Справа № 496/3487/24
Провадження № 2/496/2010/24
20 травня 2024 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Трушина О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Середа В.Ю. звернулася до суду з позовом, в якому просила суд:
розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого відділом РАЦС адміністрації Ядринського району Чуваської Республіки, актовий запис №31 від 12.04.2011 року;
визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
виділити ОСОБА_3 у власність 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину прибудинкових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 10295,20 грн. та судові витрати.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивач звернулася із позовом щодо поділу майна подружжя, а саме, житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому не зазначила ціну позову, але сплатила суму судового збору у розмірі 10295, 20 грн.
Поділ майна подружжя є вимогою майнового характеру, у зв'язку з чим ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено вимоги про його поділ.
Суд звертає увагу на те, що визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно, передбачено статтею 175 ЦПК України, якою, зокрема пунктом 2 частини 1 встановлено, що у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна.
При цьому у пункті 9 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Так, у позовній заяві відсутня ціна позову і відсутні докази на для підтвердження її розміру (звіт про оцінку майна), а відтак відсутня можливість перевірки розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогою про поділ майна подружжя.
Відтак позивачу слід надати звіт про оцінку майна, який підтверджує дійсну вартість майна, з приводу якого у сторін виник спір та відповідно вказати ціну позову.
Відповідно до абз. 2 п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, з урахуванням внесених змін і доповнень від 25 вересня 2015 року, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму (15140 грн.).
Ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За викладених обставин, сторона позивача має зазначити вартість спірного майна на момент звернення до суду з заявленим позовом; надати докази на підтвердження вартості даного майна; зазначити ціну позову, з якої з урахуванням вимог закону «Про судовий збір» слід визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за заявлену вимогу майнового характеру; у разі сплати судового збору у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про судовий збір», надати документ на підтвердження доплати судового збору. При цьому позивач має надавши відомості про вартість майна, сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, і сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру 1211,20 грн, або доплатити судовий збір до максимального розміру 15140 грн.
У відповідності з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 176, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга в частині визначення розміру судового збору протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області.
Повне судове рішення складено 20 травня 2024 року.
Суддя О.І. Трушина