про залишення позову без розгляду
14 червня 2024 року Справа № 640/21123/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 № 318 про неуспішне проходження заступником начальника відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді прокуратури міста Києва ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
-визнати протиправним та скасування наказу керівника Київської міської прокуратури від 31.10.2022 №1860к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді прокуратури міста Києва з 31.10.2022;
-поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді прокуратури міста Києва або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України з 01.11.2022;
-зобов'язати уповноважену кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур , створену на підставі наказу Офісу Генерального прокурора, призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
-стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 01.11.2022 і до моменту фактичного поновлення на роботі;
-стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди спричиненої незаконним звільненням у розмірі 150 000, 00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.
До суду надійшло клопотання представника відповідача Офісу Генерального прокурора про залишення без розгляду позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 №318 «Про неуспішне проходження прокурором атестації».
На обґрунтування клопотання зазначено, що про порушення своїх прав позивачка дізналася щонайменше 03.03.2021, що підтверджується поданням до суду позовної заяви про оскарження рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 №318 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» (справа №640/6160/21).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 провадження у справі №640/6160/21 закрито у зв'язку з відмовою позивачки від позову.
З даним позовом до суду позивачка звернулася у грудні 2022, тобто з пропущенням місячного строку звернення до суду.
Позивачкою подано до суду заперечення на клопотання відповідача про залишення частини позовних вимог без розгляду.
Заперечення мотивовані тим, що 31.10.2022 керівником Київської міської прокуратури прийнято наказ №1860к про звільнення позивачки з посади заступника начальника відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді прокуратури міста Києва та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 31.11.2022.
Підставою для звільнення було рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 №318.
Із оскаржуваним рішенням позивачка ознайомилася 01.11.2022.
Позивачкою 03.03.2021 оскаржено до суду рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 за № 318 з інших фактичних підстав, а саме у зв'язку із непереведенням останньої з прокуратури міста Києва до Київської міської прокуратури та ненадання можливості повторного складання другого етапу іспиту.
Тобто, фактичними підставами вказаного позову були відмінні обставини від тих, які є причиною звернення у межах справи № 640/21123/22.
Крім цього, у запереченнях позивачка просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку на оскарження рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 за № 318 в межах даної справи та поновити його.
На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд клопотання про залишення позову без розгляду у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що позивачка у позовній заяві просить, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 № 318 про неуспішне проходження заступником начальника відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді прокуратури міста Києва ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
З даним позовом до суду позивачка звернулася 01.12.2022 (згідно конверту).
Як слідує з матеріалів справи, про оскаржуваний наказ від 10.04.2020 № 318 позивачці було відомо щонайменше 03.03.2021 (дата звернення позивачки до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про оскарження рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 № 318 (справа №640/6160/21)) .
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).
Суд критично оцінює посилання позивачки, на те, що у межах даної справи вона оскаржує рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 № 318 з інших підстав ніж у справі №640/6160/21, а тому строк звернення до суду має бути поновлений.
Суд зазначає, що позивачка не була позбавлена можливості змінити підстави оскарження рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 № 318 в межах справи №640/6160/21, натомість позивачка подала заяву про відмову від позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 провадження у справі №640/6160/21 закрито.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовна заява та клопотання позивача не містять поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Пунктом 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог про оскарження рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 № 318 підлягає залишенню без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 194, 205, 240 КАС України, суд,-
Відмовити гр. ОСОБА_1 у поновленні строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 № 318.
Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 № 318 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лапій С.М.