19 червня 2024 року м. Київ № 320/48188/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач/ ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 02.11.2021 №3910 про розмір грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 02.11.2021 №3910 про розмір грошового забезпечення, виходячи із основного розміру пенсії за вислугу років у розмірі - 82 % та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262). Позивач зазначає, відповідачем протиправно зменшено відсоток грошового забезпечення для розрахунку пенсії позивача при здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 02.11.2021 №3910, оскільки зміна розміру пенсії не розповсюджується на позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірного перерахування пенсії позивача, виходячи з 70% розміру грошового забезпечення, встановленого на момент виникнення права на перерахунок.
Відповідачем на виконання вимог ухвали суду надані матеріали пенсійної справи позивача.
У відповіді на відзив позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262).
Судом встановлено, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2023 у справі №640/38468/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.12.2019р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 02.11.2021р. №3910 про розмір грошового забезпечення, що виготовлена Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву", відповідно до статей 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням фактично проведених виплат.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій просив провести перерахунок належної пенсії, виходячи з основного розміру грошового забезпечення 82% (замість70%), який був встановлений при призначенні пенсії.
Листом від 05.12.2023 №41318-41422/Б-02/8-2600/23 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві проінформувало позивача, що на виконання рішення суду у справі №640/38468/21 проведено перерахунок пенсії, оскільки рішенням не покладено зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії з 01.12.2019 виходячи з 82% сум грошового забезпечення, розмір пенсії на виконання рішення суду обчислено виходячи з 70% сум грошового забезпечення, відповідно до чинної редакції ст. 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру відсотка грошового забезпечення при перерахунку пенсії, звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі також - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з ч.4 ст.63 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч.2 ст.51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1- 100%, до категорії 2 - 95%.
У дану статтю Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI (надалі також - Закон №3668-VI) були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 №1166-VІІ (надалі також - Закон №1166-VІІ) також внесені зміни до ст.13 Закону №2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, пенсія позивачу первинно призначена з розрахунку 82% грошового забезпечення.
Як зазначалось, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2023 у справі №640/38468/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.12.2019р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 02.11.2021р. №3910 про розмір грошового забезпечення, що виготовлена Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву", відповідно до статей 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням фактично проведених виплат.
Судом встановлено, на виконання вказаного рішення, при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки уповноваженого органу від 02.11.2021р. №3910 про розмір грошового забезпечення, Головним управлінням Пенсійного фонду України знову перерахована пенсія позивачу в розмірі 70% грошового забезпечення з посиланнями на норми Закону, чинного на дату здійснення перерахунку.
Суд наголошує, що внесені Законом №1166-VII зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Приписами ч.1 ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.
Таким чином, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Окремо суд акцентує увагу на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, а тому 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18.
З огляду на зазначене, суд вважає за належним способом захисту прав позивача задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 встановленого розміру пенсії з 82% до 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки від 02.11.2021р. №3910 про розмір грошового забезпечення, що виготовлена Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву" та, як наслідок, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві за період з 01 грудня 2019 року встановити, провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію виходячи з розрахунку - 82% відповідного грошового забезпечення згідно довідки від 02.11.2021р. №3910 про розмір грошового забезпечення, що виготовлена Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву", з урахуванням проведених виплат.
Щодо позовних вимог в частині здійснення виплати різниці між фактично отриманою та належної до сплати сумою пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Тобто, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Оскільки перерахунок та виплату пенсії ще не проведено, тому суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
При цьому, суд зазначає, зобов'язання на підставі судового рішення відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу само по собі передбачає виплату заборгованості по ній без обмеження строком, а тому додаткового встановлення судовим рішенням не потребується. Водночас, спосіб виконання рішення про виплату коштів за рахунок Державного бюджету України визначається згідно чинного бюджетного законодавства та особливостей фінансування відповідних видатків, і суд не вважає за можливе визначати спосіб виконання судового рішення в даному випадку.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині вказаних позовних вимог.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 1073,60 грн, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 встановленого розміру пенсії з 82% до 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки від 02.11.2021р. №3910 про розмір грошового забезпечення, що виготовлена Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву".
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві за період з 01 грудня 2019 року встановити, провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію виходячи з розрахунку - 82% відповідного грошового забезпечення згідно довідки від 02.11.2021р. №3910 про розмір грошового забезпечення, що виготовлена Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву", з урахуванням проведених виплат.
4.У задоволені решти позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.