П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/129/24
Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 400/129/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Короткий зміст позовних вимог.
У січні 2023 року представник ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом у якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо відмови в застосуванні показників середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2012, 2011, 2010 роки;
- зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2010, 2011, 2012 роки, починаючи з 16.10.2013.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.02.2011 році позивачці було призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 16.10.2013 на підставі заяви позивачку переведено на пенсію за віком відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак відповідач обчислив пенсію за віком, застосувавши норми ч.3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як перехід з одного виду пенсії на інший, застосувавши показник середньої заробітної плати за 2010 рік. На переконання позивача, зазначене призвело до порушення її прав, оскільки при призначенні пенсії за віком відповідач повинен був керуватися ч. 2 ст. 40 Закону №1058 iз застосуванням показника середньої заробiтної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески за 2010-2012 роки.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив про правомірність переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, спираючись на те, що переведення з одного виду пенсії на інший є зміною виду пенсії. При цьому, пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону. Також, з 01.10.2017 розмір пенсії позивачки перераховано із застосуванням показника заробітної плати за 2014-2016 роки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 13.02.2024 у справі № 400/129/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав протиправною дії Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку її пенсії із застосуванням для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2010-2012 роки, починаючи з 16.10.2013.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010, 2011 та 2012 роки, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 16.10.2013 року.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три грн шістдесят коп) гривень.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції представник Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі вказує, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції не враховано, що оскільки позивачці пенсію було перераховано, тобто переведено з одного виду пенсії на інший вид пенсії на підставі особистої заяви, тому підстави для застосування ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 при проведення такого перерахунку відсутні;
- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21.02.2011 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII (далі - Закон №1788).
З 16.10.2013 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058.
При цьому, пенсію позивачці обчислено відповідачем, з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік, за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
11.10.2023 позивачка звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку її пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2010, 2011, 2012 роки.
Листом від 25.10.2023 №20796-20232/Я-02/8-1400/23 відповідач відмовив позивачці у здійсненні перерахунку, посилаючись на відсутність на те підстав.
На переконання позивача, при призначенні її пенсії за віком відповідач повинен був керуватися ч. 2 ст. 40 Закону №1058 iз застосуванням показника середньої заробiтної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески за 2010-2012 роки.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачці 16.10.2013 вперше призначено пенсію відповідно до Закону № 1058-IV, отже підстави для застосування ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV до спірних правовідносин у відповідача відсутні.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі по тексту - Закон №1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно зі ст. 2 Закону №1788-XII, за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частина 3 статті 4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною 2 ст. 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Так, згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведеного вище вказує на те, що ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV визначено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Предметом спірних правовідносин є питання правомірності відмови пенсійного органу у застосуванні показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням нового виду пенсії за віком, відповідно до положень Закону №1058-IV.
Так, ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача і перед виникненням спірних правовідносин отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII.
З 16.10.2013 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058.
Колегія суддів зазначає, що, звертаючись до пенсійного органу з відповідною заявою, позивачка використала своє право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV, а саме на нове призначення пенсії за віком з її новим обчисленням відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернулася вперше.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, в якій остання зазначила, що Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років, а надалі при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV. Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що в частині третій статті 45 Закону № 1058-ІV дійсно встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Тому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Однак, у випадку призначення іншої пенсії за іншим законом має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Окрім того, аналогічні правові висновки також викладені в постановах Верховного Суду від 26.03.2019 у справі №335/13242/16-а, від 09.06.2021 у справі №367/1276/17, від 24.06.2021 у справі №243/8903/16-а та від 04.02.2021 у справі №509/3080/16-а.
З огляду на наведені вище висновки, доводи апеляційної скарги про те, що в даному випадку має місце не нове призначення пенсії, а перехід з одного виду пенсії на інший, є необґрунтованими та суперечать наведеному вище.
Водночас, як вже зазначалося вище, позивачка звернулася до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058, фактично, щодо призначення їй пенсії за віком згідно з Законом №1058-ІV, тобто нового призначення пенсії.
Тому при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV необхідно застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто за 2010-2012 року.
Аналогічний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 400/293/19.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку її пенсії із застосуванням для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2010-2012 роки.
Враховуючи викладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги.
Колегія суддів в контексті надання оцінки доводам апеляційних скарг враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 400/129/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк