П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5035/22
Категорія:106000000 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:01.02.2023р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про:
- визнання протиправними дій НОМЕР_1 прикордонного загону Державної Прикордонної служби України, які виразились у відмові ОСОБА_1 нарахувати та виплатити за період з 01 квітня 2014 року по 29 березня 2017 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 2001 року №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ), Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Постанова №1078), з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року і березень 2018 року;
- зобов'язання НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної Прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2014 року по 29 березня 2017 року включно із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ, Порядку №1078.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він, через свого представника, звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації, однак йому відмовлено. Таку відмову відповідача позивач вважає протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної Прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної Прикордонної служби України, які виразились у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 29 березня 2017 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців (базового місяця) - січень 2008 року.
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної Прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період з 01 грудня 2015 року по 29 березня 2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної Прикордонної служби України ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що згідно наявних особових карток та архівних відомостей ОСОБА_1 виплаченого грошового забезпечення які стосувались саме проходження служби позивачем, з урахуванням вимог чинного на кожному періоді служби законодавства з питань порядку нарахування індексації грошового забезпечення, стає відомо що у ОСОБА_1 в період з 2012 року по 2018 рік змінювався розмір грошового забезпечення за рахунок основних його складових, який впливав безпосередньо на встановлення базових місяців для обрахунку індексації грошового забезпечення, а саме: базовими місяцями були серпень 2014 року у зв'язку з підвищенням надбавки та березень 2018 року у зв'язку з підвищенням посадового окладу.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року іншими учасниками справи не оскаржено.
Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі та наказом Голови Державної прикордонної служби України від 29 березня 2017 року №307-ОС звільнено.
При цьому, як вказано у позові, за період з 01 січня 2016 року по 29 березня 2017 року позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.
ОСОБА_1 через свого представника звернувся до відповідача з заявою щодо здійснення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження служби.
У відповідь на вказану заяву НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної Прикордонної служби України направив позивачу лист №11.2/Д-120-237 від 23 грудня 2021 року в якому зазначив, що сума індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 червня 2012 по 10 квітня 2017 року у військовій частині НОМЕР_2 складає 15 761,37 грн. та буде виплачена на картковий рахунок з урахуванням податків та зборів в сумі 15 524,95 грн. після надходження асигнувань на дану виплату.
Також до зазначеного листа було додано довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01 червня 2012 року по 31 травня 2017 року.
З зазначених довідок вбачається, що у спірний період, за який позивач просить нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення (з 01 квітня 2014 року по 29 березня 2017 року) позивачу було нараховано та виплачено індексацію у наступних періодах: листопад 2014 року - січень 2015 року, листопад 2015 року - грудень 2015 року.
При цьому зі змісту зазначених довідок не вбачається, який саме місяць був врахований як базовий для виплати позивачу індексації грошового забезпечення.
Вважаючи що за період з 01 квітня 2014 року по 29 березня 2017 року таким місяцем повинен бути січень 2008 року - позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення за грудень 2015 року, а індексація за період з 01 січня 2016 року по 29 березня 2017 року не була нарахована та виплачена позивачеві. При цьому зі змісту довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення, не вбачається що індексація за грудень 2015 року була нарахована виходячи з базового місяця - січень 2008 року. При цьому відповідачем зазначені обставини не спростовано.
Разом з цим суд першої інстанції зазначив, що питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації не є передчасним оскільки відповідно до положень чинного законодавства зазначених вище, таким місяцем, починаючи з 01 грудня 2015 року безальтернативно є січень 2008 року.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної Прикордонної служби України, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 29 березня 2017 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ, Порядку №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців (базового місяця) - січень 2008 року є протиправною.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. 4, ч.2 ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 2001 року №1282-ХІІ, п.п.5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Приписами ч.2 ст. 5 Закону №1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Відповідно п.5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п.2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Заробітна плата підлягає обов'язковій індексації як державна соціальна гарантія, яка надається для підтримки населення в умовах зростання цін. Право на індексацію виникає тоді, коли індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком перевищить поріг індексації в 103%. У свою чергу обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації покладається на всі державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.
Аналогічно ст. 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101%).
Згідно офіційного сайту Міністерства фінансів України, у спірний період величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у листопаді 2015 та у квітні 2016.
З 01 грудня 2015 року положення Порядку №1078 діють із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова №1013).
За змістом пояснюючої записки до проекту Постанови №1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
У зв'язку з цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, п.5 викладено у новій редакції).
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення "базового місяця" (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (ч.ч.3, 4 ст. 4 Закону №1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) п.3 Постанови №1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
За рахунок цього мала б "обнулитися" індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абз.2 п.3 Постанови №1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв із змінами, внесеними Постановою №1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).
Так, якщо на виконання п.3 Постанови №1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх "місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними Постановою №1013).
Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на січень 2016 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 (далі - Постанова №1294), яка була чинною з 01 січня 2008 та діяла до 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними Постановою №1013) є січень 2008 року.
Судова колегія наголошує, що незмінність розміру посадового окладу за відповідною посадою, який визначався Постановою №1294 за період 2008 по 2018 роки, є вирішальним в даному випадку, а не розмір посадових окладів позивача за цей період, як на то помилково посилається відповідач.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що у спірному періоді (з 01 грудня 2015 року по 29 березня 2017 року) повноваження державних органів щодо визначення "місяця підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними Постановою №1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові у справі №380/1730/22 від 22 березня 2023 року, №420/15397/21 від 27 квітня 2023 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача право на виплату індексації із застосуванням базового місяця січень 2008 року, оскільки в період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців були незмінними.
Отже, доводи відповідача про відсутність підстав для застосування для обрахунку індексації січня 2008 року як базового місяця є помилковим та не відповідають нормативному регулюванню спірних правовідносин та усталеній практиці Верховного Суду у такій категорії справ.
Наявність у відповідача повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов'язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.
Колегія суддів зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абз.абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078 повноваження військової частини щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові у справі №260/6386/21 від 11 травня 2023 року.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної Прикордонної служби України, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 29 березня 2017 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ, Порядку №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців (базового місяця) - січень 2008 року є протиправною.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикодонного загону Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 18 червня 2024 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г