Справа № 560/5811/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
19 червня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Красилівської міської ради Хмельницької області, в якому просив:
- визнати дії протиправними та такими, які мають ознаки бездіяльності Красилівської міської ради щодо не надання законного документа на запит на отримання публічної інформації від 05.03.2024 року, який адресований до голови Красилівської міської ради Островської Н.В.;
- визнати незаконним витяг від 04.03.2024 №НВ-6800172132024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі у частині позовної вимоги про визнання незаконним витяг від 04.03.2024 №НВ-6800172132024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2024 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті провадження у справі у вказаній частині позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суб'єкта владних повноважень має багато форм та складових, тобто для віднесення документа до рішення, яке може бути оскаржене до адміністративного суду, необхідно встановити чи є такий документ індивідуальним актом. Сформований витяг з технічної документації в результаті надання адміністративної послуги є індивідуальним актом.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, який надає територіальний орган Держгеокадастру, є не просто фіксацією інформації, а саме рішенням, яке впливає на права та законні інтереси позивача, має обов'язковий характер для будь-якого суб'єкта земельних правовідносин.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки носить виключно інформаційний характер і не створює виникнення будь-яких прав і обов'язків для землекористувачів.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно із п. 1-2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права, та інтереси, чи обов'язки позивача.
Позивач не погоджується із сформованим витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 4 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.
Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Як правильно вказав суд першої інстанції, витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.
Отже, витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.
Витяг з технічної документації про грошову оцінку землі, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер. Правова природа оскаржуваного витягу з технічної документації про грошову оцінку землі унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання його незаконним, у зв'язку із чим такі позовні вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Вказані висновки відповідають правовій позиції, яка викладена у постановах Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі №160/3248/20, від 20 січня 2021 року у справі №160/2185/20, та від 12 листопада 2018 року у справі №814/789/17.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про визнання незаконним витягу від 04.03.2024 №НВ-6800172132024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому необхідно відмовити у відкриті провадження за позовною заявою у цій частині.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі у вказаній частині позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.