про повернення апеляційної скарги
18 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/577/24 пров. № А/857/10084/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Гінди О. М.
суддів -Кузьмича С. М.
Ніколіна В. В.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 300/577/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 13 травня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд".
На виконання цієї ухвали, апелянтом повторно заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому вказує, що на момент подання апеляційної скарги у відповідача відсутні кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
В ч. 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеними правовими нормами КАС України та Закону України "Про судовий збір", встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору. Однак, суд апеляційної інстанції, оцінивши доводи, вказані апелянтом на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, не вбачає, у цьому випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними вище законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення таких процесуальних дій.
Також, слід зазначати, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника (суб'єкта владних повноважень) від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.
Крім цього, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
При вирішенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні повторного клопотання про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунено недоліків апеляційної скарги, таку необхідно повернути.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 300/577/24 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач О. М. Гінда
судді С. М. Кузьмич
В. В. Ніколін