Справа № 754/16609/23 Суддя (судді) першої інстанції: Шролик І.С.
18 червня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Мельник К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, в якій просила суд: прийняти дану скаргу до розгляду та відкрити провадження у справі; з урахуванням дати отримання копії оскаржуваної постанови поновити строк її оскарження; розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; за результатами розгляду справи: рішення інспектора Патрульної поліції у м. Києві Кірдоди В.І. про накладення штрафу в розмірі 510,00 грн на ОСОБА_1 визнати протиправним; постанову ЕАС № 7205585, винесену 21 червня 2023 року інспектором Патрульної поліції у м. Києві Кірдодою В.І. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП скасувати; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - залишено без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 грудня 2023 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, суд ухвалив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання по справі на 20.12.2023 на 12:30 год. в приміщенні суду.
20 грудня 2023 року було відкладено розгляд справи до 22.12.2023 року.
22 грудня 2023 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва справу № 754/16609/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , згідно позову адреса листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП у позові не вказано) до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ: 40108646) передано за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року суддею І.С. Шролик прийнято справу до свого провадження, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику та призначено судовий розгляд на 29 лютого 2024 року.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - залишено без розгляду.
Суд першої інстанції зазначив, що позивач пропустила встановлений 10-денний строк звернення до суду без поважних причин, а тому позов слід залишити без розгляду.
Колегія суддів надаючи оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною 1 статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Відповідно до вимог статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Частиною 13 статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з частиною 15 статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлюється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Крім того, за приписами ст. 289 КУпАП України скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов у справі про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до положень ст. 290 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Отже, при вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, необхідно з'ясувати дату отримання цієї постанови.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 686/28291/19.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду 15 листопада 2023 року з адміністративним позовом про оскарження постанови у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 21 червня 2023 року, якою її притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 127 КУпАП. У позовній заяві від 15.11.2023 року вх.51318 позивач зазначала, що 13.07.2023 року нею було подано до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву про визнання протиправними дії інспектора м. Києва Кірдода В.І. при винесенні постанови серії ЕАС №7205585 від 21 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП та скасувати постанову ЕАС № 7205585 від 21 червня 2023 року. Водночас, на початку листопада 2023 року позивач отримала лист від Деснянського районного суду, в якому зазначено відреагувати позов та внести код ЄДРПОУ відповідача, а також внести судовий збір встановлений в порядку і розмірі, або документи які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
15 грудня 2023 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.
22 грудня 2023 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва справу № 754/16609/23 передано за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року суддею І.С. Шролик прийнято справу до свого провадження, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику та призначено судовий розгляд на 29 лютого 2024 року.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - залишено без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що 29 лютого 2024 року в судовому засіданні Оболонського районного суду м. Києва судом було поставлено питання щодо наявності у позивача ОСОБА_1 доказів на підтвердження поважності пропуску процесуального строку звернення з позовом. На що ОСОБА_1 повідомила, що раніше зверталася до суду з позовом, який залишено без руху й усунула недоліки подавши вдруге позов у листопаді 2023 року.
В свою чергу, суддею Оболонського районного суду м. Києва зазначено, будь-яких доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду із позовом позивач не надала, а лише у позовній заяві вказала, що оскаржувану постанову отримано нею 05 липня 2023 року у відділенні оператора поштового зв'язку, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для поновлення строку відсутні.
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з частиною 15 статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Водночас, Оболонським районним судом м. Києва не було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху, для надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду із позовом, та не надано строк для усунення недоліків.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що 13.07.2023 року ОСОБА_1 було подано позов до Деснянського районного суду міста Києва (штамп вхідної реєстрації від 13.07.2023 року).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року було витребувано у ОСОБА_1 :
- копію позовної заяви (зі штампом вхідної реєстрації від 13.07.2023 року) про визнання протиправними дії інспектора м. Києва Кірдода В.І. при винесенні постанови серії ЕАС №7205585 від 21 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП та скасування постанови ЕАС № 7205585 від 21 червня 2023 року;
- відповідь суду, щодо прийняття/не прийняття позовної заяви ОСОБА_1 від 13.07.2023 року та докази отримання вказаної відповіді (копію конверту).
На виконання вимог вищевказаної ухвали позивач надала суду апеляційної інстанції копію позовної заяви (повідомлення зі штампом вхідної реєстрації від 13.07.2023 року) з якої вбачається, що ОСОБА_1 звертаючись до суду просила визнати протиправними дії інспектора м. Києва Кірдода В.І. при винесенні постанови серії ЕАС №7205585 від 21 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП та скасування постанови ЕАС № 7205585 від 21 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП.
Крім того, на виконання вимог вищевказаної ухвали позивач надала копію конверту та лист-відповідь Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2023 року Вих.№10/64/2023, з якого вбачається, що ОСОБА_1 зверталася 13.07.2023 року до Деснянського районного суду міста Києва.
Так, відповідно до частини 2 статті 118 КАС України процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Статтею 120 КАС України закріплено правила обчислення процесуального строку, а саме: перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Судом першої інстанції встановлено, що оскаржувана постанова ухвалена 21 червня 2023 року, якою на позивача накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Таким чином, враховуючи, що позивачем оскаржувану постанову отримано 05 липня 2023 року, а первинну позовну заяву було подано ОСОБА_1 до суду 13 липня 2023 року, тобто у визначений законодавством строк з моменту отримання постанови в справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не пропустила строку звернення до суду.
В свою чергу, суд першої інстанції не був позбавлений права залишити позовну заяву без руху, для надання позивачем відповідних доказів щодо пропуску строку та зазначення поважних причин пропуску строку та надання відповідних доказів.
Також, слід зазначити, що строк звернення до суду може бути поновлено судом. В свою чергу обов'язковою умовою для залишення адміністративного позову без розгляду є не лише встановлення факту пропуску строку звернення до суду, а й відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин.
Водночас, у визначенні моменту і виникнення права на позов мають значення дві обставини: об'єктивна - наявність факту порушеного права, суб'єктивна - особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою.
Також, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.
Колегія суддів звертає увагу, що ЄСПЛ неодноразово висловлював у своїх рішеннях позицію щодо необхідності уникнення судами зайвого формалізму.
Зокрема, у рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду судом першої інстанції не було враховано вищевикладене, у зв'язку з чим суд дійшов передчасного висновку про повернення адміністративного позову без розгляду, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Отже, з огляд на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами.
Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, не відповідають встановленим у справі обставинам, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не з'ясовано наведені обставини та залишаючи позов без розгляду, допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року - скасувати.
Справу направити до Оболонського районного суду м. Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма
Повний текст постанови складено « 18» червня 2024 року.