30.05.2024
Справа № 401/2094/22
Провадження № 2/401/38/24
30 травня 2024 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю , -
30 серпня 2022 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 та просила ухвалити рішення, яким в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за відповідачем право приватної власності на транспортний засіб марки KIA CERATO , 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , стягнувши з нього на її користь грошову компенсацію вартості 1/ 2 частини даного транспортного засобу в розмірі 96 179 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачем наведено наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 19 лютого 2019 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. У 2021 році ними було набуто майно, а саме транспортний засіб KIA CERATO , 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 7000 доларів США, який знаходиться у користуванні відповідача. З підстав ч. 1 ст. 69, ст. 71 СК України, ч.ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України позивач просить позов задовольнити, так як взаємної згоди щодо порядку розподілу спільної сумісної власності між сторонами не досягнуто. (а.с. 2-4)
Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Гармаш Т.І. від 14 вересня 2022 року у справі відкрито загальне позовне провадження. (а.с. 14)
28 вересня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та просив суд визнати за ним право особистої приватної власності на спірний автомобіль.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що через рік після реєстрації шлюбу він та ОСОБА_1 припинили шлюбні відносини, в зв'язку з чим ОСОБА_1 виїхала з квартири ОСОБА_2 і з того часу вони стосунки не підтримують та проживають окремо. На час звернення до суду з зустрічним позовом у Світловодському міськрайонному суді відкрито провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Спірний автомобіль ОСОБА_2 придбав 20 липня 2021 року , тобто після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 , без участі останньої, в зв'язку з чим , на думку ОСОБА_2 , наявні підстави для визнання цього транспортного засобу його особистою приватною власністю. Основним джерелом коштів, за які був придбаний автомобіль, була позика в сумі 4000 доларів США у ОСОБА_3 , яка наразі не повернута. З підстав ч. 6 ст. 57 СК України просить зустрічні позовні вимоги задовольнити. (а.с. 22-23, 33-34)
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 17 листопада 2022 року зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним. (а.с. 58)
Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду від 30 листопада 2023 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_2 прийнята до провадження судом у складі судді Волошиної Н.Л., в зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_4 , у справі призначено підготовче судове засідання. (а.с. 134-136)
Ухвалою суду від 22 лютого 2024 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду. (а.с. 171-172)
В ході судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Обрізків І.В. позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позові, зустрічні позовні вимоги не визнали.
В судовому засіданні ОСОБА_1 надала пояснення, з яких, зокрема, вбачається, що вона з ОСОБА_2 стали спільно проживати у його квартирі з 2012 року, хоча вона була зареєстрована в квартирі по АДРЕСА_1 . Вели спільне господарство, робили ремонт в квартирі, купляли побутову техніку, тощо, а в 2019 році зареєстрували шлюб. В грудні 2020 року, в зв'язку з негараздами в сім'ї, подали спільну заяву до РАЦСу на розлучення. Але в січні 2021 року він потрапив в лікарню, вона здійснювала за ним догляд, вони примирилися і після лікарні відновили стосунки та продовжили проживати разом, про розлучення вже не було і мови. Вони складали гроші на купівлю нової машини, з отриманих кожним зарплат купляли долари, у них був спільний сімейний бюджет. В липні 2021 року ОСОБА_2 за накопичені ними спільні кошти близько 6500 доларів купив машину у колеги по роботі, про що він їй повідомив і вона погодила покупку, автомобіль їй сподобався. Ні про яку позику у ОСОБА_3 на купівлю автомобіля їй не відомо. ОСОБА_2 був хорошим чоловіком і дідусем, вона багато йому прощала, але в березні 2022 року дізналась, що у ОСОБА_2 є коханка, яку вона йому пробачити не змогла, в зв'язку з чим пішла від нього.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Міщенко А.М. в судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнали, зустрічні - підтримали з підстав, наведених у зустрічній позовні заяві.
В ході судового розгляду ОСОБА_2 надав суду пояснення, з яких вбачається, що з ОСОБА_1 він проживав з лютого 2019 року по лютий 2020 року. У них були негаразди у стосунках, тому в лютому 2020 року ОСОБА_1 вибралася з його квартири і стала проживати окремо, сімейні відносини вони не підтримували. В грудні 2020 року вони подали спільну заяву до РАЦСу про розлучення, однак 16 січня 2021 року він за станом здоров'я потрапив у лікарню, тому на визначену дату розірвання шлюбу піти не зміг. У лікарні ОСОБА_1 його двічі відвідувала, однак стосунки не відновились і вони продовжили проживати окремо. З травня 2021 року він почав зустрічатись з ОСОБА_5 , проте про це ніхто не знав, вони свої відносини приховували. Згодом вони стали разом проживати і живуть дотепер. Ніякого відношення до придбаного ним автомобіля ОСОБА_1 не має, спільного сімейного бюджету у них не було, кошти на автомобіль він позичив у ОСОБА_3 .
Заслухавши доводи позивача та її представника, відповідача та його представника, свідчення свідків, дослідивши представлені сторонами письмові докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_1 та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , з нижченаведених підстав.
В ході судового розгляду судом встановлено, що 19 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 . Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_6 , прізвище дружини - ОСОБА_7 . (а.с. 6)
Сторони проживали у квартирі АДРЕСА_2 . Згідно довідки КП «Житлосервіс 2012» від 20 вересня 2022 року, ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_3 , та є власником вказаної квартири. (а.с. 27)
Згідно інформації, наданої начальником Світловодського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Мариною Шаповал 23 вересня 2022 року на запит адвоката Міщенка А.М., подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 19 грудня 2020 року було подано спільну заяву про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей. Дата розірвання шлюбу була призначена на 20 січня 2021 року. (а.с. 25)
Як вбачається з копії амбулаторної карти на ім'я ОСОБА_2 , 16 січня 2021 року ОСОБА_2 був госпіталізований до неврологічного відділення лікарні. (а.с. 26)
Згідно копії Договору купівлі - продажу 5342/2021/2688366 транспортного засобу від 20 липня 2021 року, укладеного у ТСЦ МВС 5342 РСЦ ГСЦ МВС в Полтавській області, ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_2 купив транспортний засіб KIA CERATO , 2007 року випуску, за 160 000 грн. 00 коп. (а.с. 94)
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу KIA CERATO , 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , дата реєстрації - 20 липня 2021 року. (а.с. 30)
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні засвідчив, що з ОСОБА_2 дружить з 2001 року. У 2012 році ОСОБА_2 познайомив його з ОСОБА_1 і в подальшому вони дружили сім'ями. Як він, так і ОСОБА_2 з ОСОБА_1 працюють на Кременчуцькій ГЕС. Їх спілкування було дуже тісним, вони разом святкували всі свята, відзначали дні народження , часто спільно проводили дозвілля, бачились на роботі, а також на городніх ділянках, які у них були поруч. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 проживали в квартирі останнього, разом робили там ремонт. В січні 2021 року ОСОБА_2 був госпіталізований до лікарні, що було викликано зловживанням ним алкоголем. Свідку відомо, що на той час ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали спільну заяву про розірвання шлюбу. Однак свідок, який займався госпіталізацією ОСОБА_2 , повідомив ОСОБА_1 про його стан, при чому ОСОБА_1 піклувалась про ОСОБА_2 в лікарні, ночувала там , здійснювала за ним догляд. Після лікарні стосунки між ними налагодились і вони відновили сімейні відносини. В подальшому ОСОБА_2 продовжував періодично зловживати алкоголем, при цьому ОСОБА_1 розповідала, що в такі періоди їй було важко і вона , коли він « йшов в запой» з ним не знаходилась. В такі дні свідок приходив до ОСОБА_2 для надання допомоги, і ОСОБА_1 дійсно була відсутня вдома. Проте весь 2021 рік ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були сім'єю, проживали разом, вели спільне господарство, на роботу - з роботи ходили разом, спільно обробляли земельну ділянку до закінчення городницького сезону. Йому відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мали намір купити автомобіль та влітку 2021 року вони придбали машину у колеги по роботі. Він знає, що у них були гроші на купівлю транспортного засобу, при цьому ні про які позики на момент покупки не йшлося. Він з дружиною та ОСОБА_1 з ОСОБА_2 продовжували тісне спілкування , спільно проводили дозвілля протягом всього 2021 року, при чому після купівлі автомобіля ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом їздили на ньому, ОСОБА_2 забирав ОСОБА_1 з роботи на придбаній машині. 01 серпня 2021 року була річниця його з дружиною весілля, яку вони всі разом святкували на природі, при чому ОСОБА_2 приїздив з ОСОБА_1 на святкування на новому автомобілі. Востаннє разом вони відзначали 26 грудня 2021 року день народження їх спільного друга.
Свідок ОСОБА_10 , дружина ОСОБА_9 , дала в судовому засіданні показання, з яких вбачається, що її сім'я та сім'я Гайдалима - ОСОБА_7 дружили з 2012 року, спільно проводили дозвілля, святкували всі свята, разом бували на городніх ділянках, які у них по - сусідству. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в квартирі ОСОБА_2 по АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_2 , де вона неодноразово бувала, в тому числі і у 2021 році. В січні 2021 року ОСОБА_2 захворів, її чоловік викликав швидку допомогу і ОСОБА_2 госпіталізували. ОСОБА_1 доглядала ОСОБА_2 в лікарні, ночувала там разом з ним. Свідок знала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 хочуть купити автомобіль і влітку 2021 року чоловік сказав їй, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 придбали машину. Вперше свідок побачила їх машину в серпні 2021 року, коли ОСОБА_2 з ОСОБА_1 приїхали на ній на природу на святкування річниці весілля свідка. Весь 2021 рік подружжя ОСОБА_6 - ОСОБА_7 були разом, вони та сім'я ОСОБА_11 протягом всього цього року, як і раніше, тісно спілкувались, бачились дуже часто , все літо і до закінчення городницького сезону зустрічались майже кожного дня на городах, які у них поруч, святкували ювілеї їх та спільних друзів, які припали саме на 2021 рік. Востаннє разом вони відзначали 60-ти річчя спільного товариша 26 грудня 2021 року. Свідок стверджує, що по грудень 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 точно жили разом та були сім'єю, вони дружили роками і добре знали про їх стосунки.
Свідок ОСОБА_12 засвідчила у суді, що вона є рідною сестрою ОСОБА_1 та також працює на Кременчуцькій ГЕС. З сім'єю сестри вона підтримувала тісні родинні стосунки, часто спілкувались, ходили в гості. Був момент, що сестра хотіла розлучитися з ОСОБА_2 , бо він пив. Але в січні 2021 року він потрапив в лікарню, при ній ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що ОСОБА_2 погано. Сестра доглядала свого чоловіка в лікарні, ночувала там з ним і після цього вони налагодили стосунки. Від сестри їй було відомо, що вони з ОСОБА_2 хочуть придбати автомобіль і влітку 2021 року ОСОБА_1 їй повідомила, що вони купили машину. Внучка сестри розповідала їй, що вона з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їздили відпочивати на новій машині. На цій машині ОСОБА_2 її двічі підвозив з роботи, одного разу сам, іншого - з ОСОБА_1 . Протягом всього 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали разом, в серпні 2021 року вони всі разом святкували день народження ОСОБА_2 , в листопаді 2021 року - 50-ти річчя з дня весілля їх дядька та тітки. В грудні 2021 року дядько помер, то ОСОБА_2 теж був разом з ними на похороні, на машині підвозив родичів. На новій машині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їздили на роботу та з роботи. Вона мала город по сусідству з сім'єю сестри , при чому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно його обробляли , влітку 2021 року ОСОБА_2 підвозив її на машині з городу. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом жили по січень 2022 року, і це їй точно відомо, бо в січні 2022 року дочка ОСОБА_13 була у від'їзді і внучка в цей час перебувала у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в квартирі за місцем їх проживання. При цьому згодом внучка розповідала їй, що до них приходили дві тьоті напідпитку і хотіли бачити дідуся ( ОСОБА_2 ).
Свідок ОСОБА_14 дала показання в судовому засіданні, з яких вбачається, що вона працює на Кременчуцькій ГЕС та останні 4 роки тісно дружить з ОСОБА_1 . Їй відомо, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 жили в квартирі в районі Площі і вона 2-3 рази бувала там. Свідок знає, що в січні 2021 року чоловік ОСОБА_1 потрапив у лікарню, при чому ОСОБА_15 відпрошувалась на роботі в зв'язку з необхідністю здійснення за ним догляду. Їй відомо, що перед цим вони подавали заяву в РАЦС на розлучення, але потім помирись. Влітку 2021 року вона заходила в цю квартиру, коли їй та ОСОБА_1 треба було на роботу на другу зміну. Поки ОСОБА_1 вдягалась, вона була в квартирі та чекала її. ОСОБА_1 розказувала, що збирають гроші на купівлю машини. Влітку 2021 року ОСОБА_15 хвалилася, що купили хороший автомобіль в гарному стані у колеги по роботі. Вона приносила торт з нагоди придбання автомобіля, купила оберіг в машину. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно обробляли город, який мали на виділеній ГЕСом території, включно по 2021 рік. На початку 2022 року подружжя ОСОБА_7 - Гайдалим ще проживали разом, і з ними жила внучка ОСОБА_1 , в зв'язку з від'їздом її дочки на заробітки.
Згідно рішення Світловодського міськрайонного суду від 01 лютого 2023 року ( справа ЄУН 401/2279/22), зареєстрований 19 лютого 2019 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвано. (а.с. 96)
Вирішуючи позов по суті, суд зазначає таке.
У сімейному законодавстві передбачено два режими власності подружжя - особиста приватна власність дружини, чоловіка, тобто кожного з подружжя, та спільна сумісна власність подружжя.
Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст. 60 СК України.
Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тобто, ст. 60 СК України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі №339/116/16-ц, а також у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2022 року у справі №676/4308/21.
У разі, якщо спірне майно учасниками справи набуто в період перебування в шлюбі, той факт, що воно зареєстровано на одного з подружжя, не позбавляє іншого права на частку в такому майні.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 330/1569/19.
У відповідності до ч. 6 ст. 57 СК України, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Згідно зі ст.ст. 69, 70 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя регулюється ст. 71 СК України, якою, зокрема, передбачено таке: майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов'язковою. За змістом частини четвертої статті 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд.
Цей припис узгоджується з приписом частини другої статті 364 ЦК України, за змістом якої саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі (близькі за змістом висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2020 року у справі №210/4854/15-ц, від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц і від 09 червня 2021 року у справі № 760/789/19).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України ).
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В ході судового розгляду на підставі досліджених вище доказів, які є належними , допустимими та достатніми, судом встановлено, що за час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули автомобіль марки KIA CERATO , 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , який в силу дії ст. 60 СК України є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Представлені ОСОБА_2 докази на підтвердження обставин, передбачених ч. 6 ст. 57 СК України, які б давали суду підстави визнати вищезазначене майно його особистою приватною власністю, суд відхиляє як такі, що не є достатніми та суперечать обставинам, встановленим судом.
Зокрема , суд не приймає до уваги як доказ Акт , складений 20 вересня 2022 року ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 , про те, що ОСОБА_1 проживала в квартирі АДРЕСА_2 до лютого 2020 року, а з лютого 2020 року і по теперішній час ОСОБА_1 в квартирі не проживає, її особисті речі відсутні і при обстежені квартири виявленні лише особисті речі власника квартири (а.с. 28), оскільки наведені у ньому відомості засвідчені особами ( ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ), які фактично не володіють достовірними даними.
Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 повідомили суду, що проживають в квартирі по АДРЕСА_4 і їх квартира розташована в одному під'їзді з квартирою ОСОБА_2 . Влітку 2022 року їх запросив ОСОБА_2 до своєї квартири з метою скласти акт про не проживання там ОСОБА_1 , при цьому до цього моменту вони цю квартиру не відвідували, стосунки були виключно сусідські. Про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були в шлюбі їм невідомо, десь в 2019 році бачили ОСОБА_1 , як вона мила під'їзд. Коли складали акт, то були в одній кімнаті, по інших приміщеннях та кімнатах не ходили, шафи не оглядали. В квартирі бачили жіночі речі, при цьому там була жінка на ім'я ОСОБА_18 , яка сказала, що то її речі. Хто готував текст акту їм невідомо, від них вимагалось підписати акт про відсутність ОСОБА_1 в квартирі, що вони і зробили.
З викладеного суд робить переконливі висновки, що інформація, наведена у Акті від 20 вересня 2022 року не є повною та достовірною, зафіксована особами, які не володіли достатніми даними для її ствердження.
В суді також був допитаний свідок ОСОБА_19 , який назвався другом ОСОБА_2 та свідчив про те, що зі слів ОСОБА_2 йому відомо, що з ОСОБА_1 він не проживає з зими 2020 року. Також вказав, що він був присутній під час складання акту про непроживання ОСОБА_1 , при чому в квартирі були жіночі речі, однак ОСОБА_2 повідомив, що то речі жінки на ім'я ОСОБА_18 , з якою він живе з 2021 року. Повідомив, що він зрідка відвідував квартиру ОСОБА_2 , зокрема був у нього, коли приливали покупку машини, також була ОСОБА_18 , яка накривала на стіл.
Також свідчення суду дала ОСОБА_5 , яка повідомила, що в травні 2021 року вона познайомилась з ОСОБА_2 , а в червні 2021 року він дав їй ключі від своєї квартири, вона почала там бувати та між нею та ОСОБА_2 склались відносини. Про те, що він на той час перебував у зареєстрованому шлюбі вона дізналась через 2 місяці після знайомства і це її не влаштовувало, однак ОСОБА_2 запевнив її, що вже півтора року з дружиною не живе. ОСОБА_2 хотів поміняти машину, казав, що майстер продає автомобіль КІА , але у нього не вистачає коштів. В один з днів , коли вона була в квартирі ОСОБА_2 , до них зайшов ОСОБА_3 та в ході розмови запропонував позичити ОСОБА_2 гроші на покупку і через тиждень приніс 4000 доларів США. Придбання машини святкували в квартирі ОСОБА_2 чоловічою компанією, при цьому вона накрила їм стіл та пішла.
Свідчення даних свідків не змінюють висновки суду по суті справи, а вказують лише на те, що ОСОБА_2 , проживаючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , без відома дружини періодично підтримував позашлюбні стосунки з іншою жінкою, а саме ОСОБА_5 , що не впливає на режим власності спільного сумісного майна подружжя.
Що стосується позики ОСОБА_2 у ОСОБА_3 , суд встановив таке.
У відповідності до копії розписки , складеної ОСОБА_2 18 липня 2021 року, він отримав в борг від ОСОБА_3 4000 доларів США строком на один рік без відсотків. У випадку прострочення повернення вказаної суми зобов'язався повернути борг з відсотками в розмірі 0, 1 процент від суми боргу в день. (а.с. 203)
Згідно копії розписки, наданої 12 вересня 2022 року, ОСОБА_3 підтвердив отримання від ОСОБА_2 1000 доларів США в рахунок погашення боргу, та засвідчив, що залишок боргу складає 3000 доларів США. (а.с. 93)
Дані обставини підтвердив своїми свідченнями у суді ОСОБА_3 .
Разом з тим, належних доказів того, що саме ці кошти були використані ОСОБА_2 на придбання спірного транспортного засобу суду надано не було, а свідченнями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , які підтримували тісні дружні та родинні стосунки з подружжям Гайдалим - Корольової і в силу цього були детально обізнані про обставини їх життя достовірно підтверджено, що подружжя протягом спільного життя накопичували кошти на купівлю автомобіля і на час набуття його у власність жодної мови про будь - які позики не йшлося.
Таким чином, суд констатує, що спірний автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності позивача та відповідача, а спосіб захисту, який обрала позивачка ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства.
Суд не приймає до уваги довідку від 15 серпня 2022 року, надану ОСОБА_1 на її заяву директором ТОВ «Сервіспромексперт» ОСОБА_20 в якості письмової консультації про те, що середня вартість продажу транспортного засобу KIA CERATO , 2007 року випуску, складає 5260 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 192 358 грн. 00 коп. (а.с. 7), оскільки цей доказ не є допустимим, крім того, виданий особою, яку ОСОБА_1 довіреністю від 06 грудня 2022 року уповноважила на представництво її інтересів. (а.с. 69)
Вирішуючи питання щодо суми грошової компенсації за частку ОСОБА_1 у спільному сумісному майні подружжя, яке є неподільною річчю, суд, враховуючи, що жодною зі сторін не представлено суду належних доказів вартості такого майна на час вирішення спору, приймає до уваги вартість спірного автомобіля, за яку його було придбано відповідно до договору купівлі - продажу від 20 липня 2021 року, а саме 160 000 грн. 00 коп., в зв'язку з чим, в силу дії ч. 1 ст. 70 КК України, згідно якої частки майна чоловіка та дружини є рівними, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 80 000 грн. 00 коп.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст.11, 12, 13, 78, 79, 89, 141, 206, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 80 000 грн. 00 коп. грошової компенсації вартості 1/ 2 частини транспортного засобу KIA CERATO , 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В задоволенні вимоги щодо стягнення решти суми - відмовити.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 825 грн. 47 коп. на відшкодування судових витрат, понесених на сплату судового збору.
Решту судових витрат сторін по сплаті судового збору - залишити по фактично понесеним.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення буде складено 10 червня 2024 року.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Відомості про сторін:
-позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_5 ;
-відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.Л.Волошина