19 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16490/23
Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі - Альонішко С.І.,
за участю представників відповідача - Супрун Д.В., Набєда П. В.
розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЄТЕКС" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЄТЕКС" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -
В липні 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2023/000006/1 від 03.01.2023 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА500500/2023/000013 від 03.01.2023 р., прийняті Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЄТЕКС" судові витрати в загальному розмірі 7684,00 грн., які складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн. та суми сплаченої вартості професійної правничої (правової) допомоги адвокатського об'єднання в розмірі 5000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення і картка відмови є необґрунтованими та такими, що винесені протиправно.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції; ухвалити нове рішення по справі № 420/16490/23, згідно з яким позовні вимоги ТОВ «ОДЄТЕКС» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України задовольнити: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000006/1 від 03.01.2023 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA500500/2023/000013 від 03.01.2023 р.; стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» судові витрати в загальному розмірі 19 460,00 грн., які складаються зі сплаченого судового збору за пред'явлення позовної заяви ТОВ «ОДЄТЕКС» в розмірі 2 684,00 грн., з витрат на переклад документів в розмірі 3 750,00 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги ТОВ «ВВЮГ» в розмірі 4 026,00 грн., а також зі сплаченої вартості професійної правничої допомоги адвокатів АО «СІ.ЕЛ.ЕС.» в розмірі 9 000,00 грн.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що обидві сторони контракту погодили продовження строку його дії, про що свідчить наявність таких додаткових угод у матеріалах справи № 420/16490/23. У поясненнях ТОВ «ОДЄТЕКС», наданих митному органу на запит, повідомлялося та роз'яснювалося як саме відбувалася оплата згідно з наданими рахунками-фактурами та платіжними дорученнями. Митному органу було надано додаткові угоди до контракту № 04/01-2021 від 04.01.2021 р., які підтверджували продовження строку дії контракту, за яким здійснювалася поставка, тому сумніви митного органу щодо оплати за межами строку дії зовнішньоекономічного договору не знаходять свого відображення. Апелянт вказує, що для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов Контракту та Інвойсів такі складові митної вартості товару, який було поставлено на умовах CIF, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування. Усі вищезгадані витрати самостійно закладаються постачальником до ціни товару та відшкодуванню з боку позивача не підлягають. Таким чином, митною вартістю товару є сума, що зазначена в інвойсі, а такий товар має розмитнюватись за першим методом, а саме, за ціною договору (контракту), а не за другорядним (резервним) методом. Апелянт вказує, що на користь ТОВ «ОДЄТЕКС» поставлено не одразу весь товар загальною кількістю 96 000 кг. а лише частину від обсягу, узгодженого сторонами за специфікацією № 22, а саме - 18 000 кг. Вказує, що судом не було надано оцінку даним обставинам та залишено поза увагою той факт, що поставка відбувалася декількома партіями, а платежі були об'єднані та стосувалися не лише однієї поставки. Таким чином, на думку апелянта, заявлена митна вартість, і правильність її визначення за першим методом, повністю підтверджуються відомостями з відповідної специфікації № 22, підписаної між ТОВ «ОДЄТЕКС» та TRICON DRY CHEMICALS, LLC, рахунку-проформи № 20042048-1,2 від 18.11.2022 р. та з інших наданих документах. ТОВ «ОДЄТЕКС» було надано висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, серед яких: сертифікат аналізу виробника від 13.10.2022 р., а також висновок ТОВ «ЕКСПОЦЕНТР ОДЕСА» № 0531-inf від 26.12.2022 р., з яким співпрацює митний орган на постійній основі, звертаючись за окремими висновками та роз'ясненнями. Щодо твердження про суперечність даних, відображених у платіжних дорученнях № 142 та № 145 (а саме дати одного з інвойсів), то ТОВ «ОДЄТЕКС» у своєму листі- відповіді було зазначено, що сталася технічна помилка, яка жодним чином не впливає і не скасовує заявлену вартість товару. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Апелянт зазначає, що митний орган не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
19 квітня 2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції, яке відбулось 12.06.2024 року представники відповідача надали свої пояснення та не заперечували, щодо закінчення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Представник апелянта в судове засідання не з'явився.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Зважаючи на відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі, колегія прийняла рішення закінчити розгляд справи, з урахуванням наданих пояснень сторонами, у письмовому провадженні.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» (код ЄДРПОУ 33387508) відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань зареєстроване 18.02.2005 року за №15561020000005487; основним видом економічної діяльності є: 13.20 Ткацьке виробництво, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с 20-21).
02.01.2023 р., у зв'язку з прибуттям на адресу ТОВ «ОДЄТЕКС» Товару на митну територію України, TOB «ОРІКС ЮГ», в інтересах ТОВ «ОДЄТЕКС», було подано митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 23UA500500000029U4 на Товар: полімери пропілену в первинних формах: поліпропілен (гомополімер), Н03ВРМ 18000. Сировина у первинній формі у вигляді гранул, Питома густина - 0,90г/см3. Використовується для виробництва пластикових виробів (монониток, мотузок та стрічок) методом екструзії. Торгівельна марка - TELDENE. Виробник «NATIONAL PETROCNEMICAL INDUSTRIAL COMPANY (NATPET)». Вага нетто 18000 кг.
У графі 22 МД заявлена загальна сума за рахунком 19800 дол. США, курс валюти 36,5686, у графі 12 відомості про вартість товару зазначена сума: 810312,44 грн.
До митної декларації за № 23UA500500000029U4 як зазначено в позові та не спростовується відповідачем було додано наступні документи (графа 44):
- сертифікат якості виробника б.н. від 13.10.2022 р.;
- пакувальний лист № 2 від 08.12.2022 р.;
- рахунок-проформа №20042048-1,2 від 08.11.2022 р.;
- рахунок-фактура (інвойс) № 292151 від 08.12.2022 р.;
- рахунок-фактура (інвойс) Detailed invoice #2 від 08.12.2022 р.;
- коносамент MAEU223267110 від 08.12.2022 р.;
- автотранспортна накладна №089092 від 29.12.2022 р.;
- платіжне доручення № 142 від 18.11.2022 р.;
- платіжне доручення № 145 від 06.12.2022 р.;
- рахунок-фактура № Е202204637 від 28.12.2022 р. про надання транспортно-експедиційних послуги;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 221229аg/02 від 29.12.2022 р.;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 04.11.2022 р.;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою організацією № 0531 - inf від 26.12.2022 р.;
- біржові котирування від 11.11.2022 р.;
- страховий поліс (страхове свідоцтво) № В174011004МС22 від 08.12.2022 р.;
- зовнішньоекономічний договір-контракт купівлі продажу № 04/01-2021 від 04.01.2021 р.;
- специфікація № 22 від 08.11.2022 р. до контракту № 04/01-2021 від 04.01.2021 р.;
- договір про надання послуг митного брокера № СМ-28 від 24.02.2015 р.;
- договір про перевезення № 20-1/22 від 01.01.2022 р.;
- довідка ТОВ «ОДЄТЕКС» про склад б.н. від 02.01.2023.
Одеською митницею повідомлено декларанта що:
- поданий до митного оформлення документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 29.12.2022 № 221229аg/01 не містить інформації щодо умов поставки товару;
- до митного оформлення було надано дві скан копії платіжних документів № 142 та № 145 від 18.11.2022 та від 06.12.2022. Так у платіжному документі № 142 від 18.11.2022 вказані інвойси №№ 20042046-1,2 та 20042048-1,2 від 05.10.2022, а у платіжному документі № 145 від 06.12.2022 вказані інвойси №№ 20042046-1,2 та 20042048-1,2 від 08.11.2022, що суперечить даним, вказаним у гр. 44 МД;
- згідно п. 2.2 Контракту № 04/01-2021 від 04.01.2021 вартістю контракту є сума усіх відвантажень, які будуть здійсненні у період дії контракту, але згідно п. 13.3 контракт № 04/01-2021 від 04.01.2021 вступає у силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2021 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України 02.01.2023 р. Одеською митницею було запропоновано ТОВ «Орікс Юг» для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. А також у відповідності до ч.6 ст. 53 МК України запропоновано подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
ТОВ «ОДЄТЕКС», через TOB «ОРІКС ЮГ», було адресовано Одеській митниці: пояснення № 2 від 02.01.2023 р., та додатково надані документи (а.с. 75-76); пояснення № 9 від 03.01.2023 та додатково надані документи (а.с. 77-79). Також було повідомлено митницю, що інші додаткові документи надаватися не будуть.
03.01.2023 р. за результатами розгляду поданих позивачем документів відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, яким вартість товару скориговано.
В рішенні №UA500500/2023/000006/1 від 03.01.2023 зазначено, що в митного органу наявна інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами з урахуванням виробника, торгівельної марки, найменування, товщини та розміру товару. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об'єм партії товару №1, є більшим та становить - 1.49 дол. кг (МД від 05.10.2022 №UA403030/2022/20522).
04 січня 2023 року відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA500500/2023/000013 (а.с.85-86).
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 23UA500500000141U8 від 03.01.2023 (а.с. 89-90) за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 34099,28 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів від 03.01.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням відсутності достовірних відомостей щодо числових значень складових, митний орган не мав можливості визнати заявлену декларантом митну вартість, оскільки розрахунки можуть здійснюватися лише на основі достовірних та об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, як визначено частиною дев'ятою статті 58 МК України. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що метод визначення митної вартості за ціною контракту не міг бути застосований. З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості діяв, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені статями 52-64 МК України, а тому оспорюване рішення та картка відмови скасуванню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1, ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.
Згідно з ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2, ч.4 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з ч.1 ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст. 334 МК України митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.
Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.
Відомості з офіційних документів, наданих для митного контролю та/або митного оформлення, не потребують додаткового підтвердження.
Відповідно до ч.3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: 1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; 3) транспортні (перевізні) документи; 4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; 5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); 7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; 8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; 9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; 10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; 11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
У спрощеній митній декларації, яка використовується для декларування та митного оформлення товарів, декларантом яких є АЕО, зазначаються відомості лише згідно з такими пунктами цієї частини: пунктами 1-7; пунктом 8 (тільки щодо документів, що підтверджують забезпечення сплати митних платежів).
Згідно з ч.1 ст. 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу; 9) пост-митний контроль.
Згідно із частиною шостою статі 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Судами встановлено, що 24.02.2015 року, між товариством з обмеженою відповідальністю «Одєтекс» (довіритель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Юрікс Юг» (повірений) було укладено договір доручення на надання послуг з митного оформлення вантажів № СМ-28.
В п. 1.1 Договору № СМ-28 передбачено, що ТОВ «Юрікс Юг» приймає на себе зобов'язання щодо надання на користь ТОВ «Одєтекс» послуг митного брокера по відношенню вантажів, майна та послуг ТОВ «Одєтекс», що переміщуються через митний кордон України, з виконанням всіх норм та вимог, визначених для ТОВ «Одєтекс», як декларанта. Надання послуг ТОВ «Юрікс Юг» здійснюється за рахунок ТОВ «Одєтекс» (а.с. 22-24).
04.01.2021 року між ТОВ «Одєтекс» (покупець) та «Tricon Dry Chemicals. LLC» (продавець), укладено контракт купівлі-продажу № 04/01-2021 (а.с. 25-33).
В Контракті № 04/01-2021 зазначено, що протягом терміну дії контракту продавець передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує продавцю ПЕ (Поліетилен), ПВХ (Полівінілхлорид), ПП (Поліпропілен), тут і в подальшому іменований «Товар» (п. 1.1). Умови кожної поставки товару по цьому Контракту викладені в Додатках, які є невід'ємною частиною цього Контракту (п.1.2). Датою поставки, а також датою переходу ризику втрати і втрати товару від продавця до покупця є дата коли товар доставлений у відповідності з CIF INCOTERM 2010, коли товар завантажений на судно в порту, як це зазначено в коносаменті («Дата поставки») (п.1.4). Вартість Контракту є сумою всіх відправлень які будуть здійснені в період дії цього Контракту (п.2.2). Умови поставки товару: згідно ІНКОТЕРМС-2010, СІF-Одеса, СІF-Південий (п.3.2). Умови оплати: 20% від загальної вартості за товар сплачується протягом 5 днів з моменту виставлення проформи інвойса і до відвантаження, іншу частину 80% балансового платежу сплачується протягом 3 днів з моменту отримання від продавця коносаменту але не пізніше, ніж за 14 днів до прибуття корабля в порт вивантаження (п.4.2). Продавець зобов'язаний: забезпечити упакування та маркування товару….(п. 6.1). Всі зміни та доповнення до цього контракту мають силу у випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі і підписані уповноваженими представниками обох сторін (п.13.2). Цей контракт набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2021 року (п.13.3).
Отже в даному контракту визначені всі обов'язкові умови взаємовідносин позивача з продавцем товару «Tricon Dry Chemicals. LLC» в тому числі і термін дії контракту - останній день дії контракту є 31.12.2021 року.
Приписами ч. 1 ст. 255 ЦК України визначено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, продовження дії договору можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
На наступний день, коли строк дії Контракту № 04/01-2021 від 04.01.2021 року закінчився, позивачем 01.01.2022 р. укладена додаткова угода №1 до контракту № 04/01-2021 від 04.01.2021 щодо зміни п. 13.3 Контракту, а саме в частині терміну дії контракту до 31.12.2022 року (а.с. 34-35) та в подальшому 26.12.2022 року укладається додаткова угода #1 до контракту № 04/01-2021 від 04.01.2021 щодо зміни п. 13.3 Контракту, а саме в частині терміну дії контракту до 31.12.2024 року (т. 1 а.с. 36-37).
З зазначених документів вбачається, що позивачем 01.01.2022 р. та в подальшому 26.12.2022 року вносилися зміни до Контракту № 04/01-2021 від 04.01.2021 року, термін дії якого закінчився.
01 січня 2022 року ТОВ «ОДЄТЕКС» (замовник) та «FAST FREIGNT SPAIN S.L.» (Кастельон, Іспанія) (перевізник) укладено договір № 20-1/22 на транспортне обслуговування зовнішньоторговельних вантажів (а.с. 70-73). Предметом договору є міжнародне морське і автомобільне перевезення, інтермодальне перевезення, перевантаження та зберігання зовнішньоторговельних вантажів клієнтів «замовника».
08.11.2023 р. «Tricon Dry Chemicals. LLC» направлено ТОВ «ОДЄТЕКС» рахунок-проформу за № 20042048-1,2, яким встановлювалося: країна походження : Королівство Саудівська Аравія; період відвантаження: 8 листопада 2022 р. - 15 грудня 2022 р.; порт завантаження: бідь-який порт Саудівська Аравія; порт вивантаження: Констанца Румунія; кінцевий пункт призначення: Україна; умови кредитування: готівка при наданні документів; умови оплати: 30% передоплата та 70% готівкою після надання копій документів; товар: поліпропілен Н03РМ кількістю 48,0000 метричних тон на суму 52800 доларів США; поліпропілен Н03ВРМ кількістю 48,0000 метричних тон на суму 52800 доларів США, всього 105600,00 доарів США; пакуванням у мішки 25 кг на палетах ; ІНКОТЕРМС 2020: вартість, страхування, фрахт. (а.с. 184-187).
В примітці рахунку-проформи від 08.11.2022 р. № 20042048-1,2 було передбачено, що специфікація поставки № 22 від 08 листопада 2022 р. до Договору купівлі-продажу 04/01-2021 від 04 січня 2021 р. Сторони погоджуються, що покупець сплачує 30% вартості продуктів до завантаження та протягом 5 днів після отримання рахунку-проформи та Договору купівлі-продажу та сплачує решту 70% протягом 3 днів після отримання копії Коносаменту, але ні в якому разі не пізніше ніж за 14 днів до прибуття судна в порт розвантаження. Час має важливе значення для всіх платежів, тому, якщо продавець не отримає повний залишок протягом зазначених вище термінів, продавець має право без будь-якого попереднього повідомлення покупця розірвати цей договір або призупинити його виконання на розсуд продавця, утримати документи, перепродати продукти без шкоди для будь-яких інших засобів правового захисту та прав продавця, включаючи право на вирахування або зарахування з будь-якої отриманої передоплати, будь-яких витрат, видатків та збитків, зазначених чи понесених в результаті виконання покупцем зобов'язань.
Згідно специфікації поставки № 22 від 08.11.2022 р. до Контракту купівлі-продажу № 04/01-2021 від 04/01/2021 товар поліпропілен Н03ВРМ пакуванням у мішки 25 кг на палетах, за умовою поставки ІНКОТЕРМС-2010, СІF-CONSTANTA в кількості 96 по ціні 1100 на суму 105600,00; країна походження товару: Саудівська Аравія; строк відвантаження 15 грудня 2022 року; сторони домовилися, що покупець сплачує 30% передплати від загальної суми за товар протягом 5 днів з моменту надання рахунку-проформи і до відвантаження, і ще 70% передплати від загальної вартості за товар. Загальна вартість: 105600 доларів США (а.с. 38).
З дослідженого пакувального листа № 2 вбачається, що він складений ТОВ «ОДЕТЕКС» та в ньому зазначено: детальний рахунок фактура № 2; дата рахунку-фактури; 08 грудня 2022 року; додаткова угода № 22 від 08/11/2022 до Договору купівлі-продажу № 04/01-2021 від 04/012021, зазначено опис товару: гомополімер поліпропілену Н03ВРМ, загальна вага нетто 18000 кг, загальна вага брутто - 18360 кг, товар був розміщений на 12 палетах (720 мішків) (а.с. 51, 190-191).
Під час розгляду справи судами досліджений рахунок №292151 від 08.12.2022 року за вихідним номером продажу: 20042048, в якому визначена дата оплати; 17 січня 2023 року, платником визначено: ТОВ «Одєтекс» за умовами оплати: 30% передплата, 70% після надання копій оригіналів транспортних документів. Рахунок сформований за товар поліпропілен Н03ВРМ в кількості 48,000 метричних тони по ціні 1100,0000/МТ на суму 52800,00 доларів США. Також в рахунку зазначено: специфікація поставки № 22 від 08 листопада 2022 р. Договору купівлі-продажу № 04/01-2021 від 04 січня 2021 р. Сторони погоджуються що покупець сплачує 30% вартості продуктів до завантаження та протягом 5 днів після отримання рахунку-проформи та Договору купівлі-продажу та сплачує решту 70% протягом 3 днів після отримання копії Коносаменту, але ні в якому разі не пізніше ніж за 14 днів до прибуття судна в порт розвантаження. Час має важливе значення для всіх платежів, тому, якщо продавець не отримає повний залишок протягом зазначених вище термінів, продавець має право без будь-якого попереднього повідомлення покупця розірвати цей договір або призупинити його виконання на розсуд продавця, утримати документи, перепродати продукти без шкоди для будь-яких інших засобів правового захисту та прав продавця, включаючи право на вирахування або зарахування з будь-якої отриманої передоплати, будь-яких витрат, видатків та збитків, зазначених чи понесених в результаті виконання покупцем зобов'язань. Судно MSC CLARA; дата коносаменту 8 грудня 2022 року; Країна походження: Королівство Саудівської Аравії; порт завантаження: порт короля Абдуллаха, Королівство Саудівська Аравія; порт вивантаження: Констанца Румунія (а.с. 192-194).
В детальному рахункі-фактурі № 2 від 08.12.2022 року, відділ продажу Tricon: 20042048, покупець: ТОВ «Одєтекс»; умови оплати: 30% передплата, решта 70% за умови надання копій оригіналів товаросупровідних документів. Товар: поліпропілен гомополімер Н03ВРМ в кількості 48000 кг по ціні 1100 на суму 52800 доларів США; поліпропілен гомополімер Н03ВРМ (12 палет), кількість на 1 вантажівку 18000 кг по ціні 1100 на суму 19800,00 доларів США. CIF (вартість, страхування та фрахт), Констанца, Румунія. Сума рахунку-фактури 19800 доларів США. Оплата залишку повинна бути здійснена за 14 днів до прибуття судна в порт розвантаження. Сторони погоджуються, що покупець здійснює передплату в розмірі 20% вартості товару перед завантаженням і протягом 5 днів після отримання проформи інвойсу та Договору купівлі-продажу, а 80% - протягом 3 днів після отримання копії коносаменту але не пізніше, ніж за 14 днів до прибуття судна в порт вивантаження. Час має важливе значення для всіх платежів, тому, якщо продавець не отримає повну суму протягом вищезазначених строків, продавець має право без будь-якого попереднього повідомлення покупця розірвати цей договір, призупинити його виконання на власний розсуд, утримати документи, перепродати продукцію без шкоди для будь-яких інших засобів правового захисту та прав продавця, включаючи право вирахувати або зарахувати з будь-якої отриманої передоплати, будь-які витрати, витрати та збитки, понесені внаслідок невиконання покупцем своїх зобов'язань (а.с.195-197).
В досліджених судами документах наявні розбіжності щодо умов оплати за товару: в Контракті №04/01-2021, на який посилається позивач (умови оплати: 20% від загальної вартості за товар сплачується протягом 5 днів з моменту виставлення проформи інвойса і до відвантаження, іншу частину 80% балансового платежу сплачується протягом 3 днів з моменту отримання від продавця коносаменту але не пізніше, ніж за 14 днів до прибуття корабля в порт вивантаження); в рахунку проформі від 08.11.2022 року № 20042048-1,2 (умови оплати: 30% вартості продуктів до завантаження та протягом 5 днів після отримання рахунку-проформи та Договору купівлі-продажу та сплачує решту 70% протягом 3 днів після отримання копії Коносаменту, але ні в якому разі не пізніше ніж за 14 днів до прибуття судна в порт розвантаження); в специфікації поставки № 22 від 08.11.2022 р. (умови оплати: 30% передплати від загальної суми за товар протягом 5 днів з моменту надання рахунку-проформи і до відвантаження, і ще 70% передплати від загальної вартості за товар); в рахунку №292151 від 08.12.2022 року (визначено дату оплати; 17 січня 2023 року при цьому вказано умови оплати: 30% вартості продуктів до завантаження та протягом 5 днів після отримання рахунку-проформи та Договору купівлі-продажу та сплачує решту 70% протягом 3 днів після отримання копії Коносаменту, але ні в якому разі не пізніше ніж за 14 днів до прибуття судна в порт розвантаження); в рахунку-фактурі № 2 від 08.12.2022 року (умови оплати: 20% вартості товару перед завантаженням і протягом 5 днів після отримання проформи інвойсу та Договору купівлі-продажу, а 80% - протягом 3 днів після отримання копії коносаменту але не пізніше, ніж за 14 днів до прибуття судна в порт вивантаження).
Згідно коносаменту від 08 грудня 2022 року №223267110 відправником: «NATIONAL PETROCNEMICAL INDUSTRIAL CO» на судні MSC CLARA рейсом 245W з порту завантаження короля Абдуллаха в порт Констанца, Румунія, вантажоодержувачу ТОВ «ОДЄТЕКС» відправлено 2 контейнери в яких міститься 1920 мішків - 48000МТ гомополімеру поліпропілену Н03ВРМ (загальна вага нетто 48000МТ, загальна вага брутто 48960МТ, загальною кількістю 1920 мішків, загальна кількість піддонів 32 шт, (а.с.202-205).
29 грудня 2022 року перевізником ТОВ «ЛЕВАДІЯ-ТРАНС ЛТД » згідно міжнародної товарно-транспортної накладної А № 089092 з Констанци Румунія в місце розвантаження вантажу: Одеса Україна, на підставі рахунку-фактури № 2 від 08.12.2022 здійснено перевезення автомотранспортом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 вантажу 12 палет/720 мішків поліпропіленовий гомополімер Н03ВРМ 18000 кг, вага брутто 18360 кг. В накладній зазначено відправника «SC FAST FREIGHT S.R.L.» (у якості представника) «Tricon Dry Chemicals LLC»; одержувачем зазначено ТОВ «ОДЄТЕКС» (а.с.206-208).
З досліджених документів судам встановлено, що позивачем на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ЛЕВАДІЯ-ТРАНС ЛТД» договір, або інші документи по взаємовідносинам не надавались. Також з даної товарно-транспортної накладної А № 089092 неможливо встановити вартість перевезення ТОВ «ЛЕВАДІЯ-ТРАНС» вантажу 12 палет/720 мішків поліпропіленовий гомополімер Н03ВРМ 18000 кг.
В матеріалах справи наявна рахунок-фактура Е202204637 від 28.12.2022 року від «FAST FREIGNT SPAIN S.L.» згідно договору 20-1/22 від 01.01.2022 року сформована на адресу ТОВ «ОДЄТЕКС» на суму 5924,40 євро за перевезення вантажів між двома закордонними порами за рахунок закордонних відправників (за участю трьох сторін) - Морський - Теплохід SAFVARINE NUBA - 250N - KING ABDULLAH - Констанца (а.с.209-211).
З рахунку-фактури Е202204637 від 28.12.2022 року від «FAST FREIGNT SPAIN S.L.» не вбачається що вона стосується перевезення вантажу поліпропіленовий гомополімер Н03ВРМ 18000, оскільки даний перевезення даного вантажу здійснювався на судні MSC CLARA рейсом № 245W, що підтверджено коносаментом, рахунком від 08.12.2022 року
Судом досліджено прейскурант «Tricon Dry Chemicals LLC», для позивача від 04.11.2022 року, де зазначено опис чотирьох товарів з ціною за МТ та зазначено кількість мінімального замовлення для кожного товару, термін відвантаження, умови поставки та термін дії цін в прейскуранті (а.с. 212-213)
До суду надане позивачем страхове свідоцтво від 08 грудня 2022 року на предмет страхування: гомополімер поліпропілену Н03ВРМ у кількості 48000МТ страховою вартістю 58080,00 доларів США (а.с. 214-217).
Відповідно довідки ТОВ «МІКС» про вартість транспортування від 29.12.2022 року №№ 221229аg/02 вартість транспортування вантажу за маршрутом Констанца (Румунія) - пп Рені (Україна): інвойс № 2 від 08.12.2022; вантаж 12 палет/720 мішків / 18360кг/ поліпропіленовий гомополімер Н03ВРМ; CMR МАН НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; продавець; «Tricon Dry Chemicals LLC»; вантажоодержувач ТОВ «ОДЄТЕКС» - 40000грн. (а.с. 58).
Проте до суду не надані підтверджуючі докази поставки вантажу та їх умови ТОВ «МІКС».
До суду позивачем надані платіжні доручення в іноземній валюті:
- від 18.11.2022 р. № 142 де зазначено, що ТОВ «ОДЄТЕКС» здійснило грошовий переказ на користь «Tricon Dry Chemicals LLC» у сумі 67320,00 доларів США, за призначенням платежу: передоплата по контракту 04/01-2021 від 04.01.2021 інвойси № 20042046-1,2 № 20042048-1,2 від 05.10.2022 за поліпропілен; (а.с. 41)
- від 06.12.2022 р. № 145 де зазначено, що ТОВ «ОДЄТЕКС» здійснило грошовий переказ на користь «Tricon Dry Chemicals LLC» у сумі 100000,00 доларів США, за призначенням платежу: передоплата по контракту 04/01-2021 від 04.01.2021 інвойси № 20042046-1,2 № 20042048-1,2 від 08.11.2022 за поліпропілен; (а.с. 44).
З платіжних доручень № 142 та № 145 не вбачається за якими умова оплати та в якій сумі здійснювались оплати за товар. Крім того за призначенням в платіжних дорученнях вказано що здійснюється передоплата. Отже до суду не надано належних та достатніх доказів, що підтверджують здійснення оплати товару - поліпропілен.
З дослідженої судом довідки банка «Південний» № 17/001/196/2023 від 03.01.2023 вбачається, що згідно інвойсів № 20042046-1, № 20042046-2 № 20042048-1, № 20042048-2 від 08.11.2022 за контрактом №04/01-2021 за платіжним дорученням № 142 було здійснено передплату 67320 доларів США. Однак з даної довідки не вбачається в якому розмірі відсотків чи в якій сумі згідно інвойсу № 20042046-1,2 оплачені кошти.
Колегія суддів зазначає, що у платіжному документі № 142 від 18.11.2022 вказані інвойси №№ 20042046-1,2 та 20042048-1,2 від 05.10.2022, а у платіжному документі № 145 від 06.12.2022 вказані інвойси №№ 20042046-1,2 та 20042048-1,2 від 08.11.2022, що суперечить даним, вказаним у гр. 44 МД.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що з досліджених доказів та встановлених обставин справи вбачається, що у митного органу були відсутні відомості щодо суми та оплати за товар, вартість перевезення товару, умов поставки товару та за яким контрактом, відповідно не виконані умови, передбачені частиною 2, 10, 21 статті 58 Митного кодексу України в частині документального підтвердження складових митної вартості та ціни яка сплачена контрагенту, вказані розбіжності апелянтом усунуті не були.
Відтак відповідачем метод визначення митної вартості за ціною контракту не міг бути застосований.
В графі 33 рішення про коригування митної вартості від 03.01.2023 №UA500500/2023/000006/1 містяться відомості про неможливість застосування попереднього методу визначення митної вартості; митну вартість товару визначено за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 Митного кодексу України.
Враховуючи вищезазначене, митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до положень статті 59 МК України.
Також митним органом складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000013.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган під час винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості та картки відмови діяв на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені статями 52-64 МК України.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЄТЕКС" - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик