Справа № 405/5071/23
провадження № 1-кс/405/1674/24
13.06.2024 м. Кропивницький
слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023120000000789 від 14.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 301-1 КК України, про арешт майна,
встановив:
слідчий ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Кіровоградської обласної прокуратури Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 07.06.2024 під час проведення обшуку кімнати, який проводився на підставі ухвали слідчого судді, за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на такі речові докази в даному кримінальному провадженні:
- мобільний телефон марки РОСО, чорного кольору у чорному силіконовому чохлі, IMEI: НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон марки REDMI, блакитного кольору у прозорому силіконовому чохлі, IMEI: НОМЕР_2 ;
- ноутбук чорного кольору марки ACER із серійним номером NXGVMEU02383602CDE03400.
Слідчий у судове засідання не з'явився, звернувся з заявою про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Захисник у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотаннями про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів судового розгляду не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, (кримінальне провадження № 12023120000000789 від 14.07.2023 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст.301-1 КК України) органом досудового розслідування даного кримінального правопорушення є ГУНП в Кіровоградській області (а.к. 4).
В рамках вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.05.2024 працівниками поліції 07.06.2024 проведено обшук приміщення кімнати, розташованої за адресою: кімната АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , під час якого слідчим було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки РОСО, чорного кольору у чорному силіконовому чохлі, IMEI: НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон марки REDMI, блакитного кольору у прозорому силіконовому чохлі, IMEI: НОМЕР_2 ;
- ноутбук чорного кольору марки ACER із серійним номером NXGVMEU02383602CDE03400.
Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право власності є непорушним (ч.3 ст.41 Конституції України).
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодоюридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий судя відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 3 статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим доведено, що мобільний телефон марки РОСО, чорного кольору у чорному силіконовому чохлі, IMEI: НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки REDMI, блакитного кольору у прозорому силіконовому чохлі, IMEI: НОМЕР_2 ; ноутбук чорного кольору марки ACER із серійним номером NXGVMEU02383602CDE03400 об'єктивно могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення ( п.1 ч.2 ст.170 КПК України) та можуть містити відомості про факти чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
Постановою слідчого від 07.06.2024 вказані вище предмети та речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023120000000789 від 14.07.2023 (а.к. 34).
Таким чином, у даному випадку арешт накладається у відповідності до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України - з метою забезпечення збереження речових доказів.
Під час ухвалення рішення враховується також, практика Європейського суду з прав людини, згідно якої для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Об'єднаного Королівства»). Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Стаття 1 Протоколу Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод забороняє будь-яке невиправдане втручання у право власності державних органів.
Матеріали клопотання слідчого свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
При цьому, на даний час органом досудового розслідування проводяться процесуальні дії, спрямовані на збирання доказів, які можуть підтвердити факт вчинення кримінального правопорушення або його спростувати.
Водночас слідчий суддя відзначає, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, за викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до приховування майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі та відчуження.
Слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України,
постановив:
клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12023120000000789 від 14.07.2023 на майно, яке було виявлено та вилучено 07.06.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон марки РОСО, чорного кольору у чорному силіконовому чохлі, IMEI: НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон марки REDMI, блакитного кольору у прозорому силіконовому чохлі, IMEI: НОМЕР_2 ;
- ноутбук чорного кольору марки ACER із серійним номером NXGVMEU02383602CDE03400.
Заборонити розпоряджатися та користуватися вищевказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6