Справа № 473/3207/24
Номер провадження 1-кс/473/815/2024
"19" червня 2024 р. слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську клопотання старшого слідчого СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024152190000637 від 13.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
17.06.2024 до суду надійшло клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12024152190000637 від 13.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Згідно даного клопотання, ОСОБА_5 , маючи незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення майнового злочину, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.
12.06.2024 близько 19:00, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 прибув до ТОВ «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій», що за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська, 148, де у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Діючи на виконання злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій та те, що він діє в період воєнного стану, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливого мотиву, ОСОБА_5 , через розбите вікно, проник всередину приміщення ТОВ «МОПАС», де, через незачинене вікно, проник у диспетчерське приміщення, звідки з незачиненого металевого сейфу таємно викрав мобільний телефон марки «Huawei MYA-U29», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 530,20 грн., із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_3 , вартістю 100 грн., які належать ОСОБА_6 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , перебуваючи у диспетчерській кімнаті, з шухляди столу таємно викрав: мобільний телефони марки «Nokia 105 ТА - 1203 SS», IMEI: НОМЕР_4 , вартістю 629,30 грн., із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_5 , вартістю 100 грн.; мобільний телефони марки «Nokia 105 ТА - 1203 SS», IMEI: НОМЕР_6 , вартістю 629,30 грн. із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_7 , вартістю 100 грн., та грошові кошти у загальній сумі 5426,00 грн., які належать ТОВ «МОПАС».
З викраденим майном ОСОБА_5 покинув приміщення ТОВ «МОПАС», спричинившипотерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток у загальній сумі 630,20 грн., а ТОВ «МОПАС» - у загальній сумі 6884,60 грн.
13.06.2024 відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за №12024152190000637 з правовою кваліфікацією ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
14.06.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України, як особу, підозрювану у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
В ході затримання у ОСОБА_5 вилучено:
- мобільний телефон «NokiaTA-1203» IMEI: НОМЕР_4 із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_8 ;
- мобільний телефон «HUAWEI», корпус чорного кольору;
- мобільний телефон «HUAWEI», корпус жовтого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_9 , із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_10 ;
- дві сім-картки мобільного оператору «Київстар»;
- дві сім-картки мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна»;
- одну сім-картку мобільного оператора ТОВ «лайфселл»;
- канцелярський блокнот з особистими записами;
- заяву про видачу готівки, складену у форму конверту №1009/178 від 17.01.2009;
- два флакони парфумів «Sotempting» та «WILDMEN»;
- грошові кошти в сумі 268,50 гривень;
- викрутку із рукояткою чорного кольору;
- гаманець чорного кольору;
- сумку, в якій знаходились перелічені речі;
- пару кросівок «adidas» сірого кольору;
- полімерну рукавицю із білими вставками.
З огляду на викладене, слідчий, посилаючись на те, що метою накладення арешту на майно, вилучене у ОСОБА_5 , є збереження речових доказів та проведення, в межах даного кримінального провадження, експертних досліджень, об'єктом котрих є вищевказані предмети, просить суд накласти арешт на майно, вилучене у ОСОБА_5 :
- мобільний телефон «Nokia105 TA-1203SS» IMEI: НОМЕР_4 ;
- дві сім-картки мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна»;
- грошові кошти в сумі 268,50 гривень.
Вилучене майно належать ТОВ «МОПАС», а мобільний телефон «HUAWEIMYA-U29», корпус жовтого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_9 - співробітнику ТОВ «МОПАС» ОСОБА_6 .
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі; клопотання підтримує та просить задовольнити.
Особа, у якої вилучено майно - підозрюваний ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився; надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій не заперечує проти накладення арешту на вилучене у нього майно, крім блокноту та парфумів в кількості 2 шт.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився; в справі наявна телефонограма від нього про можливість розгляду клопотання без його участі та підтримання позиції свого підзахисного.
Потерпілий (власник майна) - ОСОБА_6 та представник потерпілого (юридичної особи) ТОВ "Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" - ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились; надали суду заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, в яких не заперечують проти накладення арешту на вилучене майно.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, під час розгляду клопотання слідчим суддею фіксація за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, за змістом ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно приписів ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя виходить з вимог п.2 ч.3 ст.132 КПК України, відповідно до яких слідчим доведено, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна є необхідним з потребами досудового розслідування і дані потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.
Разом з цим, слідчий суддя враховує, серед іншого, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, що передбачено ч.2 ст.173 КПК України.
Строк звернення до суду з даним клопотанням не порушено.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 14.06.2024 у підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- мобільний телефон «Nokia105 TA-1203SS» IMEI: НОМЕР_4 ;
- дві сім-картки мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна»;
- грошові кошти в сумі 268,50 гривень, - що належать ТОВ «МОПАС»;
- мобільний телефон «HUAWEIMYA-U29», корпус жовтого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_9 , що належить співробітнику ТОВ «МОПАС» - ОСОБА_6 , - з подальшим зберіганням в камері зберігання речових доказів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: вул. Київська, 24, м. Вознесенськ, Миколаївська область.
Виконання ухвали про арешт майна доручити слідчому, прокурору.
Копію ухвали надіслати прокурору, слідчому та іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1