19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 380/20557/23
адміністративне провадження № К/990/16787/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 380/20557/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про:
- визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 28.07.2023 № 0014026-1311-0436;
- стягнення з держави Україна в особі Головного управління на користь ОСОБА_1 шкоду у сумі 400000 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 28.07.2023 № 0014026-1311-0436. В задоволенні іншої вимоги відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 4000 грн. скасовано та в цій частині прийнято постанову, якою позов задоволено. Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 4000 грн. В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 залишено без змін.
30.04.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 380/20557/23.
Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2024 витребувано справу № 380/20557/23 з суду першої інстанції.
12.06.2024 зазначена справа надійшла до суду першої інстанції.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на відповідній підставі.
Натомість викладено обставини справи, процитовано норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСЛА БОНІТА» підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №420/22951/23 .
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 380/20557/23 - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає
СуддяВ.П. Юрченко