за ч. 2 ст. 246 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Вивченням особи ОСОБА_4 судом встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, неодружений, непрацюючий.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує, що ним скоєно нетяжкий злочини, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_4 покарання для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 246 КК України.
При цьому, суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки діяння, тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, згідно яких він формально позитивно характеризується за місцем проживання, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжує покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, та дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.
На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На період іспитового строку суд покладає обов'язки на ОСОБА_4 , передбачені ст. 76 КК України.
Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, суд враховує те, що ОСОБА_4 засуджується до покарання з іспитовим строком, отже, суд не знаходить підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Цивільний позов не пред'являвся.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_4 половину процесуальних витрат за проведення судово - економічної експертизи № СЕ-19/121-24/5074-ЕК від 18.03.2024 за цим кримінальним провадженням у сумі 4543 грн. 68 коп.
З огляду на наявність виділеного кримінального провадження, арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.01.2024, зберігає свою дію.
Долю речових доказів суд вирішить після завершення судового розгляду виділеного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово - економічної експертизи № СЕ-19/121-24/5074-ЕК від 18.03.2024 в сумі 4543 (чотири тисячі п'ятсот сорок три) грн. 68 коп.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1