Справа № 210/2667/24
Провадження № 2/210/1151/24
іменем України
18 червня 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Кучевасової А.В. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси в суді якого представляє адвокат Мотуз О.В. до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання,-
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 10 травня 2024 року надійшла вищезазначена позовна заява про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання (а.с. 1-5).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 10 травня 2024 року визначено головуючого - суддю Чайкіну О.В.
Ухвалою судді від 13 червня 2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 14-15).
На виконання вимог ст.178, 191, 278 ЦПК України Відповідачем 23 травня 2024 року подано відзив на позов, та надано докази його направлення стороні Позивача.
Позивач, у строк, визначений статтями 199, 278 ЦПК України, з урахуванням ухвали про прийняття позову та відкриття провадження у справі, правом подання відповіді на відзив не скористався.
Сторони в судове засідання не викликались.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи викладене, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що кореспондується з положеннями частини 5 статті 279 ЦПК України.
Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.
Представник позивача зазначає, що позивач з 19 травня 1989 року по 26липня 2023 року працював на різних посадах у різних структурних підрозділах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 і шийна С5, С6, С7, С8 з вираженим порушенням біомеханіки хребта на фоні спондилоартрозу, екструзій міжхребцевих дисків в сегменті С4-С6, протрузій в сегментах С2-С4, С7-T1, L3-L5 з відносним стенозом хребтового каналу на рівні С4-С7, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромами, периферичним нейросудинним синдромом, рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Хронічний (пиловий) бронхіт. Легенева недостатність першого ступеня. Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху).
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 06 травня 2024 року серії 12 ААА № 144430 позивачу первинно безтерміново визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 65%, з яких: 50% - радикулопатія, 10% - хронічний бронхіт, 5% - туговухість.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 06 травня 2024 року серії 12 ААГ № 573567 позивачу первинно безтерміново встановлено третю групу інвалідності.
Позивач має постійні скарги на стан свого здоров'я, змушений проходити лікування, що підтверджується випискою № 299/79 із медичної карти стаціонарного хворого та випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 23П07063.
У зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності в відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.
У зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, вона позбавлена можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. Вважає винним у втраті працездатності відповідача. Позивач просить у відшкодування моральної шкоди стягнути на його користь з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 400 000 гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що будь-яких порушень законодавства про працю та охорону праці відносно позивача з боку підприємства, які б знаходились в причинному зв'язку з настанням професійного захворювання, відповідач не вчиняв. Позивач не надає суду будь-яких належних та допустимих доказів, що б вказували на те, що він дійсно зазнає моральних страждань. Крім того, не було встановлено вчинення з боку відповідача будь-яких винних, неправомірних дій, могли б призвести до виникнення професійного захворювання. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача з 19 травня 1989 року по 26 липня 2023 року на різних посадах у різних структурних підрозділах. Вказані обставини підтверджуються відомостями внесеними до трудової книжки позивача, а також до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 04.03.2024 року, виданого на ім'я позивача. 26.07.2023 року звільнений позивач з підприємства за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію (а.с.8-12).
За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 04 березня 2024 року (а.с.8-9).
П.7 пп.1акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 04 березня 2024 року, затвердженого начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, встановлено наявність у позивача професійних захворювань:радикулопатія попереково-крижова L5, S1 і шийна С5, С6, С7, С8 з вираженим порушенням біомеханіки хребта на фоні спондилоартрозу, екструзій міжхребцевих дисків в сегменті С4-С6, протрузій в сегментах С2-С4, С7-T1, L3-L5 з відносним стенозом хребтового каналу на рівні С4-С7, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромами, периферичним нейросудинним синдромом, рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Хронічний (пиловий) бронхіт. Легенева недостатність першого ступеня. Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху).
П.17 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування (підземним) шахтоуправлінні з підземного видобутку руди (на правах шахт) гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» виконував роботи з обслуговування та ремонту електрообладнання дільниці, перевіряв технічний стан та проводив технічне обслуговування закріпленого устаткування, виконував роботи з прокладання електричних кабелів, виявляв несправності, що виникли під час роботи. Також працював з 03 червня 1991 року по 05 листопада 2002 року, з 03 грудня 2003 року по 11 квітня 2012 року, з 11 квітня 2012 року по 19 червня 2013 року працював на різних посадах в ПАТ «АрселоМіттал Кривий Ріг». Під час виконання своїх трудових обов'язків та враховуючи професійний маршрут на підприємстві на ОСОБА_1 діяли шкідливі виробничі фактори такі як важкість праці, пил, шум.
Згідно п. 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну становила до 31 кг, при нормативному значенні до 30 кг; робоча поза: незручна 38% робочої зміни при нормативному значенні до 25%; робоча поза: вимушена 11% робочої зміни при нормативному значенні до 10%; нахили тулуба (вимушені, більше 300), кількість за зміну становило 130 разів, при нормативному значенні 100 разів. Пил: концентрація кремнію діоксид за вмісту в пилу від 10 до 70 % (фіброгенної дії) становила 4,6 мг/м3 при нормативному значенні 2,0 мг/м3. Шум: еквівалентний рівень шуму складає 90 дБА при ГДР 80 дБА.
Пунктом 12 Акту встановлено, що загальний стаж роботи позивача складає 32 роки 06 місяців з них 10 років 01 місяців в умовах впливу шкідливих факторів.
Пунктом 15 Акту встановлено, що раніше у позивача не було виявлено хронічного професійного захворювання (а.с.8-зворот).
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 06 травня 2024 року серії 12 ААА № 144430 позивачу первинно безтерміново визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 65%, з яких: 50% - радикулопатія, 10% - хронічний бронхіт, 5% - туговухість (а.с.7)
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 06 травня 2024 року серії 12 ААГ № 573567 позивачу первинно безтерміново встановлено третю групу інвалідності (а.с. 8- зворот).
Позивач має постійні скарги на стан свого здоров'я, змушений проходити лікування, що підтверджується випискою № 299/79 із медичної карти стаціонарного хворого та випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 23П07063 (а.с.7-10).
Відповідно до медичного висновку від 01 лютого 2024 року № 165 позивач скаржиться на постійний біль ниючого характеру в хребті, який посилюється при незначному фізичному навантаженні, гострий біль за типом «прострілів» при різких руках, іррадіацію болю в ліві кінцівки, оніміння ІІ-У пальців лівої кисті і 1-го пальця лівої ступні, біль в колінних, ліктьових, плечових суглобах, суглобах кистей, хрускіт, порушення ходи, загальну слабкість, задишку при незначному фізичному навантаженні, кашель сухий, втому, шум у вухах, зниження слуху, періодично напади прискореного серцебиття до 177 уд/хв. (а.с.9).
Нормативно-правове обґрунтування
ОСОБА_1 знаходився в трудових відносинах з Відповідачем, тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою ХІ КЗпП України.
Частинами 1 та 2 статті 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Згідно з частин 3-4 статті 153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Відповідно до частин 1, 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів,а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Відповідно до статті 173КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).
Відповідно до статті 237-1КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).
Оскільки закон покладає обов'язок створення безпечних і нешкідливих умов праці, власник або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерплому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об'єднанням профспілок.
Згідно статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно з нормами Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов'язком держави (ст.3 Конституції України).
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
При заподіянні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона. Виходячи з норм частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до частини 1 статті 1168ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з частинами 1 та 5 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, в даному випадку відповідач несе прямий обов'язок по виплаті позивачу відшкодування з приводу спричинення моральної шкоди.
Висновки за результатами розгляду матеріалів справи
На суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.
Суд не бере до уваги доводи зазначені у відзиві аргументи, що відсутній причино наслідковий зв'язок між роботою позивача на підприємстві відповідача та отримання позивачем професійного захворюванням ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з огляду на наступне.
Між спричиненою моральною шкодою та отриманням професійного захворювання Позивача, яке пов'язане із тяжкою роботою на підприємстві Відповідача, вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Акт форми П-4, складений за фактом отримання Позивачем професійного захворювання підприємством Відповідача не оскаржувався і цим Актом форми П-4 розслідування хронічного професійного захворювання від 04.03.2024 року встановлено та підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбулося при виконанні ним трудових обов'язків на підприємстві відповідача (пункт 18 Акту, а.с.8).
Суд бере до уваги оцінку умов праці ОСОБА_1 , а саме п. 13 Акту де зазначено: інформаційна довідка про умови праці від 28.11.2023 № ПС/3.1/24387-23, підготовленої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці та згідно з Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.04.2014 № 248 умови праці електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування (підземного) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) гірничого департаменту Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 відносяться: за вмістом хімічних речових в повітрі робочої зони - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі); за рівнем шуму - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі); за показниками мікроклімату - до 3 класу 1 ступеня (шкідливі); за показниками світлового середовища - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі); за показниками важкості праці - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі); за показниками напруженості праці - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі). Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеня (шкідливі) (а.с.8- зворот).
При цьому чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються чисельними медичними виписками, що містяться в матеріалах справи (а.с. 7-9).
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки завдавача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із завданою шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина в завданні шкоди.
Також доводи викладені у відзиві щодо відсутності причинного зв'язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, судом відхиляються, оскільки, як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов'язку власника відшкодувати моральну шкоду.
Доводи відповідача про недоведеність позивачем факту моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки сам факт стійкої втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров'я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
З письмових матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідачем не було достатньо створено безпечні умови праці, а тому він також несе відповідальність, включаючи і компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду. Відповідачем не доводився факт відшкодування ним позивачу моральної шкоди.
ПАТ «АМКР» є належним відповідачем, оскільки первісно втрату працездатності з підстав професійного захворювання позивачу встановлено у 2024 році.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією 06.05.2024 року, з урахування дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, в даному випадку належним відповідачем є роботодавець ПАТ «АМКР».
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
З письмових матеріалів справи встановлено, що позивач переносить моральні страждання, оскільки позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, постійно відчуває біль, необхідність у постійних медичних оглядах, лікуванні, що призводить до зниження якості життя та зменшення благ, які Позивач мав до моменту отримання професійного захворювання та втрати професійної працездатності.
При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз'яснення, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Так,обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує характер та обсяг його душевних та фізичних страждань, тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані втратою професійної працездатності, зокрема 65% втрати працездатності безстроково, встановлення третьої групи інвалідності, тобто невідворотність та сталість наслідків від професійного захворювання протягом тривалого часу, а так само і тривалість трудових відносин між сторонами у справі, зокрема: 10 років 01 місяців в умовах впливу пилу та шкідливих факторів, у зв'язку із чим вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, грошові кошти в сумі 300 000,00грн. (триста тисяч гривень).
При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 3000 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси в суді якого представляє адвокат Мотуз О.В. до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , суму моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я у розмірі 300 000,00грн. (триста тисяч гривень) без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 19 червня 2024 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1).
Суддя: О. В. Чайкіна