Справа № 120/2322/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук І.М.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
19 червня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фермерського господарства "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" та ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі території України,
В лютому 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" та ОСОБА_1 , в якому просив суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівника ФГ "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" - ОСОБА_1 у зв'язку з наявністю в юридичної особи несплаченого протягом 240 календарних днів податкового боргу в сумі 1202891,18 грн.
Відповідно до ухвали від 27.02.2024 позовну заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фермерського господарства "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" та ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі території України залишено без руху та запропоновано позивачу у строк до 15:30 год. 27.02.2024 усунути виявлені судом недоліки, шляхом:
- надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску такого строку з доказами на їх обґрунтування;
- надання доказів надсилання/вручення ФГ "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" податкової вимоги про необхідність сплати податкового боргу, який перевищує 1 мільйон гривень та докази несплати ФГ "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" такого боргу (який перевищує 1 мільйон гривень) протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги (про необхідність сплати податкового боргу, який перевищує 1 мільйон гривень).
27.02.2024 позивачем подано до суду клопотання на виконання вимог ухвали від 27.02.2024, в якому представник позивача наголосила, що позивачем подано саме позовну заяву в порядку загального провадження, а не заяву у порядку визначеному статтею 283 КАС України, а тому тримісячний строк звернення не пропущений. Зазначила, що податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок звернення, зокрема в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України, з метою термінового розгляду, про що обов'язково зазначається в позовній заяві (заяві). Законодавцем визначено, що в порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов'язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини 4 статті 283 КАС України, у зв'язку з наявністю спору про право. Відмова у відкритті провадження, відповідно до частини 5 цієї статті дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі звернення до суду податковим органом, а тому, звернення до суду з заявою відповідно до статті 283 КАС України в такому випадку може бути недоцільним. Також вказала, що відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України у податкового органу був відсутній обов'язок надіслання податкової вимоги ФГ "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" повторно.
Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 вказану позовну заяву повернуто позивачу, у зв'язку із тим, що у вказаний строк позивачем недоліки позову не було усунуто.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до необґрунтованого повернення позовної заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого строку.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Так, підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Пунктом 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Статтею 87 ПК України доповнено наведеним вище пунктом 87.13 та 87.14 згідно із Законом України від 30.11.2021 №1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", який набрав чинності з 01.01.2022 (далі - Закон №1914-IX).
Законом №1914-IX частину першу статті 283 КАС України доповнено пунктом 7, згідно з яким, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Крім того, цим Законом Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтею 289-2 "Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України".
Згідно частини 1 статті 289-2 КАС України, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Відтак, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
У зв'язку з виникненням податкового боргу контролюючим органом за місцем обліку ФГ "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" було сформовано податкову вимогу форми "Ю" №0000066-1309-0232 від 04.04.2023 на суму 783275,23 грн., яку в подальшому направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідна податкова вимога не була вручена ФГ "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" та повернулась на адресу податкового органу з відміткою поштового відділення зв'язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Приписами п. 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Зазначена відмітка про неможливість вручення поштового відправлення проставлена 20.04.2023.
Отже, 240 календарний день з моменту вручення платнику податкової вимоги сплинув 06.12.2023.
Частиною 1 та абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Однак, позивач звернувся до суду з адміністративний позовом у даній справі 26.02.2024.
Пункт 7 частини 1 статті 283 КАС України встановлює правило, за яким провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника у праві виїзду за межі України.
Положення п. 7 ч. 1 ст. 283 КАС України передбачають право податкового органу звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, яке кореспондує з приписами п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України. При цьому конкретизовані особливості, за якими здійснюється судове провадження у таких справах, визначені статтею 289-2 КАС України.
Статтею 283 КАС України, якою встановлено особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів, зокрема частиною другою визначено, що заява податкового органу подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частина 2 ст. 283 КАС України є спеціальною нормою порівняно зі ст. 122 КАС.
Водночас, норма ст. 289-2 КАС України, як і норма п. 7 ч.1 ст. 283 КАС України, визначають єдину підставу для звернення до суду податкового органу, яка визначена п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України.
Проте, статтею 87 Податкового кодексу України не визначено з заявою або позовною заявою має звертатись до суду контролюючий орган за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Норми ст. 289-2 КАС України не встановлюють інших строків звернення до суду, ніж передбачені ч. 2 ст. 283 КАС України, визначаючи необхідність дотримання 240 календарних днів несплати податкового боргу з дня вручення платнику податків податкової вимоги як необхідний запобіжник, які дозволяє уникнути передчасному зверненню до суду податкового органу з позовом про обмеження виїзду керівника платника податків - боржника до спливу строку, коли платник податків має можливість самостійно сплатити податковий борг.
Отже, у спірних правовідносинах заява або позовна заява має бути подана виключно з підстав, визначених п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України, та в разі її подання - з дотриманням вимог ч. 2 ст. 283 КАС України, тобто у строк не більше 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Таким чином, незалежно від формулювання назви такої заяви (позовна заява чи заява) така має бути подана податковим органом з дотриманням строку, визначеного ч. 2 ст. 283 КАС України, тобто протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Положеннями ч. 5 ст. 283 КАС України визначено, що відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
За змістом ст. 289-2 КАС України встановлено ще коротші терміни розгляду судом відповідної категорії заяв (48 годин), аніж положеннями ст. 283 КАС України (не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду).
Відтак, посилання представника позивача на те, що звернення в порядку ст. 283 КАС України відбувається лише з метою термінового розгляду заяви є необґрунтованими, адже розгляд заяви в порядку ст. 289-2 КАС України також є терміновим та не може перевищувати 48 годин.
Застосування до даної категорії заяв тримісячного строку звернення до суду, як на цьому наполягає представник позивача, фактично нівелює віднесення законодавцем даної категорії справ до таких, які потребують термінового розгляду.
Приписами п. 4 ч. 2 ст. 283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити, окрім іншого, підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника.
Однак, на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 27.02.2024 представником позивача не було надано жодних доказів несплати ФГ "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" податкового боргу, який би перевищував 1 мільйон гривень, протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, відтак, наведені обставини, свідчать про невиконання позивачем вимог ухвали суду від 27.02.2024.
Відповідно до частини 3 статті 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
Оскільки вимоги ухвали від 27.02.2024 позивачем було невиконано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.