Справа № 712/178/24 Головуючий у 1-й інстанції: Романенко В.А.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
19 червня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Вівдиченко Т.Р., Штульман І.В.,
за участю секретаря
судового засідання Сулім А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні згідно із статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/апелянт) звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 /відповідач) про скасування постанови від 25 жовтня 2023 року № 129/1198/2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що спірна постанова прийнята з порушенням процедури та є протиправною, оскільки не відповідає нормам КУпАП, винесена з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень та поза межами строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги мотивував тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про належне повідомлення про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки ніяких повідомлень отримано не було. Окрім того, зазначив, що в оскаржуваній постанові відсутні посилання на закон, за яким накладено адміністративне стягнення. Зауважив, що код ЄДРПОУ, який вказаний у протоколі та оскаржуваній постанові, не належить ІНФОРМАЦІЯ_4 , а належить ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому на його думку, він позбавлений правосуб'єктності при здійсненні владних дій.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, колегія суддів враховує наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 14 червня 2023 року оператором мобільного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим солдатом ОСОБА_2 складено протокол № 129/892/2023 про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 і в ході уточнення даних встановлено, що він не з'явився 30 січня 2023 року по повістці, яку отримав 27 січня 2023 року. Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 15 червня 2023 року в кабінеті № 302.
15 червня 2023 року громадянин ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходило, тому справа про адміністративне правопорушення стосовно громадянина ОСОБА_1 розглядалася начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 без присутності громадянина ОСОБА_1 та було прийняте наступне рішення: в зв'язку з неприбуттям громадянина ОСОБА_1 за викликом (згідно врученої повістки) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до порушення вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в умовах особливого періоду, притягнути до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 210-1 КУпАП, так як правопорушення вчинене в умовах особливого періоду, шляхом накладення штрафу у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн. В той же день зазначена постанова була отримана ОСОБА_1 особисто.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2023 року у справі № 712/6559/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови задоволено частково.
Скасовано постанову за № 413/М/2023 від 14 червня 2023 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 210-1 КУпАП і надіслано справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
09 жовтня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 отримано рішення у справі № 712/6559/23.
10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 викликано на новий розгляд справи. Засобами поштового зв'язку направлено повідомлення про виклик, а також направлено на мобільний номер телефону ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) повідомлення про виклик на новий розгляд справи.
25 жовтня 2023 року працівником територіального центру повторно направлено повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, отримання якого підтверджується наявними в матеріалах справи скріншотами.
Того ж дня, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення винесено постанову, якою на громадянина ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 3 400, 00 грн.
В мотивування прийняття зазначеної постанови зазначено наступне.
27 січня 2023 року громадянин ОСОБА_4 отримав повістку на прибуття 30 січня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У вказаний термін не прибув, про наявність поважних причин неприбуття не повідомив. ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено звернення від 07 лютого 2023 року № 1/849 до Національної поліції щодо розшуку, затримання та доставки громадян, які вчинили адміністративні правопорушення. 14 червня 2023 року громадянин ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 . З пояснень ОСОБА_1 він не з'явився тому що, на даний час не пам'ятає обставин, при яких отримував повістку, по якій мав прибути 30 січня 2023 року. Беручи до уваги, що не прибуття по повістці є триваючим правопорушенням, всупереч вимогам законодавства України громадянин ОСОБА_1 не з'явився за викликом по повістці для визначення його призначення на особливий період, чи порушим вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 10 жовтня 2023 року направлено рекомендоване повідомлення про виклик громадянина на повторний розгляд справи, який відбудеться 25 жовтня 2023 року о 09 годині. Згідно скріншоту вайберу громадянин був ознайомлений з датою розгляду. Від отримання рекомендаційного листа відмовився (трекінг 1800805750618), на телефоні дзвінки не відповідає, заяв про відкладення розгляду справи не надходило. Прийнято рішення розглядати справу без його участі.
Позивач звернувся до суду про скасування цієї постанови.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в діянні ОСОБА_1 містилися ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210-1 КУпАП, а тому суб'єктом владних повноважень правомірно складено щодо нього постанову про адміністративне правопорушення за вказаною статтею КУпАП
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує такі норми чинного законодавства і фактичні обставини справи.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII), в редакціях, що були чинним в січні-жовтні 2023 року.
Положеннями частин першої-третьої статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини другої статті 210-1 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності саме за частиною другою статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до частин першої, третьої статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Вказаними нормами встановлено обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Спірною постановою від 25 жовтня 2023 року № 129/1198/2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 210-1 КУпАП з підстав його неявки 30 січня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за персональною повісткою.
Враховуючи, що безпосередньо відповідач здійснював виклик ОСОБА_1 на 09 год. 00 хв. 30 січня 2023 року, а позивач не з'явився за вказаним викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , то можна дійти висновку, що закінчений склад правопорушення за частиною другою статті 210-1 КУпАП відбувся саме зазначеної дати.
Вказане дає підстави для висновку, що 30 січня 2023 року є датою вчинення адміністративного правопорушення та датою його виявлення. Таке підтверджується зверненням відповідача від 07 лютого 2023 року № 1/849 до Національної поліції щодо розшуку, затримання та доставки громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, у тому числі ОСОБА_1 , та фактом складання 14 червня 2023 року щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 210-1 КУпАП.
Отже, в даному випадку відсутні підстави для висновку, що вчинення позивачем правопорушення мало триваючий характер.
Приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.
У період виникнення спірних правовідносин (січень-жовтень 2023 року) до правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210-1 КУпАП, застосовувався загальний строк накладення адміністративного стягнення, встановлений частиною першою статті 38 КУпАП.
Зазначеною нормою закону визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Зі змісту статті 38 КУпАП вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Слід зауважити, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як йдеться в листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Оскільки оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення винесена 25 жовтня 2023 року, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення, встановленого частиною першою статті 38 КУпАП, вона підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закриттю відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.
Окрім того, відповідно до приписів статті 283 КУпАП постанова має містити, зокрема, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Втім, всупереч зазначеним вимогам закону, ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах постанови від 25 жовтня 2023 року відповідачем не вказано норму, за якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення.
Слід зауважити, що зазначення вказаної інформації в постанові прямо передбачено законом і має бути виконано суб'єктом владних повноважень відповідно до статті 19 Конституції України задля забезпечення правового порядку в Україні.
Невідповідність акту індивідуальної дії вимогам закону створює юридичну невизначеність для суб'єктів відповідних публічних правовідносин, відтак такий акт не може вважатися правомірним, що є підставою для його скасування.
За наведених обставин та виходячи з приписів статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову з раніше зазначених підстав.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно із частинами першою та сьомою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 546, 80 грн відповідно до квитанції № 86 від 29 грудня 2023 року, та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції згідно з квитанцією № 111 від 21 березня 2024 року - 815, 20 грн.
Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1 362, 00 грн.
Керуючись статтями 139, 272, 286, 308, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 березня 2024 року.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 25 жовтня 2023 року № 129/1198/2023 по справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у сумі 3 400, 00 грн.
Провадження у справі щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210-1 КУпАП, закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1 362, 00 грн (одна тисяча триста шістдесят дві гривні нуль копійок).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Черпак Ю.К.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Штульман І.В.