13 червня 2024 року м.Дніпросправа № 340/8772/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі № 340/8772/23 (суддя Притула К.М., справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації, Голови Кіровоградської обласної ради Дрозда Юрія Васильовича, Кіровоградської обласної ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та протиправним рішення в частині,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- 1) визнати протиправними дії Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1) щодо:
- не оприлюднення інформації про вакансію, порядок та умови прийняття на вакантну посаду керівника Новомиргородського психоневрологічного інтернату;
- відмови позивачу у задоволенні його заяви від 09.06.2023 про вирішення питання про призначення його керівником Новомиргородського психоневрологічного інтернату, та наданні переваг іншому кандидату на цю посаду з невідомих причин ( ОСОБА_2 );
- надання недостовірної та необгрунтованої інформації на заяву позивача від 09.06.2023;
- неприйняття рішення про проведення конкурсу на зайняття посади керівника Новомиргородського психоневрологічного інтернату та непроведення вказаного конкурсу;
- безпідставного надсилання до Кіровоградської обласної ради листа-прохання про призначення директором Новомиргородського психоневрологічного інтернату ОСОБА_2 ;
2) визнати протиправними дії голови Кіровоградської обласної ради ОСОБА_3 (далі - відповідач-2) щодо:
- порушення принципів місцевого самоврядування - законності та гласності, а саме не забезпечення гласності у роботі Кіровоградської обласної ради 06.10.2023 через недопуск Позивача до вказаного пленарного засідання ради;
- позбавлення права виступу Позивача під час розгляду 06.10.2023 Кіровоградською обласною радою питання, що стосувалося призначення керівників закладів соціальної сфери, зокрема директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату;
- нездійснення офіційного повідомлення під час пленарного засідання Кіровоградської обласної ради 06.10.2023 про неправомірність розгляду питання «Про призначення керівників закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області у сфері соціального захисту населення» в частині призначення директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату;
3) визнати протиправними дії Кіровоградської обласної ради (далі - відповідач-3) щодо:
- не оприлюднення інформації про вакансію, порядок та умови прийняття на вакантну посаду директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату;
- безпідставного винесення на розгляд пленарного засідання Кіровоградської обласної ради 06.10.2023 питання «Про призначення керівників закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області у сфері соціального захисту населення» в частині призначення на посаду директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату ОСОБА_2 ;
- прийняття 06.10.2023 рішення «Про призначення керівників закладів спільної власності територіальних, громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області у сфері соціального захисту населення» від № 387 в частині призначення на посаду директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату ОСОБА_2 та у подальшому укладання з вказаною особою контракту;
4) визнати протиправним та скасувати рішення сесії Кіровоградської обласної ради «Про призначення керівників закладів спільної власності територіальних, громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області у сфері соціального захисту населення» від 06.10.2023 № 387 в частині призначення на посаду директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату ОСОБА_2 ;
5) визнати недійсним контракт, укладений між Кіровоградською обласною радою та ОСОБА_2 від 13.10.2023 про призначення її директором Новомиргородського психоневрологічного інтернату.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради від 06.11.2020 №368-гр, на ОСОБА_1 , заступника директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату покладено виконання обов'язків директора цього закладу, з правом першого підпису фінансово-господарських, банківських документів і договорів даного закладу, з 06.11.2020 до прийняття відповідного рішення стосовно керівника Новомиргородського психоневрологічного інтернату. Позивач вказував, що упродовж тривалого часу він неодноразово звертався до Кіровоградської обласної ради щодо вирішення питання про призначення на посаду керівника вказаного закладу, зокрема на його заяву від 09.06.2023 до Кіровоградської обласної військової адміністрації позивачеві було роз'яснено, що станом на 30.06.2023 питання щодо призначення на посаду директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату не вирішено, а буде вирішуватися відповідно до Закону України «Про соціальні послуги». На думку позивача, оскільки Новомиргородський психоневрологічний інтернат є надавачем соціальних послуг, то відповідно до абз.6 ч.2 ст.13 Закону України «Про соціальні послуги» та частин 3 та 4 Положення про конкурсну комісію, умови та порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника надавача соціальних послуг державного/комунального закладу, затвердженого постановою КМУ від 03.03.2020 №200, саме Кіровоградська обласна військова адміністрація (або ж орган управління) повинна приймати рішення про проведення відповідного конкурсу та як розпорядник інформації, згідно ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зобов'язаний оприлюднювати інформацію про вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад, що визначено п.4 ч.11 ст.15 вказаного Закону. Всупереч зазначеним нормам та незважаючи на надану відповідь на його заяву від 09.06.2023, Кіровоградська обласна військова адміністрація ще 14.06.2023 звернулась з листом до голови Кіровоградської обласної ради з проханням внести для розгляду обласною радою питання про призначення керівників закладів, серед переліку кандидатів яких - позивач відсутній, тобто без прийняття рішення про проведення конкурсу, фактично необгрунтовано та безпідставно відмовивши у задоволенні його заяви від 09.06.2023, надав недостовірну інформацію та необгрунтовані переваги іншій особі - ОСОБА_2 , стосовно якої застосовані позитивні дії, при тому що у відповідності зі ст.42-1 КЗпП України саме йому у даному випадку надано переважне право на укладення трудового договору. Також позивач вказував, що дізнавшись про те, що на офіційному веб сайті Кіровоградської обласної ради 22.09.2023 опубліковано проект рішення «Про призначення керівників закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області у сфері соціального захисту населення», яке подано на розгляд головою Кіровоградської обласної ради ОСОБА_3 , він, 02.10.2023 звернувся письмово з листом до голови Кіровоградської обласної ради, в якому висловив бажання взяти участь у пленарному засіданні Кіровоградської обласної ради, проведення якого було заплановано на 06.10.2023, а також просив надати йому час для виступу. Зазначав, що в порушення вимог чинного законодавства відповіді на вказану заяву не отримав, а 06.10.2023 його не впустили до приміщення обласної ради, в зв'язку з відсутністю у списках запрошених, в зв'язку з чим порушено його право на участь у пленарному засіданні ради 06.10.2023 та позбавлено можливості виступити під час розгляду питання, що стосувалося призначення керівників закладів соціальної сфери.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Судом визнано протиправними дії голови Кіровоградської обласної ради ОСОБА_3 , щодо: не забезпечення гласності у роботі Кіровоградської обласної ради 06.10.2023 через недопуск ОСОБА_1 до вказаного пленарного засідання ради; позбавлення права виступу позивача під час розгляду 06.10.2023 Кіровоградською обласною радою питання, що стосувалося призначення керівників закладів соціальної сфери, зокрема директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату; нездійснення офіційного повідомлення під час пленарного засідання Кіровоградської обласної ради 06.10.2023 про намір ОСОБА_1 виступити під час розгляду питання «Про призначення керівників закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області у сфері соціального захисту населення» в частині призначення директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позивач оскаржив рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його вимог. Посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, позивач просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року в оскарженій частині та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач вказує, що суд першої інстанції не дав оцінки правомірності дій Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо процедури підготовки подання про призначення директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату до Кіровоградської обласної ради. Посилається на порушення відповідачами процедури затвердження директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату.
Кіровоградською обласною державною адміністрацією надіслано відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Звертає увагу на відсутність порушення законодавства щодо подання іншого кандидата на посаду директора аніж позивач, оскільки дане питання входить до повноважень голови Кіровоградської обласної державної адміністрації та містить рекомендаційний характер.
Третя особа також подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, просить скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду - без змін
Відповідач-2 та 3 своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради від 06.11.2020 №368-гр «Про керівника Новомиргородського психоневрологічного інтернату», відповідно до рішень Кіровоградської обласної ради від 29.09.2006 №61 «Про управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області» (зі змінами й доповненнями) та від 27 січня 2015 року №706 «Про затвердження положення про порядок призначення на посади та звільнення з посад, укладення контрактів з керівниками комунальних підприємств, закладів, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області (зі змінами й доповненнями) покладено виконання обов'язків директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату на ОСОБА_1 - заступника директора даного закладу з правом першого підпису фінансово-господарських, банківських документів і договорів даного закладу, з 06 листопада 2020 року до прийняття відповідного рішення стосовно керівника Новомиргородського психоневрологічного інтернату. Підстава: заява ОСОБА_1 (а.с.18).
14 червня 2023 року Кіровоградська обласна військова адміністрація звернулась до голови Кіровоградської обласної ради з поданням (вих. 01-17/189/0.1) про призначення керівників закладів соціального захисту населення спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області, в тому числі ОСОБА_2 - на посаду директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату, терміном на три роки (а.с. 80-81).
Відповідний проект рішення про призначення керівників, кандидатури яких внесено Кіровоградською обласною військовою адміністрацією опубліковано на офіційному вебсайті Кіровоградської обласної ради 22.09.2023.
Рішенням сесії Кіровоградської обласної ради від 06.10.2023 №387 «Про призначення керівників закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області у сфері соціального захисту населення», вирішено призначити, зокрема, ОСОБА_2 на посаду директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату та в установленому порядку укласти з нею контракт строком на три роки із дати підписання даного контракту (а.с. 33-35).
Не погоджуючись з діями відповідачів при призначені директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що до повноважень Кіровоградської обласної державної адміністрації не належить питання призначення директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату, а відповідь, надана на заяву позивача від 09.06.2023, містила в повній мірі роз'яснення щодо порядку призначення керівників комунальних закладів. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень законодавства щодо подання іншого кандидата на цю посаду аніж позивач, оскільки дане питання входить до повноважень голови Кіровоградської обласної державної адміністрації та містить лише рекомендаційний характер. Отже, як похідні від даних вимог, не підлягали задоволенню і вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення сесії Кіровоградської обласної ради «Про призначення керівників закладів спільної власності територіальних, громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області у сфері соціального захисту населення» від 06.10.2023 № 387 в частині призначення на посаду директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату ОСОБА_2 та визнання недійсним контракту, укладеного між Кіровоградською обласною радою та ОСОБА_2 від 13.10.2023 про призначення її директором Новомиргородського психоневрологічного інтернату.
Колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом даного позову є протиправні, на думку позивача, дії відповідачів, що виявилися недотриманні законодавства при прийнятті рішення сесії Кіровоградської обласної ради «Про призначення керівників закладів спільної власності територіальних, громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області у сфері соціального захисту населення» від 06.10.2023 № 387 в частині призначення на посаду директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату ОСОБА_2 і як наслідок незаконного укладення контракту між Кіровоградською обласною радою та ОСОБА_2 від 13.10.2023 про призначення її директором Новомиргородського психоневрологічного інтернату.
Відповідно до частини 1 статті 55, частини 2 статті 124 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
За визначеннями, наведеними у статті 4 КАС України:
2) публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
7) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
18) нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
19) індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За правилами статті 160 КАС України позивач у позовній заяві повинен викласти свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зокрема зазначити:
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача,
- у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2018 року у справі №9901/415/18 досліджувала ознаки і властивості нормативно-правового й індивідуального актів і вказала, що за владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
Нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов'язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб'єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.
Натомість, індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
Отже нормативно-правовий акт містить загальнообов'язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб'єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв'язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
Право на оскарження індивідуального акта суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.
Законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб'єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов'язки.
Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17, від 06 червня 2018 року у справі № 800/489/17, від 12 червня 2018 року у справі № 800/587/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 9901/283/19, від 18 вересня 2019 року у справі № 9901/284/19, від 13 листопада 2019 року у справі № 9901/331/19.
Враховуючи наведене вище, оскаржене рішення сесії Кіровоградської обласної ради «Про призначення керівників закладів спільної власності територіальних, громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області у сфері соціального захисту населення» від 06.10.2023 № 387 в частині призначення на посаду директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату Лилу І.Д. є правовим актом ненормативного характеру, тобто актом індивідуальної дії, стосуються призначення на посаду конкретної особи, тобто виключно визначеного у ньому суб'єкта, встановлює не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до відповідної особи.
Як вбачається зі змісту частини оскарженого позивачем рішення, воно стосуються призначення на посаду директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату ОСОБА_2 , та адресовано виключно їй. Цей акт породжує права й обов'язки тільки для того суб'єкта, якому він адресований. Позивач до кола такого суб'єкта не належать.
При цьому колегія суддів зазначає, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб'єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов'язки. Однією із цілей таких обмежень є недопущення розгляду в судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів, зокрема, як у цій справі. І така мета досягається законодавчо встановленим обмеженням, тобто останнє є пропорційним переслідуваній меті.
Оскільки рішенням сесії Кіровоградської обласної ради «Про призначення керівників закладів спільної власності територіальних, громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області у сфері соціального захисту населення» від 06.10.2023 № 387 в частині призначення на посаду директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату Лилу І.Д. не порушено права та інтереси ОСОБА_1 , а відтак у позивача не має правових підстав на оскарження цього рішення (індивідуального акту), а також на оскарження процедури, окремих етапів його прийняття, що є похідними вимогами у даній справі, що також не підлягають задоволенню.
Слід зазначити, оскаржене в частині рішення є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, станом на час вирішення справи вичерпало свою дію внаслідок укладення контракту між Кіровоградською обласною радою та ОСОБА_2 від 13.10.2023 про призначення її директором Новомиргородського психоневрологічного інтернату.
Оскільки позовні вимоги про скасування рішення сесії Кіровоградської обласної ради «Про призначення керівників закладів спільної власності територіальних, громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області у сфері соціального захисту населення» від 06.10.2023 № 387 в частині призначення на посаду директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, а отже, як похідні від даних вимог, не підлягають задоволенню і вимоги позивача про визнання недійсним контракту, укладеного між Кіровоградською обласною радою та ОСОБА_2 від 13.10.2023 як директором Новомиргородського психоневрологічного інтернату.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, на чому наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 року у справі №910/10011/19.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
В частині задоволених позовних вимог рішення суду відповідачами не оскаржується, тому колегія суддів не перевіряє обґрунтованість рішення в цій частині.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції рішення в оскарженій частині ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі № 340/8772/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак