19 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/25834/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказу,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати п. 3.11 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 22.07.2023 року №369;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 повернути кошти ОСОБА_2 , підставою стягнення яких був Наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 22.07.2023 року №369.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року позовну заяву залишено без задоволення.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано доказів знаходження позивача на лікуванні, не надано оцінки співмірності встановлення суми завданих збитків, не витребував доказів стягнення з позивача грошових коштів. Оскаржене рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим для рішення суб'єкта владних повноважень ст. 2 КАС України.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, згідно з витягом з Наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 15.06.2022 року №3 сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 11.06.2022 року №30-РС головним сержантом 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 15.06.2022 року зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 , вважається таким, що з 15.06.2022 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов'язків за посадою. З 16.06.2022 року включено до всіх видів забезпечення. Підстава: витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 11.06.2022 року №30-РС, припис від 14.06.2022 року №4543, грошовий атестат №6/4/А-1778, рапорт сержанта ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 09.01.2023 року №9 сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 06.01.2023 року №3-РС, в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати таким, що з 09.01.2023 року справи та посаду здав та вибув для подальшого проходження військової служби. Підстава: витяг з наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 06.01.2023 року №3-РС, рапорт сержанта ОСОБА_3 .
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 №461/АГД від 27.06.2023 року призначено службове розслідування з метою виявлення винних посадових осіб та притягнення їх до матеріальної відповідальності за збитки перед державою, які виникли внаслідок несвоєчасного подання військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину НОМЕР_1 за період з 10.08.2022 року по 27.06.2023 року.
У матеріалах справи наявний Акт службового розслідування, який подано командиру в/ч НОМЕР_1 , та яким встановлено, що в результаті неякісного обліку особового складу військової частини було надлишково виплачене грошове забезпечення та одноразова грошова допомога 32 військовослужбовцям на загальну суму 1 345 451,43 грн.
Встановлено також посадових осіб, причетних до вчинення правопорушення, які спричинили збитки державі на вказану суму, серед яких зазначений і ОСОБА_1 .
Зі змісту Акту встановлено, що під час службового розслідування виявлено порушення з боку головного сержанта 1 взводу 3 роти військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_1 на посаді з 15.06.2022 року по 09.01.2023 року стосовно вимог ст. 124 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, яка передбачає, що головний сержант взводу зобов'язаний вести облік особового складу, постійно знати наявність особового складу взводу та місце його перебування. Старший сержант ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок стосовно обліку особового складу взводу і не доповів вчасно командиру підрозділу про неповернення 11.10.2022 року солдата ОСОБА_4 після направлення на ВЛК, командир підрозділу був у зоні бойових дій і не мав можливості контролювати військовослужбовців, які знаходяться на лікуванні, тому рапорт про відсутність військовослужбовців подав заступник командира роти з МПЗ тільки 21.12.2022 року. Старший солдат ОСОБА_5 з 28.11.2022 року самовільно залишив в/ч, рапорт командира підрозділу від 06.02.2023 року. Старший сержант ОСОБА_1 не доповів командиру підрозділу про неповернення солдата ОСОБА_6 з відпустки 14.11.2022 року. Тому рапорт командира підрозділу був поданий з запізненням 30.11.2022 року. Це призвело до неправомірного нарахування і виплати грошового забезпечення та одноразової грошової винагороди в сумі 194 109,14 грн (п. 5.14 Акту).
У ході проведення службового розслідування встановлено бездіяльність з боку головного сержанта ОСОБА_1 стосовно дотримання вимог керівник документів, що призвело до випадку переплати трьом військовослужбовцям, один з яких не повернувся з відпустки, а два інші - з лікування. Через бездіяльність ОСОБА_1 військовослужбовці продовжували отримувати всі види грошового забезпечення (п. 6.14 Акту).
За бездіяльність та порушення вимог ст. 124 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України для вирішення питання про стягнення зі старшого сержанта ОСОБА_1 та відшкодування збитків державі в сумі 28 906,32 грн направити матеріали службового розслідування за місцем служби старшого сержанта ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_2 (п. 7.3.14).
22.07.2023 року прийнято наказ №369 про результати службового розслідування зокрема про направлення клопотання командирам військових частин за поточним місцем проходження служби колишніх посадових осіб в/ч НОМЕР_1 щодо прийняття рішення про притягнення їх до матеріальної відповідальності за нанесені державі збитки.
Розрахунок суми стягнення з ОСОБА_1 за неповернення до військової частини наступних осіб:
- ОСОБА_6 , солдат, старший водій-радіотелефоніст, період переплати з 14.11.2022 року по 29.11.2022 року у сумі 24079,93 грн, сума стягнення - 7223,98 грн;
- ОСОБА_4 , солдат, стрілець-санітар, період переплати з 11.10.2022 року по 14.12.2022 року у сумі 93588,48 грн, сума стягнення - 14038,27 грн;
- ОСОБА_5 , старший солдат, гранатометник, період переплати з 28.11.2022 року по 31.01.2023 року у сумі 76440,73 грн, сума стягнення - 7664,07 грн.
У матеріалах справи наявний Акт №6/3/847 від 03.08.2023 року про приймання-передачі заборгованості для прийняття рішення з метою відшкодування завданих державі збитків, який укладений у зв'язку з вибуттям до нового місця служби сержанта ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_2 до в/ч НОМЕР_2 . Відповідно до вказаного Акту ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою прийняття рішення, а в/ч НОМЕР_2 отримала заборгованість з відшкодування завданих державі збитків, яка на день виключення зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 не погашена.
Вважаючи протиправними оскаржуваний наказ в/ч НОМЕР_3 та дії в/ч НОМЕР_2 щодо відрахувань на підставі такого наказу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачами правомірність наказу та дій було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, , необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно з ст. 124 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що головний сержант взводу зобов'язаний вести облік особового складу, озброєння, техніки та майна взводу.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Частиною 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Як встановив суд першої інстанції, оскаржуваний наказ стосується питання про відшкодування збитків державі, завданих у т.ч. діяннями позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб (ч. 2 ст. 8 Закону «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі»).
Частинами 5-7 ст. 8 зазначеного Закону регламентовано, що порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у п'ятиденний строк із дня закінчення розслідування, аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.
Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуваним Наказом від 22.07.2023 року №369 «Про результати службового розслідування» наказано направити клопотання командирам військових частин за поточним місцем проходження служби колишніх посадових осіб в/ч НОМЕР_1 щодо прийняття рішення про притягнення їх до матеріальної відповідальності за нанесені державі збитки: За бездіяльність та порушення вимог ст. 124 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України для вирішення питання про стягнення зі старшого сержанта ОСОБА_1 та відшкодування збитків державі в сумі 28 906,32 грн направити матеріали службового розслідування за місцем служби старшого сержанта ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_2 , направити матеріали розслідування за місцем служби старшого сержанта ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуваним наказом не прийнято рішення про стягнення з позивача збитків у сумі 28 906,32 грн, а передано клопотання командиру військової частини НОМЕР_2 щодо прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності за нанесені державі збитки, що у свою чергу, на даному етапі не породжує для позивача жодних юридичних наслідків.
Судом першої інстанції вірно було взято до уваги, що частиною 2 ст. 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», визначено, що якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи саме для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності, а не безпосереднього стягнення з особи суми збитків.
Також суд першої інстанції встановив, що Акт службового розслідування переданий до військової частини НОМЕР_2 поза межами встановленого строку (5 днів з дня закінчення розслідування).
Проте, суд першої інстанції вірно врахував, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Суд першої інстанції також встановив наявність у матеріалах справи пояснень позивача, в яких відсутня зокрема дата їх складання, підпис позивача та/або відмітка представника військової частини про їх отримання або докази направлення вказаних пояснень військовій частині засобами поштового зв'язку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказане не підтверджує факт неврахування пояснень позивача при здійсненні службового розслідування та як наслідок підтвердити протиправну бездіяльність відповідача у цій частині.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування п. 3.11 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 22.07.2023 року №369.
Суд першої інстанції також вірно врахував відсутність доказів стягнення з позивача певних сум у рахунок відшкодування завданих збитків державі.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 19 червня 2024 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш