19 червня 2024 року м. Дніпросправа № 932/11448/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року (суддя Овчиннікова О.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Овсія Едуарда Юрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Овсія Е.Ю. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позивач просить скасувати постанову серії 1ДІ № 00450986 від 30.11.2023 року до повідомлення серії ІД №01295454 від 15.11.2023 та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Зобов'язати Інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 3000грн.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки автомобіль має бути припаркований на краю тротуару, що примикає до проїзної частини та розташований таким чином, що він не створював перешкоди для руху пішоходів та інших учасників руху.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 1 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, 30 листопада 2023 року інспектором з паркування Овсієм Е.Ю. складено постанову 1ДІ № 00450986 відповідно до повідомлення ІД № 01295454 від 15.11.2023 відносно ОСОБА_1 , якою встановлено, що 15.11.2023 о 15.59 годині транспортним засобом NISSAN NOTE, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснено стоянку в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 2, чим порушено вимоги п.п. б) пункту 15.10 Правил дорожнього руху України, стоянка на тротуарах, крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими табличками, та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення - штраф в розмірі 340 гривень.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що з матеріалів фотофіксації, долучених відповідачем, чітко вбачається, що автомобіль NISSAN NOTE, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій - позивач ОСОБА_1 , припаркований не на краю тротуару, що примикає до проїзної частини, а безпосередньо на тротуарі, в місці, яке не позначено відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, чим порушено вимоги п.15.10 Правил дорожнього руху України, між краєм проїзної частини та тротуаром розташований газон.
За висновками суду першої інстанції, здійснивши стоянку транспортного засобу на тротуарі не біля краю проїзної частини дороги, водій ОСОБА_1 не підпадає під виключення з заборони, а відтак порушує правила зупинки та стоянки, визначені в ПДР.
Колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001, тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном;
Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 15.10. Правил дорожнього руху, Стоянка забороняється:
б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками);
в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м
Таким чином, стоянка легкового автомобілю на тротуарі можлива на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Із фотознімків, зроблених на місці події, вбачається, що автомобіль позивача було припарковано на краю тротуару в розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху.
Щодо руху транспортного засобу по тротуару, то матеріали справи не містять доказів зазначеного.
Суд апеляційної інстанції, при вирішенні питання наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП бере до уваги положення пункту 15.10 ПДР, який встановлює виняток щодо заборони стоянки на тротуарі для легкових автомобілів, якщо такі поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Враховуючи вказане, беручи до уваги відсутність відповідних замірів, які підтверджують порушення позивачем вимог, встановлених пунктом 15.10 ПДР, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.
Щодо відшкодування на користь позивача моральної шкоди в сумі 3000грн., то колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, враховуючи вимоги ст. 286 КАС України в частині того, яке рішення суд має прийняти за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, колегія суддів також вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Овсія Едуарда Юрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі скасувати.
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову серії 1ДІ № 00450986 від 30.11.2023 року до повідомлення серії ІД №01295454 від 15.11.2023 інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Сягнути на користь ОСОБА_1 з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору в сумі 1180,96 грн. (одна тисяча сто вісімдесят гривень 96 копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш