Справа №760/10829/24
2/760/7895/24
13 травня 2024 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна, -
У травні 2024 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
При вирішенні питання про прийняття позову з'ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Так, згідно позовних вимог позивач просить суд:
1) Визнати спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно:
- майнові права на квартиру АДРЕСА_1 ;
- машиномісце № НОМЕР_1 , нижній рівень, площею 16,3 м. кв. за адресою АДРЕСА_2 ;
- машиномісце № НОМЕР_2 , нижній рівень, площею 17,7 м. кв. за адресою АДРЕСА_3 ;
- житловий будинок загальною площею 226,2 кв. м. за адресою АДРЕСА_4 ;
- земельна ділянка площею 0,0274 га, кадастровий номер 3221483301:01:031:0165. - земельна ділянка площею 0,1007 га, кадастровий номер 3221483301:01:031:0148. - автомобіль AUDI Q, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
- автомобіль INFINITI, марки FX35, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;
- автомобіль PEUGEOT 508, реєстраційний номер НОМЕР_5 .
2) Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на частину у спільному сумісному майні кожному.
3) В порядку поділу спільного сумісного майна визнати за ОСОБА_1 право власності на:
- майнові права квартиру АДРЕСА_1 ;
- машиномісце № НОМЕР_2 , нижній рівень, площею 17,7 м. кв. за адресою АДРЕСА_3 ;
- машиномісце № НОМЕР_1 , нижній рівень, площею 16,3 м. кв. за адресою АДРЕСА_2 ;
- автомобіль AUDI Q, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК). Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
Пунктами 2, 9, 10 ч.1 ст. 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17 вимога про визнання права власності на майно є майновою, оскільки пов'язана з підтвердженням права власності на майно.
Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги про визнання права власності на вищевказане майно є вимогами майнового характеру.
Виходячи з предмету позову, позивач має зазначити дійсну ринкову вартість рухомого та нерухомого майна, що є предметом поділу.
Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача.
Проте до позовної заяви не додано звіту про оцінку майна або іншого документу, на підставі якого можна встановити дійсну ринкову вартість зазначеного в позові майна.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Тобто, у разі відсутності документів, які є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, позивачем має бути сплачено судовий збір відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» визначено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Виходячи з предмету спору, позивачем пред'явлено вимоги майнового характеру, однак судовий збір сплачено не у повному розмірі.
З огляду на викладене, позивачу слід зазначити докази проведення оцінки майна, уточнити ціну позову та у разі необхідності сплатити судовий збір відповідно до зазначених вимог.
Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA388999980313181206000026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;________(ІПН, ЄДРПОУ); судовий збір за позовом __________, Солом'янський районний суду м. Києві.
Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А.Усатова