Справа № 600/5610/23-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
18 червня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 156924,51 грн до відповідного бюджету.
21.03.2024 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення, в якій просив:
-відстрочити виконання судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/5610/23-а від 126.08.2023, яким стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 156924,51 грн;
- зупинити стягнення з ОСОБА_1 на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/560/23-а від 16.08.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1, що знаходиться на виконанні Глибоцького відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року заяви про відстрочення виконання рішення суду задоволено.
Відстрочено виконання судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/5610/23-а від 21.09.2023, яким стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 156924,51 грн, та зупинено стягнення з ОСОБА_1 на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/560/23-а від 21.09.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1, що перебуває на виконанні Глибоцького відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, - до набрання законної сили рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/7391/23-а.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. (ч. 5 ст. 378 КАСУ).
Отже, з аналізу вищевикладених норм встановлено, що зазначена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом з тим, підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу.
Так, обґрунтовуючи необхідність відстрочити виконання вказаного рішення суду, представник заявника посилався на те, що в провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебуває справа №600/7391/23-а, предметом оскарження якої є податкове повідомлення-рішення №0025974-2406-2403 про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 246556,26 грн, з яких не сплачено 1566924 грн.
Відтак, представник заявника вважає, що стягнення податкового боргу у справі №600/5610/23-а на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0025974-2406-2403 є неможливим до надання судом оцінки такому рішенню у межах справи №600/7391/23-а на предмет його правомірності, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновити порушені права та інтереси позивача буде неможливим або істотно ускладненим та може породити нові спірні правовідносини.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку стягнення суми боргу у розмірі 156924,51 грн до винесення рішення у справі №600/7391/23-а може, у разі задоволення адміністративного позову, призвести до того, що поновити порушені права та інтереси позивача буде неможливим або істотно ускладненим та може породити нові спірні правовідносини, а тому наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення.
Крім того, згідно ч. 6 ст. 378 КАС України при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.
Так, згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Тобто, забезпечення позову це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Таким чином, застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Так, із матеріалів справи встановлено, що 04.01.2024 старшим державним виконавцем Глибоцького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду №600/5610/23-а від 09.11.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу на загальну суму 156924,51 грн згідно податкового повідомлення-рішення №0025974-2406-2403, правомірність прийняття якого є предметом оскарження у справі №600/7391/23-а, передано для примусового виконання до Глибоцького відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та державним виконавцем вказаного відділу вживаються відповідні заходи примусового виконання виконавчого листа №600/5610/23-а від 09.11.2023.
Таким чином, наявність вказаних вище обставин може ускладнити відновлення порушених прав позивача, оскільки у випадку скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та набрання рішенням суду законної сили, податковий борг по справі №600/5610/23-а на цей момент може бути стягнуто органами Державної виконавчої служби України, що призведе до того, що позивачу доведеться докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушеного права, у тому числі щодо повернення примусово стягнутих коштів, зокрема шляхом можливого ініціювання інших судових справ.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення стягнення з ОСОБА_1 на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/560/23-а від 16.08.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1, що перебуває на виконанні Глибоцького відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, - до набрання законної сили рішенням суду у справі №600/7391/23-а, оскільки виключно за результатами розгляду справи №600/7391/23-а по суті судом буде надано повну, всебічну та об'єктивну оцінку оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0025974-2406-2403, на підставі якого з ОСОБА_1 рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №600/5610/23 стягнуто податковий борг на загальну суму 156924,51 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів першої про наявність достатніх підстав для задоволення зяви про відстрочення виконання рішення суду.
Колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 151, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 378 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.