Справа № 405/7426/23
Провадження №2/405/1260/23
03 квітня 2024 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Нетесі С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №405/7426/23 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
Позивач ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом, в якому (позові) просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 6752 грн. 58 коп. за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позову зазначив, що як суб'єкт ринку газу, він (позивач) з 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його (природний газ) для власних потреб та відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 року «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» є постачальником, на якого покладені спеціальні обов'язки.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 року та ст. cт. 6, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Постачальник зобов'язаний постачати природний газ споживачам, які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до норм Правил, акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є повернення споживачем постачальнику підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, та/або сплата/часткова сплата споживачем вартості спожитого природного газу, та/або факт фактичного споживання природного газу (визначається за даними Оператора ГРМ - ВАТ «Кіровоградгаз» та вноситься до особового рахунку Споживача).
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідач акцептував договір повернувши постачальнику заяву - приєднання, фактично споживаючи природний газ та частково сплативши вартість спожитого природного газу.
Зазначив, що відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» Споживач не звільняється від оплати житлово - комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Крім того, споживачі зобов'язані оплатити житлово - комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними. На умовах Договору, позивач постачав природний газ, а відповідач отримував його та використовував для власних потреб, при цьому, вартість використаного природного газу відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно, відповідно до тарифів, що визначаються нормами чинного законодавства.
Вказав, що відповідачем ОСОБА_1 , в період з січня 2021 року по серпень 2023 року (включно) було спожито природний газ на загальну суму 6 752 грн. 58 коп., вартість якого залишилась не оплаченою споживачем, що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, та, тим самим, порушує його (позивача) право на одержання плати за поставлений природний газ.
З огляду на зазначене вище, позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 6752 грн. 58 коп. за адресою: АДРЕСА_2 , а також покласти на відповідача понесені ним (позивачем) судові витрати по справі, що складаються з судового збору в загальному розмірі 2 684,00 грн.
Ухвалою суду від 07 листопада 2023 року відкрито позовне провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) в судове засідання учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.
Представником позивача ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» Шелест М.Б. (діє на підставі довіреності №29/12-2023/94 від 29.12.2023 року) засобами електронної пошти подано заяву, яка зареєстрована судом 25.01.2024 року за вх. № 618, в якій зазначено про підтримання заявлених позовних вимог. Розгляд справи провести за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 про день та місце судового розгляду справи судом повідомлена в порядку ч.ч.5, 6 ст. 128 ЦПК України. Заяви, клопотання, заперечення, відзив на позов на адресу суду від відповідача не надходили.
При цьому, судом відзначається, що відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
З огляду на зазначене, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини, та є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, використовують його (природний газ) для власних потреб та відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 року «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» є постачальником, на якого покладено спеціальні обов'язки.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року, визначено, що компанія зобов'язана постачати природний газ споживачам, які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Вказаний обов'язок кореспондується і статтями 6, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
При цьому, побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а ч.4 ст.13 цього Закону передбачено, що з пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього може звернутись будь-яка сторона, надавши другій стороні проект відповідного договору (змін до нього) складений згідно з типовим договором. Тобто з пропозицією укласти договір міг звернутись як позивач, так і відповідач.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до статей 633, 634, 641, 642 ЦК України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до вимог Правил, акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є повернення споживачем постачальнику підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, та/або сплата/часткова сплата споживачем вартості спожитого природного газу, та/або факт фактичного споживання природного газу (визначається за даними Оператора ГРМ - ВАТ «Кіровоградгаз» та вноситься до особового рахунку споживача).
За договором постачання природного газу Постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Судом встановлено, що 03.12.2018 року відповідач ОСОБА_1 підписала заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за адресою: АДРЕСА_2 , з оператором ГРМ - ВАТ «Кіровоградгаз», при цьому, визначено EIC-код, присвоєний оператором ГРМ згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем - 56ХМ20В53325710В, та відповідно Споживач шляхом підпису в Заяві про приєднання підтвердив свою згоду, що за Договором розрахунок споживача за природний газ буде здійснюватися на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) газу, визначений за договором розподілу природного газу, за підсумками місяця.
Відповідач акцептував договір, фактично споживаючи природний газ за адресою: АДРЕСА_2 ., що підтверджується фактичним споживанням природного газу, що зазначено Оператором ГРМ, яким надано довідку під назвою «Фінансовий стан» з розрахунком суми заборгованості споживача ОСОБА_1 , основний рахунок № НОМЕР_1 , за період з січня 2021 року по серпень 2023 року (включно), яка становить 6752 грн. 58 коп.
При цьому, відсутність договору на надання житлово - комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у справі №638/11034/15-ц від 10.12.2018 року.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 року передбачено, що постачальник зобов'язаний постачати природний газ споживачам, які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Накази про встановлення роздрібної ціни на газ для побутових споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» опубліковані на офіційному сайті Постачальника за посиланням https://gas.ua/gas-prices-for-home.
Крім того, відповідно до підпункту 1 пункту 4.4 Розділу IV Договору (типового), об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», що є оператором газорозподільної мережі за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Визначення об'ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ (ВАТ «Кіровоградгаз») згідно Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 року у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Крім того, відповідно пункту 1 глави 4 розділу IX Кодексу газопостачальних систем №2494, визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.»
Приписами п. 5 Розділу 1 Правил № 2494 передбачено, що об'єкт побутового споживача - це територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування.
Відповідно пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем № 2494 від 30.09.2015 року: побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.
У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого побутовим споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора газотранспортної системи (АТ «Укртрансгаз») - Iplatforma, та в подальшому імпортується Постачальником у білінгову систему «Газоліна» та використовується останнім для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Постачальник проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу.
Відповідно п.п. 4.3, 4.5 Договору (типового) розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки Постачальника.
Відповідно до п.5.2 Договору (типового) Споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг Постачальника згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово - комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Позивачем в період з січня 2021 року по серпень 2023 року (включно) було поставлено відповідачу природний газ за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , на загальну суму 6752,58 грн., вартість якого не сплачена відповідачем, про що свідчить виписка з особового рахунку - фінансового стану.
В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено вимоги про сплату заборгованості №119/4.3-11736/200025254 від 12.08.2022 року та №119/4.3.1-30174-2023/200025254 від 10.08.2023 року, які залишились незадоволеними відповідачем, заперечення щодо сплати боргу відповідачем не надано, борг не сплачено.
Відповідно до ч.1 cт. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а також згідно cт. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 617 ЦК України відсутність у відповідача необхідних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене вище, аналізуючи докази в їх сукупності, судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за фактично спожитий природний газ належним чином не виконує, чим порушує вимоги ст.526 ЦК України, та, тим самим, порушує право позивача на одержання від відповідача плати за поставлений природний газ на об'єкт споживача, на підставі чого вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними належними доказами та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 684 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 40121452, суму основного боргу (заборгованість за спожитий природний газ) за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за період з січня 2021 року по серпень 2023 року (включно) в розмірі 6 752 (шість тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 58 коп. на рахунок: НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 40121452 на рахунок: НОМЕР_4 в АБ «УКРГАЗБАНК» м. Києва, МФО 320478, судовий збір в розмірі 2 684 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова