19.06.2024
ЄУН 389/2084/24
Провадження №1-кс/389/506/24
іменем України
19 червня 2024 року місто Знам'янка
Слідчий суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність процесуального прокурора Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області у кримінальному провадженні №12022121020000462 відомості про яке внесені до ЄРДР 22.07.2022 за ч.1 ст.286 КК України,
До суду, 18.06.2024 надійшла вказана скарга, в якій ОСОБА_2 просить зобов'язати процесуального прокурора ОСОБА_3 виконати дії, а саме погодити повідомлення про підозру, затвердити обвинувальний акт та направити до суду для розглялду по суті. Скарга мотивована тим, що з повідомлення про підозру - жовтень 2023 року слідує, що досудовим розслідуванням встановлено (слідчий ОСОБА_4 ), що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.07.2022 близько 09 год 10 хв керуючи технічно справним автомобілем марки «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись на проїзній частині вулиці Центральна зі сторони вул.Аксьонова в напрямку вул.Миру с.Богданівка Кропивницького району Кіровоградської області, ігноруючи вимоги п.п.1.2 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР України, під час руху проявив власну необережність та недбалість, нехтуючи елементарними вимогами щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та проявивши особисту неуважність, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, грубо порушуючи вимоги п.10.1 ПДР України, рухаючись по горизонтальній ділянці, з невідомих причин здійснив виїзд керованого ним транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де допустив наїзд на велосипедистку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалася в зустрічному напрямку. Після чого водій ОСОБА_5 продовжив рух за межі проїзної частини, де допустив наїзд на паркан приватного будинку АДРЕСА_1 .
Внаслідок - велосипедистка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до висновку СМЕ №667 від 31.07.2023, отримала тілесне ушкодження, які відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров?я, строком понад 21 добу. Крім того, в результаті отримання тілесних ушкоджень, вона перебуває на лікуванні по теперішній час, стала інвалідом 2 групи. Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч.1 ст.286 КК України, - порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Вчинене кримінальне правопорушення скоєно в умовах очевидності, конкретною особою, ОСОБА_5 , який визнає свою вину, крім визнання своєї вини його вина повністю доведена матеріалами кримінального провадження. Після ДТП з ОСОБА_5 зустрічався син потерпілої, який розмову фіксував на відеозапис. Під час спілкування ОСОБА_5 не заперечував про фіксування розмови, пояснював, що він винуватий та відшкодує збитки.
Процесуальний прокурор Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 є зацікавленою особою у ненаправлені до суду даної справи. Згідно зі ст.56 КПК України потерпілий має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим кодексом. Подібні дії процесуального прокурора ОСОБА_3 слід вважати, як певну бездіяльність у нездійснені процесуальних дій, які він зобов'язаний був вчинити. Згідно з ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні вказані дії можуть бути оскардені - заявником, потерпілим, його представником, чи законним представником, підозрюваним, його захисниклом, чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна. Зазначені обставини свідчать про необзідність виправити вказані порушення шляхом зобов'язання процесуального прокурора вчинити певні дії, а саме погодити повідомлення про підозру, затвердити обвинувальний акт та направити до суду для розгляду по суті.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Статтею 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою ст.303 КПК України і розширеному тлумаченню не підлягає.
Разом з тим, частиною 2 цієї ж статті визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 КПК, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим, дізнавачем чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Тобто, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Зізмісту скарги вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність прокурора, яким здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадження де вона є потерпілою. Бездіяльність процесуального прокурора як вказує скаржник, полягає першочергово у не погодженні повідомлення про підозру.
Письмове повідомлення особи про підозру особи складає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором (частина перша статті 277 КПК України).
Повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
За вказаного суд приходить до висновку, що зазначена у скарзі вимоги виходять за межі переліку рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню в порядку ст.303 КПК України і відповідно не можуть бути предметом оскарження під час досудового розслідування
Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Отже, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за поданою ОСОБА_2 скаргою.
Разом з цим суд відзначає, що відповідно до ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.308 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування, оскаржується в порядку п.9-1 ч.1 ст.303 КПК України.
Частиною 1 ст.311 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування слідчий, дізнавач, який здійснює розслідування певного кримінального правопорушення, має право оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені у відповідному досудовому провадженні, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Скарга слідчого, дізнавача подається прокурору вищого рівня щодо прокурора, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються. Якщо ж, слідчим складено повідомлення про підозру, проте не погоджено прокурором, виникає питання про оскарження слідчим таких дій прокурора до вищого рівня.
Керуючись ст.ст. 284, 303-304 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність процесуального прокурора Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області у кримінальному провадженні №12022121020000462 відомості про яке внесені до ЄРДР 22.07.2022 за ч.1 ст.286 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1