Справа № 517/682/24
Провадження № 3/517/559/2024
18 червня 2024 року с-ще Захарівка
Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_1 , адвоката Шокота А.С. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, -
До Фрунзівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Протокол складений помічником начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) (з адміністративно - юрисдикційної діяльності) ОСОБА_3 .
Відповідно до адміністративних матеріалів наданих суду встановлено, що 15 травня 2024 року біля 22 год 00 хв., поблизу с-ща Затишшя Роздільнянського району Одеської області, на відстані до 23000 метрів від лінії державного кордону, було виявлено ОСОБА_2 , який в групі осіб, а саме з ОСОБА_4 , намагався перетнути державний кордон на вихід з України до Р.Молдова на напрямку с-ще Затишшя (Україна) - с. Колосове (РМ) поза пунктом пропуску, в пішому порядку. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 21 травня 2024 року, не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив (зв.а.с. 1). Крім цього, про вказане судове засідання ОСОБА_2 повідомлявся шляхом направлення йому SMS-повідомлення, що підтверджено довідкою про доставку SMS (а.с. 19). Варто наголосити, що у матеріалах справи наявна підписана ОСОБА_2 заявка на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення (а.с. 19).
Також, у матеріалах справи міститься власноручно написана ОСОБА_2 заява про розгляд справи у його відсутність, в якій він зазначив, що вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнає повністю. Про результати розгляду справи просив повідомити за вказаним ним номером мобільного телефону (а.с. 8).
21 травня 2024 року від адвоката ОСОБА_5 на захист ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання, у якому він просив відкласти судове засідання, призначене на 21 травня 2024 року, у зв'язку із необхідністю надання адвокату часу для ознайомлення із матеріалами справи про адміністративне правопорушення (а.с. 15).
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відкладено.
27 травня 2024 року від ОСОБА_6 до суду надійшли письмові пояснення (а.с. 21-22), згідно яких він вказує, що у провадженні Фрунзівського районного суду Одеської області перебуває справа про адміністративне правопорушення щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП (спроба перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон України, вчинене групою осіб). Вказане правопорушення він не скоював з огляду на наступне. Так, 15 травня 2024 року він прибув до м. Одеса, де зустрівся з своїм товаришем ОСОБА_4 , який мешкає у м. Запоріжжя. Мета зустрічі полягала в тому, що вони давно не бачились, а приймаючи до уваги те, що він в цьому році закінчує навчання у вищому навчальному закладі у нього виникла необхідність у пошуку роботи. Отож, вони вирішили зустрітися та разом проїхати до м. Крижопіль Вінницької області, де він мав намір домовитись про своє працевлаштування викладачем музики, після закінчення навчання. Придбавши квитки на потяг до м. Крижопіль Вінницької області вони поїхали до вказаного населеного пункту. Під час руху потягу ОСОБА_4 стало зле, (у нього з дитинства є вади здоров'я - хвороба серця). Приблизно біля 20 год 15 хв. потяг зупинився на залізничній станції Затишшя та вони були вимушені вийти з нього. Після цього до них одразу підійшли особи у цивільній та військовій формі та запросили їх пройти до приміщення залізничного вокзалу. У приміщенні вокзалу військові перевірили у них документи та доставили до іншого приміщення. У подальшому ОСОБА_4 знову стало погано та працівники прикордонної служби були вимушені викликати швидку допомогу, яка приїхавши зробила останньому медичні маніпуляції, зняли кардіограму, зробили ін'єкцію. Зранку працівники прикордонної служби почали складати відносно них документи. Вказані документи вони підписали не читаючи, оскільки боялися, що працівники прикордонної служби їх не відпустять. Надалі їх вивезли до місцевого ТЦК. ОСОБА_2 зазначає, що не мав наміру незаконно перетинати державний кордон України, оскільки він навіть не наближався до лінії кордону (с-ще Затишшя Роздільнянського району Одеської області знаходиться на відстані до 25 км від державного кордону України). Зазначене підтверджується копією його закордонного паспорту з аркушами, з яких видно, що він навіть під час війни з 2022 року неодноразово виїжджав за межі України, приймав участь у музичних конкурсах. Крім того, він має намір подовжити навчання у аспірантурі до вступу до якої в теперішній час готуюся. На підтвердження зазначеного до письмових пояснень додав копію квитка на потяг на ім'я ОСОБА_2 , з кінцевим місцем прибуття м. Крижопіль Вінницької області, копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім'я ОСОБА_2 з відмітками про перетин державного кордону у період з 2021 року по 2023 рік та копія студентського квитка, виданого на ім'я ОСОБА_2
27 травня 2024 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», від адвоката ОСОБА_5 на захист ОСОБА_2 , надійшло клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 29-30).
ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 04 червня 2024 року не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення йому SMS-повідомлення, що підтверджено довідкою про доставку SMS (а.с. 48).
Судове засідання, призначене на 04 червня 2024 року, не відбулося через знеструмлення приміщення Фрунзівського районного суду Одеської області (а.с. 57, 58).
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відкладено.
ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 06 червня 2024 року не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення йому SMS-повідомлення, що підтверджено довідкою про доставку SMS (а.с. 60).
У судовому засіданні, призначеному на 06 червня 2024 року захисник, особи яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Шокот А.О. підтримав надане ним 27 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» письмове клопотання. Просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, з підстав зазначених у клопотанні.
У письмовому клопотанні адвокат зазначає обставини аналогічні вказаним вище письмовим поясненням ОСОБА_2 . Крім цього вказує, що Постановою КМУ від 7 грудня 2023 року Уряд України вніс зміни до Постанови КМУ від 27 липня 1998 р. № 1147 «Про прикордонний режим». Зокрема, зміни передбачають введення обмежень щодо вільного в'їзду, перебування, проживання, провадження робіт й пересуванні осіб у прикордонній смузі (на ділянці місцевості завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону). Місце та залізнична станція «Затишшя» знаходиться більш ніж 20 км від прикордонної смуги. Крім того відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про державний кордон України» до прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.
Приймаючи до уваги викладене невідомо з яких підстав прикордонники зробили висновок про те, що на пероні залізничної станції «Затишшя», що знаходиться більш ніж за 20 км від прикордонної смуги - ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 здійснили спробу перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон України. Докази зазначеного у матеріалах справи відсутні. Підписані документи, під час незаконного утримання не є допустимими доказами, тому що отримані у протизаконний спосіб (особи підписували документи не читаючи, тому як боялися, що прикордонники їх не відпустять).
Крім того необхідно зазначити, що на підтвердження того, що ОСОБА_2 не мав, не має наміру незаконно перетинати державний кордон свідчать сторінки його закордонного паспорту з аркушами, з яких видно, що він під час війни з 2022 року неодноразово виїжджав за межі України, приймав участь у музичних конкурсах.
У зв'язку з тим, що виникла необхідність вислухати пояснення уповноваженої особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, розгляд справи про адміністративне правопорушення відкладено.
ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 18 червня 2024 року не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення йому SMS-повідомлення, що підтверджено довідкою про доставку SMS (а.с. 70).
У судовому засіданні, призначеному на 18 червня 2024 року захисник - адвокат Шокот А.О. підтримав своє письмове клопотання, яке він надав до суду раніше. Просив закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. При цьому в судовому засіданні адвокат не зміг пояснити чому ОСОБА_2 , мешканець м. Львів та ОСОБА_4 , мешканець м. Запоріжжя вирішили зустрітися саме в м. Одеса, з ким домовлявся ОСОБА_2 про працевлаштування вчителем музики в м. Крижопіль Вінницької області, в який навчальний заклад мав останній влаштуватися та чому саме в таку пізню годину вони вирішили поїхати, адже до вказаного населеного пункту в ранній та денний час доби з міста Одеси курсують інші потяги. Також, у судовому засіданні адвокат зазначив, що ОСОБА_4 викликали швидку допомогу безпосередньо до віпс «Павлівка». Крім цього адвокат заперечив факт наявності у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з собою 15.05.2024 паспортів громадянина України для виїзду за кордон.
Уповноважена особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - помічник начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) (з адміністративно - юрисдикційної діяльності) ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 15 травня 2024 року біля 22 год 00 хв., між деревами неподалік залізничного вокзалу в с-щі Затишшя Роздільнянського району Одеської області, прикордонним нарядом «ПП», в складі якого він ніс службу, були виявлені два чоловіки призовного віку. Вказані особи стояли на місці та зосереджено дивилися в свої мобільні телефони. Під час виявлення чоловіки помітно нервували та поводити себе збентежено. Мету свого знаходження в с-ще Затишшя Роздільнянського району Одеської області пояснити не змогли. Особи даних громадян були встановлені згідно паспортів громадянина України, ними виявились ОСОБА_2 , 1998 року народження та ОСОБА_4 , 1978 року народження. Пізніше ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пред'явили для перевірки паспорти громадянина України для виїзду за кордон. При подальшому спілкуванні вказані особи повідомили, що в цей вечір хотіли здійснити дії спрямовані на незаконний перетин державного кордону. Також вказав, що під час виявлення ОСОБА_4 не скаржився на погане самопочуття, а також будь-яких візуальних ознак того, що йому зле помітно не було. Однак, пізніше вже після запрошення та доставки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до віпс «Павлівка», останній повідомив про погане самопочуття. Оскільки медичний працівник на відділенні працює до 17 год 00 хв. ОСОБА_4 було викликано швидку допомогу. За результатами огляду у ОСОБА_4 було констатовано емоційну атаку та медичним працівниками йому було надано декілька заспокійливих таблеток. Крім цього, просив звернути увагу суду на наступному, а саме на значній різниці у віці між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , відсутністю між ними будь-яких соціальних зв'язків, та тому, що вказані особи проживають в різних населених пунктах країни, а саме м. Львові та м. Запоріжжі відповідно. Також згідно розкладу наявному на сайті Укрзалізниці дані особи вийшли з потяга на залізничній станції «Затишшя» біля 20 год 15 хв. та були виявлені прикордонниками неподалік більш ніж через півтори години (близько 22 год 00 хв.) При цьому, на час виявлення чоловіки, які знаходилися на місці зосередження автомобілів таксі та маршрутних автобусів, помітно нервували та зосереджено дивилися в свої мобільні телефони ніби чекаючи від когось повідомлення. Крім цього, зазначив, що до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 працівниками прикордонної служби не застосовувалась ні фізична сила, ні психологічний тиск. Будь-які службові розслідування пов'язані із складанням протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 та оформленням відповідних адміністративних матеріалів, відносно нього не проводилися, скарги на його дії не надходили.
Заслухавши пояснення захисника, пояснення уповноваженої особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши письмове клопотання про закриття провадження у справі, письмові пояснення ОСОБА_2 та докази надані на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно з положеннями ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до приписів ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
Щодо доводів адвоката викладених ним у письмовому клопотанні та зазначених ОСОБА_2 у його письмових поясненнях відносно того, що під час руху потягу ОСОБА_4 стало погано, у зв'язку з чим вони були вимушені зійти з потяга на залізничній станції «Затишшя» суд зазначає наступне.
Так, з розкладу руху поїздів наявному на сайті Укрзалізниці, а саме потягу № 136 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прибули з залізничної станції «Одеса» до станції «Затишшя» Роздільнянського району біля 20 год 15 хв. Близько 22 год 00 хв., тобто майже через дві години, вказані особи були виявлені працівниками прикордонної служби та надалі запрошені та доставлені до віпс «Павлівка» для складання адміністративних матеріалів.
У судовому засіданні уповноважена особа помічник начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) (з адміністративно - юрисдикційної діяльності) ОСОБА_3 повідомив, що під час виявлення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 стояли біля залізничної станції серед дерев. Вказані особи стояли на місці та зосереджено дивилися в свої мобільні телефони. Під час виявлення чоловіки помітно нервували та поводити себе збентежено. Під час виявлення ОСОБА_4 не скаржився на своє погане самопочуття, а також будь-яких візуальних ознак того, що йому зле помітно не було. Швидка допомога на залізничну станцію «Затишшя» не викликалася. Однак, пізніше вже після доставлення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до віпс «Павлівка», останній повідомив про погане самопочуття. Оскільки медичний працівник на відділенні працює до 17 год 00 хв. ОСОБА_4 було викликано швидку допомогу та проведені відповідні медичні маніпуляції. Факт виклику швидкої допомоги саме до віпс «Павлівка», а не на станцію «Затишшя», підтвердив також захисник в судовому засіданні.
Тобто, доказів того, що на момент виявлення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 працівниками прикордонної служби, останній мав проблеми із здоров'ям суду не надано. Швидка допомога ОСОБА_4 була викликана уже безпосередньо після доставлення до віпс «Павлівка», що не заперечувалося самим захисником у судовому засіданні.
За таких обставин суд відхиляє доводи адвоката щодо необхідності виходу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 із потяга на залізничній станції «Затишшя» Роздільнянського району Одеської області та розцінює їх як спосіб уникнення особи від відповідальності за вчинене правопорушення.
Крім цього, суд зазначає, що купівля ОСОБА_2 та ОСОБА_4 квитків на потяг саме до залізничної станції «Крижопіль» на думку суду свідчить про намагання останніх завуалювати свої дії спрямовані на спробу незаконного перетину державного кордону, шляхом створення та побудови відповідної версії на випадок їх виявлення працівниками поліції чи прикордонної служби.
Щодо доводів адвоката викладених ним у письмовому клопотанні та зазначених ОСОБА_2 у його письмових поясненнях відносно того, що він разом з ОСОБА_4 підписували документи (під психологічним тиском) не читаючи, тому як боялися, що прикордонники їх не відпустять зазначає наступне.
Так, суд зазначає, що відповідна версія викладена вже через деякий час після спілкування адвоката з клієнтом ОСОБА_2 , а тому оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті уникнення особи від відповідальності за вчинене правопорушення. У матеріалах справи відсутні будь-які належні дані, які можуть свідчити про те, що дії уповноважених осіб прикордонної служби під час виявлення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та при оформленні відносно них матеріалів адміністративного правопорушення були незаконними та протиправними. Судом не встановлено будь-яких фактів про застосування щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_4 незаконних методів, які б призвели до визнання ним вини та підписання протоколу про адміністративне правопорушення, заяв та інших документів, які містяться у матеріалах справи, під тиском та погрозами. У матеріалах справи немає відомостей про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зверталися до правоохоронних органів з відповідними заявами про незаконність дій прикордонного наряду або оскаржували такі дії у встановленому законом порядку.
Крім цього, твердження адвоката про те, що місце та залізнична станція «Затишшя» знаходиться більш ніж 20 км від прикордонної смуги, а тому невідомо з яких підстав прикордонники зробили висновок про те, що ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 здійснили спробу перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон України є безпідставними та необґрунтованими, оскільки адміністративна відповідальність за ст. 204-1 КУпАП настає за незаконний перетин або спробу незаконного перетинання державного кордону України, а для кваліфікації дій за вказаною статтею не вимагається наближення до державного кордону на певну визначену відстань.
До того ж захисник не довів суду мету перебування осіб призовного віку ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на території Роздільнянського району Одеської області (прикордонного району). Надану на підтвердження мети поїздки копію квитка на потяг з кінцевим місцем призначення м. Крижопіль Вінницької області, суд не приймає до уваги, оскільки вона не підтверджує того, що ОСОБА_2 їхав до вказаного населеного пункту з ціллю працевлаштування, а лише позначає маршрут руху Одеса - Головна - Крижопіль Вінницької області (через прикордонний Роздільнянський район). ОСОБА_2 не надано суду жодних доказів щодо свого працевлаштування, зокрема навіть не зазначено до якого закладу він мав працевлаштовуватися.
Щодо доводів адвоката викладених ним у письмовому клопотанні та зазначених ОСОБА_2 у його письмових поясненнях відносно того, що ОСОБА_2 не мав та не має наміру незаконно перетинати державний кордон, оскільки під час війни з 2022 року він неодноразово виїжджав за межі України (приймав участь у музичних конкурсах), про що свідчать сторінки його закордонного паспорту з відповідними відмітками, суд зазначає наступне.
Як вбачається із копії студентського квитка серії НОМЕР_2 , виданого 01 жовтня 2022 року на ім'я ОСОБА_2 , останній навчається на денній формі навчання факультету Оркестрових інструментів у Львівській національній музичній академії імені М.В. Лисенка. Даний студентський квиток дійсний до 30 червня 2024 року (а.с. 27).
У зв'язку із навчанням у вказаному навчальному закладі ОСОБА_2 досить регулярно виїжджав за кордон та приймав участь у музичних конкурсах.
Як зазначає захисник - адвокат Шокот А.С. у письмовому клопотанні, так і сам ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях, він у цьому році закінчує навчання у вищому навчальному закладі.
Вбачається, що востаннє він виїжджав за кордон 24 грудня 2023 року, тобто більш ніж 5 місяців тому (на дату складання протоколу).
Тобто із вказаного можливо зробити висновок, що у зв'язку із наближення закінчення навчання ОСОБА_2 перестав виїжджати за кордон, про що свідчить п'ятимісячний строк його невиїзду за кордон.
Крім цього, 18 травня 2024 року мав набути чинності Закон № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який мав значно посилити умови для виїзду чоловіків віком від 18-60 років за кордон.
Тому з огляду на вказане вище, факт раніше неодноразового виїзду ОСОБА_2 за кордон не може свідчити на час складення протоколу про адміністративне правопорушення про відсутність у нього умислу направленого на спробу незаконного перетину державного кордону України. Тим більше варто наголосити, що регулярні безперешкодні виїзди ОСОБА_2 за кордон були пов'язані виключно із поїздками під час навчання (для участі у музичних конкурсах), а не з іншими законними підставами не пов'язаними із навчанням.
Крім того, доводи захисника щодо відсутності у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 паспортів громадянина України для виїзду за кордон спростовуються поясненнями уповноваженої особи в судовому засіданні, а також доповідною запискою про результати проведення перевірочних заходів, згідно якої особу ОСОБА_2 було встановлено відповідно до паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , особу ОСОБА_4 було встановлено відповідно до паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 (а.с. 6). Слід також відмітити, що серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 зазначені в доповідній записці про результати проведення перевірочних заходів, повність співпадають з серією та номером в копії паспорту наданого останнім на підтвердження своїх доводів (а.с.24).
За таких обставин суд відхиляє викладені в письмовому клопотанні доводи представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Шокота А.С., щодо відсутності в діях ОСОБА_7 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
У свою чергу винність ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 292856 від 15 травня 2024 року, з якого вбачаються дані про його особу, дату, час, місце та обставини скоєного ним правопорушення, який останній підписав без будь-яких зауважень щодо його змісту (а.с. 1); рапортом начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ОСОБА_8 , згідно якого він 15 травня 2024 року біля 22 год 00 хв. будучи в прикордонному наряді «ПП» на напрямку с-ще Затишшя (Україна) - с. Колосове (РМ) в близькості від лінії державного кордону України виявив 2 громадян України, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які намагалися здійснити незаконний перетин державного кордону України з Республікою Молдова на вихід з України поза пунктом пропуску, в пішому порядку (а.с. 2); схемою місцевості виявлення правопорушення, з якої встановлено, що 15 травня 2024 року о 22 год 00 хв. чоловіки призовного віку ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , були виявлені в близькості від лінії державного кордону України з Республікою Молдова. Напрямок руху виявленої групи з с-ща Затишшя (Україна) в напрямку с. Колосове (Р.Молдова) на вихід з України, в обхід встановлених пунктів пропуску через державний кордон України (а.с. 3); письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 15 травня 2024 року, згідно яких він власноручно вказав, що дійсно намагався перетнути державний кордон України. Свою вину визнає в повному обсязі, доповнень та зауважень немає (а.с. 4), доповідною запискою про результати проведення перевірочних заходів, з якої вбачається, що ОСОБА_2 мав намір незаконно перетнути державний кордон України. Для цього почав шукати на форумах та в чатах «Telegram» варіанти виїзду. Після того, як він знайшов в додатку «Telegram» чат «Я вышел ПМР», невідома особа скинула йому маршрут перетину державного кордону. Надалі ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 спробувати перетнути кордон разом з ним, на що останній погодився. 15 травня 2024 року вони прибули до м Одеса та о 18 год 19 хв. сіли на потяг сполученням «Одеса-Рахів». Вийшовши на залізничній станції «Затишшя», звідти мали прямувати в бік державного кордону України. Надалі на вказаній залізничній станції були виявлені працівниками прикордонної служби (а.с. 6).
Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що особа яка підготувала адміністративні матеріали - помічник начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) (з адміністративно - юрисдикційної діяльності) ОСОБА_3 був упередженим при складанні щодо ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи, у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази у матеріалах справи, які надійшли до суду так їх і не додано захисником.
Отже, винність ОСОБА_2 підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, повно та всебічно досліджених судом, отриманих з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, та є такими, що не викликають сумніву.
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Диспозиція статті має бланкетний характер, у зв'язку з чим встановлення складу адміністративного правопорушення регулюється спеціальним нормативним актом, що регулює порядок перетинання державного кордону України, яким є Закон України «Про державний кордон України».
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно із положеннями ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Відповідно до абзацу першого п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.
Згідно Переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року № 1199 (із подальшими змінами) «Про контрольовані прикордонні райони» в Одеській області таким, серед інших, є увесь Роздільнянський район, де запроваджений прикордонний режим.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан, який діє по теперішній час.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Окрім того, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків віком 18-60 років за кордон.
Суд наголошує на тому, що згідно матеріалів справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (особа призовного віку, мешканець м. Львів) разом із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (особою призовного віку, мешканцем м. Запоріжжя) був виявлений прикордонниками 15 травня 2024 року о 22 год 00 хв. на відстані до 23000 м від лінії державного кордону, поблизу с-ща Затишшя Роздільнянського району Одеської області (в районі у якому запроваджений прикордонний режим).
Отже, зазначене вище, а саме місце та час виявлення ОСОБА_2 прикордонним нарядом, близькість перебування його від лінії державного кордону, в сукупності з іншими дослідженими доказами, свідчить про умисні дії останнього спрямовані на спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску, групою осіб.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а саме спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктом пропуску через державний кордон України, вчинене групою осіб.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення ураховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, відношення до скоєного правопорушення, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_2 судом не встановлені.
При визначенні виду адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_2 , за вчинення вказаного адміністративного правопорушення суд приймає до уваги обставини справи та характер вчиненого правопорушення, яке вчинено в період дії воєнного стану, особу порушника, який свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, а також ураховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Зважаючи на вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що до ОСОБА_2 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Отже, з ОСОБА_2 також потрібно стягнути судовий збір в сумі 605 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 23, 33, 40-1, 204-1, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 550 (п'ятсот п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 9350 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят) гривень.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - Фрунзівський р/с в Од.обл./отг.смт.Захарівка/21081100, код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт IBAN) UA218999980313070106000015672, код класифікації доходів бюджету - 21081100.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ТУ ДСА в Од.обл./отг.смт.Захарівка/22030101, код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт IBAN) UA328999980313161206000015672, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Згідно із ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, накладеного на нього, тобто 18700 гривень, що передбачено ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.
Суддя: