Справа № 405/2657/24
провадження № 1-кс/405/1705/24
17.06.2024 м. Кропивницький
слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання володільця майна ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024120000000466 від 14.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України про скасування арешту майна,
встановив:
ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.05.2024 по кримінальному провадженню №12024120000000466 від 14.04.2024 на автомобіль «Renault Symbol», р.н. НОМЕР_1 , який належав її батькові - ОСОБА_4 та перебував у її користуванні. Вказала, що у кримінальному провадженні проведенні всі необхідні експертні дослідження, а тому в подальшому застосуванні арешту автомобіля відпала потреба.
Володілець майна звернулася до суду із заявою про розгляд клопотання без її участі.
Слідчий у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд клопотання без його участі. Вказав, що станом 17.06.2024 у кримінальному провадженні №12024120000000466 від 14.04.2024 призначені та проведені всі можливі та необхідні експертизи та отримані висновки експертів пов'язані із оглядом легкового автомобіля «Renault Symbol», р.н. НОМЕР_1 . Не заперечував проти скасування арешту в частині заборони користування та розпорядження автомобілем «Renault Symbol», р.н. НОМЕР_1 .
Оскільки положення ст. 174 КПК України не вказують на обов'язкову участь слідчого, власника майна та його представника під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за наявними матеріалами.
У зв'язку із неявкою усіх учасників кримінального провадження - фіксація судового засідання, відповідно ч. 4 ст. 107 КПК України за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання та надавши оцінку доказам, які містяться в матеріалах клопотання, з урахуванням заяв слідчого та власника майна, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчий суддя встановив, що у провадженні слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024120000000466 від 14.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
02.05.2024 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда накладено арешт на автомобіль «Renault Symbol», р.н. НОМЕР_1 із забороною користування та розпорядження останніми, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В результаті ДТП водій автомобіля "Renault Symbol" ОСОБА_4 та пасажир вказаного транспортного засобу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримали тілесні ушкодження від яких загинули на місці пригоди.
У даному випадку арешт накладено відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 р., де вказувалося на порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 р.). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).
При цьому відзначається, що обставини викладені в клопотанні про скасування арешту знайшли своє підтвердження під час його розгляду, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, що наданими матеріалами доведено, що відпала потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна в частині заборони користування майном (автомобіль «Renault Symbol», р.н. НОМЕР_1 ), а тому наявні підстави для скасування арешту в частині заборони користування майном, накладеного ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.11.2022, в рамках кримінального провадження №12024120000000466 від 14.04.2024 року.
Враховуючи вищевикладене, клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.174 КПК України, -
постановив:
клопотання володільця майна ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024120000000466 від 14.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.05.2024 у справі №405/2657/24, провадження 1-кс/405/1068/24, з легкового автомобіля "Renault Symbol" р.н. НОМЕР_1 , 2011 року випуску.
Повернути автомобіль "Renault Symbol" р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6