Провадження № 2/537/235/2024
Справа № 537/4952/23
05.06.2024 в м. Кременчуці Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Фадєєвої С.О.,
за участі секретаря судових засідань - Супруненко О.О.,
представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бахмата О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в залі суду цивільну справу № 537/4952/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом, де просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 08930-02/2022 у розмір 11590 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору.
На обґрунтування позову зазначив, що 09.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 08930-02/2022. Кредитний договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. За умовами договору товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. 13.01.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 130120231, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 08930-02/2022. У порушення зазначених норм законодавства та умов кредитного договору № 08930-02/2022 відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 11590 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 6590 грн. - сума заборгованості за відсотками. Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором та заборгованість за договорами не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Бахмат О.І. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що ОСОБА_1 не визнає отримання кредиту від ТОВ «ФК «Інвеструм» у розмірі 5000 грн., відсутні докази на підтвердження заявленої позивачем суми заборгованості. Звернув увагу суду, що кошти за укладеним договором не були перераховані ОСОБА_1 , тобто позивач не довів належного виконання первісним кредитором свого обов'язку з надання коштів. ОСОБА_1 має кілька рахунків у різних банках, у тому числі і закритих, а тому не у змозі перевірити, чи було надходження коштів у вказаній сумі від ТОВ «ФК «Інвеструм». ОСОБА_1 не може також підтвердити і факту підписання договору, оскільки позивачем не надано його оригіналу, а відповідач має кілька кредитів у різних фінансових установах, тому не пам'ятає всіх своїх ідентифікаторів, які відповідають електронному підпису.
Суд, вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст..12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Позивачем надано суду паперову копію договору про надання фінансового кредиту № 08930-02/2022 від 09.02.2022, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 , який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.1.17 кредитного договору. Відповідно до п.1.1. цього договору про надання фінансового кредиту ТОВ «ФК «Інвеструм» зобов'язувалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно з п.1.7 договору кредит надається в безготівковій формі у національній валют на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. У відповідності до п.2.5 договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Відповідно до п. 6.1. договору, цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1.11 договору перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта.
13.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» було укладено договір факторингу № 13.01.2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно з п.1.1. договору факторингу фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право ва одержання яких належить клієнту. Пунктом 1.2. договору факторингу сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. Акт прийому-передачі реєстру боржників підписано сторонами 13.01.2023. Витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 13012023 від 13.01.2023 підтверджено, що ТОВ «ФК «Інвеструм» передало позивачеві право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 11590 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 6590 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно із ст.ст. 526, 527, 530ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк. Відповідно до ч.1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За приписами ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У відповідності до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. За частинами 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах вказував, що враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком чи іншою фінансовою установою фактично не є рівними. З огляду на характер спірних правовідносин, істотними обставинами, які підлягають встановленню у межах розгляду цієї справи, є у тому числі факт укладення кредитного договору, виконання кредитором обов'язку з передачі коштів боржнику, невиконання боржником обов'язку з повернення коштів.
В силу ч.1 ст.100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Згідно ч.2 цієї статті електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. (ч.3, 4 ст.100 ЦПК України). Згідно ч. 5 ст.100 ЦПК України якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Аналогічні положення містяться у ч.6 ст. 95 ЦПК України.
Позивач скористався своїм правом подати суду електронні докази, в тому числі договір, укладений відповідачем та ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», у паперових копіях. Засвідчивши паперову копію цього електронного доказу представник позивача підтвердив наявність у нього оригіналу цього електронного доказу.
Як зазначав Верховний Суд у своїх постановах, праву учасника справи подати до суду паперову копію електронного доказу відповідає право суду витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи. Добросовісно реалізуючи право на подання електронного доказу в його паперовій копії, учасник справи, виходячи з принципу правової визначеності, може розраховувати на відповідні процесуальні дії суду, у випадку виникнення у суду чи інших учасників сумнівів щодо відповідності поданої паперової копії оригіналу, включаючи і право учасника справи, а у разі відсутності у нього можливості подати доказ, який витребовує суд, або відсутності можливості подати такий доказ у встановлені строки, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про витребування таких доказів.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.02.2024 задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бахмата О.І., який висловив сумнів відповідності поданих позивачем паперових копій оригіналам електронних документів. Судом витребувано оригінал електронних доказів у ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»: договір про надання фінансового кредиту № 08930-02/2022 від 09.02.2022, додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту № 08930-02/2022 від 09.02.2022. Вказана ухвала не виконана позивачем, суду не надано оригіналів витребовуваних електронних доказів. Позивачем надано відповідь суду, де зазначено зокрема, що збережений примірник електронного доказу на будь-якому носії: флеш-накопичував, картка, диск є оригіналом електронного документа та повторно надав суду письмові копії долучених до позову документів. При цьому позивач не повідомив суд про відсутність можливості подати електронний доказ у оригіналі.
Оригінал електронного доказу - це первинна інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, та яка є основою для відтворення і копіювання. Неподання оригіналу електронного доказу на вимогу суду тягне за собою процесуальні наслідки у вигляді не взяття судом до уваги паперової копії оригіналу електронного доказу.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21 зазначено, що паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19).
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, який зазначив, що з огляду на частину шосту статті 95 ЦПК України єдиним належним доказом достовірності наданих копій електронного доказу могло бути лише дослідження оригіналу договору, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов'язок суду.
Відповідач ОСОБА_1 заперечує також те, що кошти за укладеним договором були йому перераховані, тобто заперечує факт виконання первісним кредитором свого обов'язку з надання коштів. Надана електронна копія договору не містить вказівки, на який саме рахунок перераховані кошти кредитором. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відповідно до пункту 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Позивачем суду не надано жодного доказу, яким підтверджується передача коштів ОСОБА_1 за укладеним договором з ТОВ «ФК Інвеструм». На підтвердження позовних вимог було надано лише розрахунок заборгованості, на який посилався первинний кредитор при укладанні договору факторингу від 13.01.2023, будь-яких інших належних доказів існування заборгованості в заявленому в позовній заяві розмірі, в тому числі і виписки з особового рахунку позичальника матеріали справи не містять, відсутні і відомості щодо конкретного банківського рахунку, на який, як стверджує позивач, перераховані кошти ОСОБА_1 . При цьому ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно укладених договорів факторингу, як фактор, наділений правом отримати усі необхідні документи на підтвердження обґрунтованості заявленого розміру заборгованості. Також позивач не був позбавлений права заявити клопотання про витребування доказів судом.
Суд зазначає, що позивачеві була достовірно відома позиція відповідача у справі, хоча відсутній письмовий відзив відповідача, його позиція викладена судом у ухвалі від 08.02.2024, якою у позивача витребувано докази. Вказана ухвала отримана відповідачем.
Відповідно до частини 7 статті 81 ЦПК суд не може збирати докази щодо предмету спору з власної ініціативи.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості не є достатнім доказом у розумінні ст.. 80 ЦПК України існування заборгованості ОСОБА_1 , не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані позивачем у позовній заяві, оскільки є внутрішнім документом товариства та не містить відомостей, які б дозволили суду перевірити, чи видавалися відповідачу кредитні кошти у зазначеному в позові розмірі, перевірити розмір нарахованих процентів та штрафних санкцій. Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у справах від 14 червня 2018 року № 364/737/17,від 16.09.2020 №200/564/7/18 та інших.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 15, 16, 19, 76-78, 81, 223, 263- 265 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: С.О.Фадєєва
Повний текст рішення складено 12.06.2024