П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 червня 2024 р. Категорія 111020300м. ОдесаСправа № 400/4810/23
Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.,
час і місце ухвалення: 10:43, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року по справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 129 914,21 грн., -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 129 914,21 грн.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року внесено виправлення у резолютивну частину рішення від 23.08.2023 року по справі № 400/4810/23, виклавши п. 2 в наступній редакції: "Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 121241,93 грн. на користь Державного бюджету.". Внесено виправлення у резолютивну частину виконавчого листа по справі № 400/4810/23, виклавши її в наступній редакції: "Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 121241,93 грн. на користь Державного бюджету.". У задоволенні заяв відповідача (боржника) про зупинення дії судового рішення та скасування виконавчого листа по справі № 400/4810/23 відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволені заяви відповідача про виправлення описки в судовому рішенні, суд першої інстанції не врахував, що в своїй заяві відповідач не дає оцінки рішенню суду, а лише звертає увагу на те, що в рішенні крім описки потребує виправлення і сума податкового боргу, оскільки відповідачем виявлено, що при її визначенні мали місце очевидні арифметичні помилки.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Згідно ч. 2 ст. 253 КАС України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, вищенаведені положення чинного процесуального законодавства наділяють суд повноваженнями на виправлення допущених в судовому рішенні цього суду описок, очевидних арифметичних помилок незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки або неуважністю. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вищевказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився.
При цьому, очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Під опискою необхідно розуміти зроблену помилку в написанні слів (спотворення слів); спотворення (неточність): прізвища, імені й по-батькові, у зазначенні ініціалів, назві юридичних осіб, їхніх адрес, тощо.
Таким чином, підставами для внесення виправлень у судові рішення є описка або очевидна арифметична помилка.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань, зазначення дат та строків тощо.
З наведеного випливає, що інститут внесення виправлень у судове рішення покликаний забезпечити виправлення допущених у судовому рішенні описок та/або очевидних арифметичних помилок незалежно від того, чи набрало законної сили таке рішення. Незгода ж зі змістом рішення, його мотивувальною та резолютивною частиною може бути підставою для його оскарження в установленому процесуальним законом порядку.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року в справі №826/16793/17 та ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року в справі №800/520/16.
Від позивача (стягувача) до суду надійшла заява про виправлення помилки у виконавчому листі, оскільки в ньому допущено описку шляхом зазначення суми податкового боргу цифрами та прописом у резолютивній частині.
Також відповідач (боржник) подала заяву про виправлення описки у судовому рішенні, в якій зазначила, що у рішенні неправильно визначено суму пені, тому і сума податкового боргу, яку стягнув суд є неправильною.
У своїй заяві про виправлення описки апелянт зазначає, що під час перевірки правильності суми 121241,93 грн. вона виявила очевидні арифметичні помилки у розрахунку пені за формулою, а саме: в рядках №п/п 2,3,10 неправильно вказана ставка НБУ, в графі 9 рядки №№1-10 вказані суми не відповідають розрахованим за наведеною в преамбулі формулі розрахунку. Крім того, відсутність у електронному кабінеті інтегрованої картки платника за період з 09.01.2009 по 07.05.2013, є підстави вважати, що також неправильно розраховано показники рядків №№27,28 і зайво включено показники рядка №28.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що не є арифметичною помилкою, а отже, і не може бути виправлена в порядку, передбаченому зазначеним процесуальним механізмом, застосування неправильних методик підрахунку або покладення в основу розрахунку невірних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Крім того слід зазначити, що заява про виправлення описки фактично містить незгоду позивача з постановою суду апеляційної інстанції.
Натомість, положеннями частин 1, 4 ст. 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом, а отже вказані заявниками доводи є підставою для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року по справі № 400/4810/23, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький