19 червня 2024 року № 320/4688/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Київській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Київській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по транспортному податку з фізичних осіб в розмірі 50 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент звернення до суду у відповідача наявний податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб на загальну суму 50 000,00 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки. Відповідачу виставлена податкова вимога, проте сума боргу залишається несплаченою.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідач правом подання відзиву не скористався, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не подано.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив таке.
Судом встановлено, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість по транспортному податку з фізичних осіб, визначена на підставі податкових повідомлень - рішень від 04.04.2019 №0031310-1310-2658, №0031311-1310-2658.
Відповідно до підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статі 267 ПК України, транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Як убачається з матеріалів справи, податкові повідомлення - рішення було надіслано відповідачу поштовим відправленням з повідомленням про вручення та повернуте до Головного управління ДПС у Київській області.
З метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 22.01.2020 №2653-50/24, яка була надіслана за місцем реєстрації платника податків рекомендованим листом та, з урахуванням п. 58.3 ст. 58 ПК України, вважається врученою платнику податків.
З моменту направлення податкової вимоги до подачі даного позову, податковий борг відповідача не переривався.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відтак, при вирішенні даного спору суд керується законом, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Виникнення, зміна і припинення податкового обов'язку визначені статтею 37 Податкового кодексу України, згідно з пунктами 37.7, 37.2 якого, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно.
Згідно статті 265 Податкового кодексу України податок на майно, серед встановленого, складається з транспортного податку.
Порядок сплати транспортного податку з фізичних осіб, визначення платників такого податку, об'єкта та бази оподаткування встановлено статтею 267 Податкового кодексу України.
Пунктом 45.1 статті 45 Податкового кодексу України визначено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).
Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України).
Транспортний податок є місцевим податком, що сплачується власниками легкових автомобілів і зараховується до місцевого бюджету. Згідно підпункту 267.7.1 пункту 267.7 статті 267 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Однак, згідно облікової картки платника податків та довідки позивача, відповідач не сплатив транспортний податок з фізичних осіб у сумі 50 000 грн.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Порядок надсилання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків регулюється Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року №610.
Пунктом 7 розділу IV зазначеного Порядку встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, утворює податковий борг.
Із матеріалів справи вбачається, що податковий борг позивача в сумі 50 000,00 грн. підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями за платежем транспортний податок, обліковою карткою платника податку та довідкою позивача про борг.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, або оскарження податкових повідомлень-рішень чи податкової вимоги відповідач суду не надав.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).
Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість зі сплати транспортного податку в сумі 50 000 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Київській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що означена сума боргу на час розгляду справи відповідачем не погашена у добровільному порядку й доказів протилежного до суду не надано, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Київській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на доведеність у ході судового розгляду справи позовних вимог, позов про стягнення з відповідача податкового боргу слід задовольнити та стягнути вищевказану суму в дохід державного бюджету.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Київській області задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.