Справа № 620/8125/23 Головуючий у 1 інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
18 червня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Кузьмишиної О.М.
За участю секретаря Заміхановської Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2022 та з 01.03.2023 пенсії в проіндексованому розмірі. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2022 та з 01.03.2023 індексацію пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, та правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишено без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року - залишено без змін (головуючий суддя А.Б. Парінов).
До Чернігівського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просив суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 у справі №620/8125/23;
- зобов'язати відповідача у 10-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду подати звіт про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 у справі №620/8125/23, зокрема, щодо зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачу пенсії з урахуванням індексації виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у розмірі 1,197 від розміру пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» починаючи з 01.03.2023.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року заяву представника позивача Воронкової Олени Ігорівни від 05.03.2024 - задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали, подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 у справі №620/8125/23 з 01.03.2023. Попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
09 квітня 2024 року до Чернігівського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов звіт від 02.04.2024, у якому зазначено, що відповідачем виконано рішення суду у справі №620/8125/23, враховуючи мотивувальну та резолютивну частину рішення суду. Розмір пенсії позивача станом на 01.03.2023 становить 73883,25 грн (з урахуванням індексації за 2023 рік 1500,00 грн). Виплата заборгованості буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у прийнятті звіту Головного управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.04.2024 відмовлено. Заяву представника позивача Воронкової Олени Ігорівни про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб задоволено частково. Визнано таким, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 у справі № 620/8125/23 не виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві у повному обсязі. Накладено на керівника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві штраф у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме: 60560,00 гривень за невиконання у повному обсязі рішення суду у даній справі. Штраф стягнуто: - 30280 гривень на користь Державного бюджету України; - 30280 гривень на користь позивача - ОСОБА_1 .
Не погодившись з ухвалою суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання про накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Бойко Олену Володимирівну та прийняти звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 у справі №620/8125/23, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
12 червня 2024 року електронною поштою та 14 червня 2024 року засобами поштового зв'язку до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - Воронкової Олени Ігорівни надійшла заява про відмову від заяви про встановлення судового контролю, в якій повідомляє, що позивач відмовляється від заяви про встановлення судового контролю у справі № 620/8125/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Вищевказана заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки, вирішення даної заяви належить здійснити суду першої інстанції, оскільки, саме суд першої інстанції вирішував питання про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Водночас, в даному випадку, суд апеляційної інстанції лише переглядає ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року прийняту за результатом подання відповідачем звіту про виконання судового рішення.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Статтею 124 Конституції України регламентовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Аналогічна норма закріплена у частині другій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та у статті 14 КАС України.
Приписами статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна із основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до частини 2 та 3 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтею 382 КАС України.
У відповідності до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частинами 2-4 статті 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2022 та з 01.03.2023 індексацію пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, та правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали, подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 у справі №620/8125/23.
На виконання вищезазначеної ухвали суду, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надіслано звіт від 02.04.2024 № 2600-0904-7/69124 про виконання судового рішення, який надійшов до суду першої інстанції 09.04.2024.
Відповідачем було повідомлено суд першої інстанції, що, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2023, ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії та розмір його пенсійної виплати станом на 01.03.2022 становить 72 343,50 грн., а станом на 01.03.2023 становить 73 883,25 грн. Також, позивачу нарахована індексація з 01.03.2023 у розмірі 1500,00 грн.
Разом з тим, відмовляючи відповідачу у прийнятті звіту та накладаючи на керівника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві штраф, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку про невиконання відповідачем даного рішення суду в повному обсязі, оскільки, з наданого до звіту про виконання судового рішення у справі №620/8125/23 розрахунку вбачається, що розмір індексації пенсії станом на 01.03.2023 становить 1500,00 грн (71820*0,1970), тобто виплату індексації обмежено максимальним розміром.
Такий висновок суду першої інстанції є помилковим, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції не було враховано вимоги пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2022 № 168, яким установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Отже, відповідачем правильно визначено розмір індексації пенсії позивача в сумі 1500,00 грн.
Також, у звіті про виконання рішення суду відповідачем зазначено, що виплату заборгованості за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 у справі № 620/8125/23, з 01.03.2022 по 29.02.2024 в сумі 230157,00 грн. буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.
Статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.
Відповідач у поданому звіті вказав, що в бюджеті Пенсійного фонду України на 2023 рік (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631) окремою бюджетною програмою на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду передбачено 51 627,3 млн. грн., які, відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року №21-2, доведені Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві та зазначені в Плані доходів та видатків і Помісячному розпису доходів та видатків на 2023 рік.
В межах виділених бюджетних коштів на 31.12.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було здійснено розрахунок з пенсіонерами, заборгованості по виплатів перед якими обліковувалися на підставі рішень судів, які набрали законної сили у вересні 2020 року.
Станом на квітень 2024 року Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджений.
Крім того, відповідач звернув увагу на те, що законодавство не наділяє Головне управління Пенсійного фонду України в м Києві правовими механізмами або повноваженнями здійснювати фінансування виплат за судовими рішеннями за рахунок інших бюджетних призначень або джерел фінансування.
Колегія суддів враховує, що фактична невиплата нарахованих пенсійних виплат зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду в м. Києві встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Як підкреслено Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також, зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі « 361/2109/17 вказав наступне: «...Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафних санкцій є заходом для забезпечення права громадян на судовий захист у разі невиконання рішення суду. Для того щоб накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень, суд повинен встановити, що рішення суду не виконано та з'ясувати причини її невиконання.
Суд має право, але не зобов'язаний накладати штраф. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, то саме лише невиконання судового рішення не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу.
Тобто, обов'язковою умовою для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу є встановлення для такого суб'єкта владних повноважень строку на подання звіту про виконання судового рішення та в подальшому неподання такого звіту у встановлений строк.
Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює та яким не забезпечено виконання судового рішення у встановлений строк.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі».
Враховуючи вищевикладене, накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови штрафу є мірою покарання, а тому, можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про його ухилення від виконання рішення суду.
Разом з тим, оцінки вищевказаним обставинам при винесенні оскаржуваної ухвали від 30 квітня 2024 року про відмову у прийнятті звіту Головного управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.04.2024 судом першої інстанції надано не було.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Щодо вимог апеляційної скарги в частині прийняти звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 у справі №620/8125/23, слід зазначити, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, саме суд першої інстанції зобов'язав відповідача подати звіт про виконання рішення суду, а тому, і суду першої інстанції необхідно вирішувати питання про наявність підстав для прийняття такого звіту.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення суду та накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві штрафу, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити частково.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Кузьмишина О.М.
Повний текст постанови виготовлено 19.06.2024 р.