ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" червня 2024 р. справа № 300/8659/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 15.11.2023 №092750009498; зобов'язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії по віку від 09.11.2023 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до загального страхового стажу період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 10.02.1996 по 10.02.1999 та стаж роботи зазначений в трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.03.1982.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що пенсійним органом протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки зазначене в трудовій книжці ім'я позивача не відповідає паспортним даним, а саме у трудовій книжці вказано « ОСОБА_2 », а в паспорті - « ОСОБА_3 ». Також вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до її страхового стажу період догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років. Позивач стверджує про відсутність в чинному законодавстві вимоги про обов'язкову наявність в свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта. Зазначає, що архівною довідкою від 31.10.2023 підтверджується, що позивач працювала в Міжколгосному комбікормовому заводі с. Горохолино, який і оформляв трудову книжку позивача. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відзиві на позов стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що підставою для незарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку стала відсутність будь-яких документів, які підтверджують, що позивач дійсно протягом років після народження дитини здійснювала за нею догляд. Таким документом, зокрема, може бути паспорт дитини (враховуючи дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Як слідує з трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.03.1982, ім'я особи власника трудової книжки ОСОБА_2 , в той же час як ім'я позивача згідно з паспортними даними - ОСОБА_3 . Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.31).
Позивач скористалася правом подання відповіді на відзив, в якій не погоджується із доводами відповідача з підстав, аналогічних позовній заяві (а.с.40).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надало суду пояснення, в яких не погоджується із доводами позивача з підстав, аналогічних відзиву на позов (а.с.24).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 09.11.2023 у віці 60 років звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.46).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.11.2023 ОСОБА_1 відмовлено в призначені пенсії за віком. Зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 03.03.1982, оскільки ім'я не відповідає паспортним даним (Люба - Любов), а також догляд за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутні відомості щодо виховання дитини до 3-х річного віку (в свідоцтвах про народження відсутній штамп про отримання паспорту). Вказано, що страховий стаж позивача становить 16 років 06 місяців 29 днів (а.с.6).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 22.11.2023 №0900-0204-8/59148 повідомило позивача про прийняте 15.11.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення про відмову у призначенні пенсії за віком (а.с.5).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі також - Закон №1058-IV, в редакції станом на час спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Пенсійний орган зазначає про наявність у позивача на час звернення із заявою про призначення пенсії 16 років 06 місяців 29 днів страхового стажу.
За змістом абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (надалі також - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Пунктом 3 вказаного Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
20.06.1974 постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (надалі також - Інструкція №162, яка діяла станом на 03.03.1982).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Згідно з абзацами першим, другим, четвертим пункту 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження.
Пунктом 8 Інструкції №162 визначено, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснюється у порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робочих та службовців». Згідно із пунктом 1.4 Інструкції №162 питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання та обліку, також регулюються указаною вище постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 06.09.1973 №656 та Інструкцією №162.
У відповідності до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робочих та службовців» відповідальність за організацію роботи з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, визначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
Аналогічні вимоги містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 (надалі також - Інструкція №58).
Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу,звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції №58).
За приписами пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» (відповідно до якої прийнято Інструкцію №58), відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
На титульному аркуші трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 03.03.1982 у рядках: «прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження вказано: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с.7).
Крім того, на вказаному титульному аркуші трудової книжки позивача міститься відтиск печатки Міжколгоспного комбікормового заводу.
Щодо зазначеної невідповідності власного імені позивача, яке зазначене в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 03.03.1982 - “Люба” та імені позивача, яке вказане в паспортних даних - “ ОСОБА_3 ”, то суд зазначає, що відповідальність за організацію ведення обліку робочого часу покладається на роботодавця, а тому формальні неточності в записах щодо власного імені ОСОБА_1 , які містяться на титульному аркуші трудової книжки позивача, не можуть мати негативних наслідків для особи, щодо якої такі документи складені. При цьому суд зауважує, що ім'я “ ОСОБА_2 ” і “ ОСОБА_3 ” є співзвучними.
Крім того, зі змісту долученої позивачем до заяви про призначення пенсії від 09.11.2023 довідки архівного відділу №1 Івано-Франківської районної державної адміністрації від 31.10.2023 №Д 811/04-01 слідує, що в документах фонду Міжколгоспного комбікормового заводу с. Горохолино Богородчанського району Івано-Франківської області є відомості про те, що ОСОБА_1 працювала на вказаному заводі та в період з березня по серпень 1982 року отримувала заробітну плату (а.с.55).
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Відтак, відповідальність за зазначення імені не у відповідності до паспортних даних, не може перекладатись на позивача і в спірному випадку бути підставою для відмови в призначенні пенсії.
Вказана правова позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Суд зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19.
Відтак, пенсійний орган протиправно відмовив у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи позивача згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.03.1982.
За змістом пункт «ж» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі також - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується, серед іншого, також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Згідно із частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
У пункті 11 Порядку №637 зазначено про те, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку.
Пункт 11 вказаного Порядку №637 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 року №233 «Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачав, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала (виписка із трудової книжки, довідка органів управління житловим фондом чи довідка сільської, селищної Ради народних депутатів).
Таким чином, до страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 (дата набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Так, до 01.01.2004 до трудового стажу включалися всі періоди перебування у трудових відносинах, в тому числі у періоди відпусток: для догляду за дитиною до 3-х років, у зв'язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною відповідно до медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Також до трудового стажу до 01.01.2004 включався час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Починаючи з 01.01.2004, час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, зараховується до страхового стажу матері при умові, якщо особа доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку та при умові отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
За змістом свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 02.11.2023 позивач є матір'ю ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач відмовив в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду догляду за дитиною, ОСОБА_4 , до досягнення нею 3-річного віку з тих підстав, що свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 02.11.2023 не містить відмітки про отримання паспорта.
Суд зауважує, що доказів неправдивості або недостовірності відомостей, що зазначені у вказаному свідоцтві, матеріали справи не містять, відповідач такі не наводить.
Відповідачем не аргументовано необхідність подання свідоцтва про народження дитини з обов'язковим штампом про отримання паспорта з посиланням на відповідні вимоги законодавства.
Проте, відповідно до пункту 11 Порядку №637 (чинного на час виникнення спірних відносин), час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.
Позивачем до заяви про призначення пенсії було надано відповідне свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_3 від 02.11.2023.
Вказана інформація також підтверджується записами у трудовій книжці. Так, запис про здійснення позивачем трудової діяльності у період з 10.02.1996 по 09.02.1999 відсутній.
Згідно записів №18 - 19 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.03.1982 ОСОБА_1 з 13.01.1994 по 11.04.1994 отримувала допомогу по безробіттю. 01.05.2005 прийнята на сезонну роботу в ПСАФ «Нічлава».
Таким чином, надані позивачкою документи є достатніми для зарахування до її страхового стажу періоду догляду за дитиною, а доводи відповідача є безпідставними.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи зарахувати до страхового стажу позивача період догляду за дитиною до трьох років (до 09.02.1999), відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
В силу приписів пункту «ж» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 2 статті 181 Кодексу законів про працю України до стажу роботи зараховується період догляду за дитиною саме до досягнення нею трирічного віку. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 02.11.2023 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а досягла трирічного віку 10.02.1999.
Відтак, період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в спірному випадку період з 10.02.1996 по 09.02.1999 має бути зараховано ОСОБА_1 до страхового стажу.
Отже, у зарахуванні до страхового стажу роботи позивача періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку саме по 10.02.1999, як просить позивач, слід відмовити з наведених вище підстав.
Підсумовуючи наведене вище суд виснує про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.11.2023 №09275009498 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відтак, воно підлягає скасуванню.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Із вказаного слідує, що після реєстрації 09.11.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заяви ОСОБА_1 , органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Отже, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача від 09.11.2023 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.
За результатами розгляду цієї справи суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 966,24 грн. (90% задоволених позовних вимог). Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.11.2023 №09275009498.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.11.2023 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до її страхового стажу період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 10.02.1996 по 09.09.1999 та врахувавши періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.03.1982, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цій справі.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 966,24 грн. (дев'ятсот шістдесят шість гривень 24 копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65012),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.