Справа № 120/13682/23
Головуючий у 1-й інстанції: Альчук Максим Петрович
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
19 червня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, з урахуванням календарної та пільгової вислуги років;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу з 17.03.2023 відповідно до пункту "а" статті 12, пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, з урахуванням вислуги років в календарному та пільговому обчисленні - 31 рік 00 місяців 01 день, з розрахунку 70 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив про протиправність дій відповідача щодо розрахунку відсоткового значення основного розміру пенсії без урахування вислуги років на пільгових умовах, яка враховується при визначені розміру пенсії у відповідності до Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (далі - Порядок № 393).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що згідно наказу Держаної установи "Центр пробації" № 166/к від 20.02.2023 позивача звільнено зі служби позивача 16.03.2023 звільнено за служби.
Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 24 роки 09 днів, у пільговому обчисленні - 31 рік 1 день.
17.03.2023 позивачеві призначено пенсію за вислугу років відповідно до "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (51% грошового забезпечення з урахуванням страхового стажу).
Не погоджуючись із відсотковим значенням грошового забезпечення, представник позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із адвокатським запитом щодо надання розрахунку пенсії, виходячи із 70% грошового забезпечення.
Листом від 01.08.2023 позивачу надано розрахунок його пенсійного забезпечення із зазначенням, що вислуга років на день звільнення зі служби для призначення пенсії склала: загальна вислуга - 26 років (календарна вислуга 24 роки, страховий стаж - 2 роки) та зауважено, що вказаний розрахунок здійснено відповідно до вимог законодавства.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, предметом спору є визнання протиправними дій відповідача, що виявилися у визначенні пенсії, призначеної за вислугу років позивачу відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), у розмірі 51 % замість 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ Україну і поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом пп. "г" п. З Порядку №393 час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби враховується до вислуги років, як один місяць служби за сорок днів.
16.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393», яка набрала чинності 19.02.2022 (Далі - Постанова №119) та якою внесено зміни до п. 3 Постанови №393 і викладено його в наступній редакції:
"До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:....".
Згідно наказу Державної установи "Центр пробації" Міністрерства юстиції України від 20.02.2023 № 166/к, вислуга років позивача станом на день звільнення зі служби складає в календарному обчисленні 24 роки 00 місяці днів, у пільговому обчисленні 31 рік 00 місяців 01 день.
Пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, З частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров'я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Як вже зазначалось, вислуга років позивача складає 31 рік 00 місяців 01 день, що у відсотковому розмірі з урахуванням п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років позивачу має бути обрахована у наступному розмірі: за вислугу 20 років - 50 процентів, та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим, з урахуванням встановленого частиною другою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимального обмеження розміру пенсії (70%), позивач набув право на призначення пенсії у розмірі 70% відповідного грошового забезпечення.
Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року скасувати.
Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, з урахуванням календарної та пільгової вислуги років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу з 17.03.2023 відповідно до пункту "а" статті 12, пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, з урахуванням вислуги років в календарному та пільговому обчисленні - 31 рік 00 місяців 01 день, з розрахунку 70 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.