19 червня 2024 року
м. Київ
справа №260/6115/23
адміністративне провадження №К/990/21252/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2024 року
у справі №260/6115/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області
про визнання протиправними дій, скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 17 липня 2023 року звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в якому просить визнати протиправними дії дисциплінарної комісії Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та скасувати висновок дисциплінарної комісії від 26.06.2023 року в частині пропозиції (рекомендації) щодо звільнення ОСОБА_1 із служби в поліції, визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 26 червня 2023 року №1534 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності - звільнення із служби в поліції, визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 03 липня 2023 року №123 о/с (по особовому складу) в частині звільнення ОСОБА_1 із служби в поліції, зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області поновити старшого сержанта ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Закарпатській області та виплатити йому грошове забезпечення за період від дня звільнення до дня поновлення на службі в поліції.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2024 року, відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішеннями, скаржник, звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її засобами поштового зв'язку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що ОСОБА_1 займав посаду, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.
Таким чином, враховуючи предмет позову, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності.
В касаційні скарзі позивач, посилаючись на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що дана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження позивач вказує пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, а саме пункт 4 частини 2 статті 353 КАС України, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України, що є підставами для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2024 року у справі №260/6115/23.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Закарпатського окружного адміністративного суду справу №260/6115/23.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду