Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2386/24
Номер провадження: 1-кс/511/572/24
19.06.2024 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , захисника підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Лиманське Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 КК України, -
На адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що 17 червня 2024 року приблизно о 04:00 годині, невідома особа, діючи з прямим умислом, з метою пошкодження майна, використовуючи легкозаймисту невідому речовину, здійснила підпал двох авто, а саме: мікроавтобусу марки Volkswagen LT35, н/з НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 , та автомобілю марки Hyundai Santa-Fe, н/з НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 .
Відомості за вказаним фактом були внесені до ЄРДР за №12024162390000441 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 КК України.
В ході досудового розслідування було встановлено, що 17 червня 2024 року приблизно о 04:00 ранку неповнолітній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у яких напередодні виник умисел на знищення шляхом підпалу транспортних засобів, зокрема, мікроавтобусу марки Volkswagen LT35, н/з НОМЕР_1 , яким володіє ОСОБА_9 , військовослужбовець ЗС України, та автомобілю марки Hyundai Santa-Fe, н/з НОМЕР_4 , яким володіє ОСОБА_10 , військовослужбовець ЗС України, прибули на адресу місцезнаходження вказаних транспортних засобів.
Далі, ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пошкодження чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді загрози пошкодження та знищення майна, через обраний ними загально небезпечний спосіб пошкодження майна шляхом підпалу, розуміючи всю небезпечність вказаного способу, бажаючи настання наслідків у вигляді пошкодження або знищення майна, якими володіють чинні військовослужбовці ЗС України, розподілили між собою ролі та підійшли до вказаних автомобілів, розташованих один за одним на узбіччі дороги. При цьому ОСОБА_11 та ОСОБА_5 за допомогою заздалегідь підготовленої пластикової ємкості з горючою сумішшю обіляли передню частину автомобіля марки Volkswagen LT35, н/з НОМЕР_5 , в ділянці бамперу та кришки капоту та за допомогою заздалегідь підготовленої пластикової ємкості з горючою сумішшю - задню частину бамперу автомобіля марки Hyundai Santa-Fe, В2010КА.
Після чого, за допомогою сірників ОСОБА_11 здійснив підпал пролитої горючої суміші, внаслідок чого відбулось займання автомобілів, а ОСОБА_5 здійснював відеозапис дій ОСОБА_11 на свій мобільний пристрій.
Внаслідок пожежі мікроавтобус марки Volkswagen LT35, н/з НОМЕР_1 , яким володіє ОСОБА_9 , фактично повністю знищений, а автомобіль марки Hyundai Santa-Fe, н/з НОМЕР_3 , яким володіє ОСОБА_10 , частково пошкоджений.
Таким чином, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, кваліфікованого за частиною 2 статті 194 КК України.
Підозра ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах, а саме: протоколом огляду місця події; протоколом додаткового огляду місця події; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом огляду; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_12 ; протоколом огляду; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_11 ; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому, стороною обвинувачення встановлено ряд ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
З метою запобігання встановленим ризикам, сторона обвинувачення вважає доцільним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний, його законний представник та захисник просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12024162390000441 від 17 червня 2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 КК України.
Частина 1 статті 177 КПК України регламентує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Положенння частини другої статті 177 КПК України визначають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Санкція частини 2 статті 194 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Пункт четвертий частини 2 статті 183 КПК України визначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Диспозиція частини першої статті 194 КПК України регламентує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до практики ЄСПЛ за статтею 5 ЄКПЛ обгрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наразі стороною обвинувачення доведена наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з вчиненням вказаного злочину та їх кількість достатня для подальшого розслідування, а також наявність ризиків, передбачених диспозицією статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК України.
При цьому, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
При розгляді можливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, врахувавши позицію сторін, особу підозрюваного, встановлені ризики, а також те, що підозрюваний з місця вчинення злочину втік в інше місто, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором доведено про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Частина друга статті 197 КПК України регламентує, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ,який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, з моменту затримання, тобто з 18 червня 2024 року до 16 серпня 2024 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Одночасно визначити розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2024 року) в сумі 242 240,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-заборонити спілкування зі свідками та потерпілими та іншим підозрюваним, зокрема, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (стаття 198 КПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1