19 червня 2024 рокуСправа №160/4710/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відповідача-2: Департаменту поліції особливого призначення “об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка “Правозахисники країни” про визнання протиправним та скасування наказу №138о/с, визнання протиправним та скасування наказу №136о/с в частині, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до відповідача-1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1, ГУ НП в Дніпропетровській області), відповідача-2: Департаменту поліції особливого призначення “об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють” (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка “Правозахисники країни” (далі - третя особа), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ №138о/с від 09 лютого 2024 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині переведення для подальшого проходження служби в Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», з 09 лютого 2024 року старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , звільнивши з посади поліцейського взводу №1 роти №3 полку поліції особливого призначення.
- визнати протиправним та скасувати Наказ №136о/с від 09 лютого 2024 року Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» в частині призначення з 09 лютого 2024 року старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу №3 роти №2 штурмового батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №1 роти №3 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 проходив службу на посаді поліцейського взводу №1 роти №3 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, старший сержант поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09.02.2024 №138о/с По особовому складу відповідно до ч.ч. 1, 7, 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі листа Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 09.02.2024 №932-2024 та доповідної записки УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 №20/617 його переведено для подальшого проходження служби до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» з 09.02.0204, звільнивши з займаної посади. Наказом ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 09.02.2024 №136о/с По особовому складу відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переведено для подальшого проходження служби до відповідача-2 з 09.02.2024 на посаду поліцейського взводу №3 роти №2 штурмового батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «ОШБ НПУ «Лють». Ознайомившись зі змістом вказаних вище наказів, позивач вважає їх протиправними, його переведено на роботу до іншої місцевості, без згоди. З рапортами про переведення до відповідачів він не звертався. В обґрунтування підстав переведення відповідачі посилаються на положення ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», проте вказана частина має чотири самостійних незалежних одна від одної підстави переміщення поліцейського, і кожна з яких передбачає окрему процедуру такого переміщення. Жодного посилання на підпункт пункту частини 1 вказаної статті оскаржувані накази не містять. Оскаржувані накази не містять посилання, згідно якого підпункту пункту ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» відповідачі прийняли рішення про переведення, що унеможливлює дослідження наявності/відсутності правових підстав для переведення до іншої місцевості, перевірити обґрунтованість і вмотивованість прийнятих наказів, у контексті спірних правовідносин. До відповідача було подано рапорт, в якому позивач просив в найкоротші строки повідомити на підставі якого підпункту пункту ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліції» його було звільнено з займаної посади та переведено до іншої місцевості, без згоди. Наразі рапорт є нерозглянутим. Наразі посадові обов'язки позивача є відмінними від попередніх, зокрема: за підпорядкуванням, характером службових (посадових) обов'язків (їх обсягом і завдань), рівнем відповідальності. В оскаржуваних наказах, відповідачі не конкретизують, тобто не зазначають, підстави, у зв'язку з якими позивача переводять до іншого місця служби та на іншу посаду. До того ж, спірними наказами його переміщено на іншу посаду не тимчасово (на період введення воєнного стану), а зазначено «для подальшого проходження служби». Позивач вважає, що до спірних правовідносин відповідач повинен був застосувати в тому числі приписи Кодексу законів про працю України. Законодавством чітко не визначено, що включає в себе таке поняття як «інша місцевість». Посилання в оскаржуваному наказі на лист Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 09.02.2024 є таким, що суперечить вимогам Закону України «Про Національну поліцію», якими не передбачено таких підстав для переведення/переміщення в розумінні саме ст. 65 вказаного Закону. Відповідачі, приймаючи оскаржувані накази, діяв з порушенням вимог законодавства, що регулює питання переведення/переміщення поліцейського до іншої місцевості на іншу посаду, що свідчить про їх протиправність.
Ухвалою суду від 08.03.2024 року клопотання ОСОБА_1 про залучення Первинної професійної спілки “Правозахисники країни” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача задоволено.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Первинну професійну спілку “Правозахисники країни” про визнання протиправним та скасування наказу №138о/с, визнання протиправним та скасування наказу №136о/с в частині, зобов'язання вчинити певні дії.
Відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відповідача-2: Департаменту поліції особливого призначення “об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка “Правозахисники країни” про визнання протиправним та скасування наказу №138о/с, визнання протиправним та скасування наказу №136о/с в частині, зобов'язання вчинити певні дії.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
18.03.2024 року судом зареєстровано відзив Департаменту поліції особливого призначення “об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють”, в якому відповідач 2 зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 р. № 30 «Про утворення територіального органу Національної поліції», було утворено, як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють”. У зв'язку з тим, що станом на 09 лютого 2024 року некомплект вакантних посад ДПОП «ОШБ «Лють» складав 1139 одиниць, що суттєво знижує ефективність його діяльності та загрожує належній організації та забезпеченню виконання покладених на Департамент завдань та функцій, а також сприяє надмірній завантаженості поліцейських, т. в. о. начальника Департаменту було направлено лист № 932-2024 до начальника ГУНП в Дніпропетровській області, в якому було порушено питання, щодо можливості переведення підпорядкованих йому поліцейських для подальшого несення служби у підрозділах ДПОП «ОШБ «Лють», для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. 09.02.2024 начальником ГУНП в Дніпропетровській області було прийнято рішення про можливість переведення підпорядкованих працівників полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області (далі - ППОП ГУНП в Дніпропетровській області) для подальшого несення служби до ДПОП «ОШБ «Лють». Відповідно до частини першої, сьомої та восьмої статті 65 Закону України “Про Національну поліцію”, наказом ГУНП в Дніпропетровській області позивача переведено для подальшого проходження служби до ДПОП «ОШБ «Лють», звільнивши з посади поліцейського взводу № 1 роти № 3 ППОП ГУНГІ в Дніпропетровській області. Наказом ДПОП «ОШБ «Лють», що є похідним від попереднього наказу, відповідно до частини першої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» позивача призначено на посаду поліцейського взводу № 3 роти № 2 штурмового батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», що є рівнозначною посадою. Підставою для видання наказу ДПОП «ОШБ «Лють» стали накази ГУНП в Дніпропетровській області, подання ДПОП «ОШБ «Лють». Вказані обставини справи не спростовуються позивачем та матеріалами позовної заяви. Однак, позивач зазначає, що згоди на переведення в іншу місцевість він не надавав, крім того при переведенні не було враховано його професійні та особисті якості. На виконання вимог частини дев'ятої статті 65 Закону № 580-VIII, відповідно до яких, переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу поліції та наказу про призначення на посаду в органі поліції, до якого переміщується поліцейський, переведення ОСОБА_1 в інтересах служби в поліції з ГУНП в Дніпропетровській області для подальшого проходження служби в поліції до ДПОП «ОШБ «Лють» було фактично здійснено двома наказами. При цьому підставою для видання наказу ГУНП Дніпропетровській області було рішення начальника ГУНП в Дніпропетровській області, прийняте за наслідками розгляду листа ДПОП «ОШБ «Лють», який був адресований особисто йому, та на підставі Доповідної записки УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області, з урахування пропозицій прямих та безпосередніх керівників поліцейських, відібраних до переведення, а також з урахуванням особистих якостей та навичок кожного з поліцейських. Підставою для призначення позивача на посаду в ДПОП «ОШБ «Лють» як такого, що прибув у порядку переведення з ГУНП в Дніпропетровській області, є подання про призначення на посаду. Тобто, в цілому переведення позивача в інтересах служби у порядку статті 65 Закону № 580-VIII здійснено на підставі 1) листа ДПОП «ОШБ» Лють» № 932-2024 від 09 лютого 2024 року, 2) рішення керівника поліції- ГУНП в Дніпропетровській області до доповідної записки від 09.02.2024 №20/617 та 3) подання про призначення позивача на посаду в ДПОП «ОШБ» Лють», що цілком і повністю відповідає процедурі, встановленій статтями 60, 65 Закону № 580-VIII та Порядком № 1235. Призначення позивача на посаду поліцейського взводу № 3 роти № 2 штурмового батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» було зумовлене необхідністю забезпечити ефективне виконання завдань територіальної оборони, здійснення заходів правового режиму воєнного стану, з метою охорони прав і свобод людей, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, забезпечення публічної (громадської) безпеки і порядку. Таким чином, переведення позивача слугувало не тільки цілям, поставленим керівництвом держави перед Національною поліцією України, не тільки необхідністю виконання завдань поліції, передбачених Законом № 580-VIII, а й мало на меті забезпечення дотримання прав і свобод людей, гарантованих їм Конституцією України, тому не може бути визнаним таким, що не відповідає інтересам служби, або неефективним. Відповідач 2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог та наголошує, що переведення позивача відбулось відповідно до чинного законодавства України, КЗпП України до спірних правовідносин не застосовується.
01.04.2024 року судом зареєстровано відзив Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому відповідач 2 зазначив, що наразі некомплект вакантних посад поліцейських ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” складає 1139 одиниць, зокрема, дотепер є неукомплектованим штурмовий батальйон №3 полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ”, який дислокується в місті Дніпро та налічує 333 одиниць, що суттєво знижує ефективність його діяльності, загрожує належній організації та забезпеченню виконання покладених на ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” завдань та функцій, а також сприяє надмірній завантаженості поліцейських. Одночасно у вищевказаному листі було зазначено прохання ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” розглянути питання щодо переведення для подальшого проходження служби підпорядкованих ГУНП поліцейських із врахуванням результатів виконання покладених на них обов'язків та професійних, особистих якостей, у розпорядження ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” в кількості, яка забезпечить максимальну укомплектованість штурмового батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ”. Того ж дня, 09.02.2024, доповідною запискою “Про результати розгляду листа ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” від 09.02.2024 №932-2024” запропоновано поліцейських полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області для подальшого проходження служби перевести до ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, виконанні завдань щодо участі в обороні держави. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09.02.2024 №138 о/с відповідно до частин 1, 7 та 8 статті 65 Закону №580-VIII позивача переведено для подальшого проходження служби до ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” з 09.02.2024, звільнивши останнього з посади поліцейського взводу №1 роти №3 поліції особливого призначення. У подальшому наказом Департаменту від 09.02.2024 №136 о/с позивача призначено на посаду поліцейського взводу №1 роти № 2 штурмового батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ”. Таким чином, підставами для переведення позивача з ГУНП в Дніпропетровській області до ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” та видання відповідних наказів стали: доповідна записка від 09.02.2024 №20/617, лист ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” від 09.02.2024 № 932-2024. За допомогою месенджера позивача поінформовано про переведення до ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” 09.02.2024 для подальшого проходження служби. Позивач проходив службу у поліції особливого призначення, а даний вид поліцейської діяльності, в умовах сьогодення, з урахуванням розпочатого акту безпосередньої збройної військової агресії російської федерації проти України, та введенням правового режиму воєнного стану є найбільш підготовленим для стримування військової агресії рф та взмозі успішно виконувати поставлені перед поліцією забезпечення виконання завдань поліції і реалізації повноважень, що у свою чергу є дуже важливим аспектом Національної безпеки Україні. Згода поліцейського є необхідною також при переміщенні його по службі у зв?язку зі скороченням штатів (частина 2 статті 68 Закону №580-VII). В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. При цьому пункт 2 частини першої статті 65 Закону №580-VIII передбачає єдине правило щодо можливості переміщення поліцейських на рівнозначні посади в інтересах служби, не відокремлюючи випадки такого переміщення в межах однієї місцевості (населеного пункту) чи в іншу місцевість. Отже, спеціальне законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, не вимагало згоди поліцейського при прийнятті рішення про його переміщення в інтересах служби на рівнозначну посаду у цю або іншу місцевість.
03.04.2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.
Ухвалою суду від 15.04.2024 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів по справі задоволено.
Витребувано від ГУНП в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40108866 (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а, тел. (056) 756-50-02, e-mail: vzd@dp.npu.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 16.02.2022) копію посадової інструкції Бударенко О., поліцейського взводу №1 роти №3 полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області.
Витребувано від ДПОП “ОШБ НПУ “Лють”, код 45013109 (04075, м. Київ, вул. Максименка Федора, буд. 21-б, e-mail: dpoposhblut@police.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 07.03.2023) копію посадової інструкції Бударенко О., поліцейського взводу №3 роти №2 штурмового батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення “ОШБ НПУ “Лють”.
Зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.
16.04.2024 року від Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють” до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив по справі, в яких Департамент підтримав свою позицію.
На виконання вимог ухвали суду від 15.04.2024 року від відповідачів на адресу суду надійшли додаткові докази у справі.
Третя особа правом на надання пояснень та/або заперечень по суті спору не скористалась.
Позивач пояснень щодо поданих доказів до суду не надав.
Ухвалою суду від 19.06.2024 року провадження у справі поновлено.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського взводу №1 роти №3 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 р. № 30 «Про утворення територіального органу Національної поліції», було утворено, як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють”.
Листом ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” від 09.02.2024 №932-2024, який адресовано ГУНП в Дніпропетровській області висловлено прохання розглянути питання щодо переведення для подальшого проходження служби поліцейських ГУ НП в Дніпропетровській області.
У доповідній записці УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 № 20/617, яка була адресована начальнику ГУНП в Дніпропетровській області вказано про доцільність переведення поліцейських до ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, виконання завдань щодо участі в обороні держави.
Згідно з наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 №138 о/с “По особовому складу” відповідно до частин 1, 7 та 8 статті 65 Закону 580-VIII, на підставі листа ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” від 09.02.2024 №932-2024 та доповідної записки УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 №20/617 позивач переведений для подальшого проходження служби до ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ”, звільнивши старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з посади поліцейського взводу №1 роти №3 полку поліції особливого призначення.
09.02.2024 т.в.о. начальника управління надано начальнику ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” подання щодо розгляду питання про призначення на посаду поліцейського взводу № 3 роти № 2 штурмового батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» поліцейського взводу № 1 роти № 3 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу № 3 роти № 2 штурмового батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», установивши посадовий оклад у розмірі 2470 гривень та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.
На підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 №136 о/с “По особовому складу”, відповідно до частини 7 статті 65 Закону №580-VIII, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0108453), який прибув із Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, поліцейським взводу № 3 роти № 2 штурмового батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № З Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», установивши йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 посадовий оклад у розмірі 2470 грн та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.
Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09 лютого 2024 року № 138 о/с.
Вважаючи протиправними наказ №138о/с в частині переведення для подальшого проходження служби в Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», з 09 лютого 2024 року старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , звільнивши з посади поліцейського взводу №1 роти №3 полку поліції особливого призначення, а також наказ №136о/с від 09 лютого 2024 року Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» в частині призначення з 09 лютого 2024 року старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу №3 роти №2 штурмового батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII в редакції на час спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У відповідності до частини 1 статті 2 Закону України від 23.12.1993 №3781-XII “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”, Національна поліція є правоохоронним органом.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина 1 статті 17 Закону №580-VIII).
За приписами частини 1 статті 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
4) у зв'язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад'юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Відповідно до частини 2 статті 65 Закону №580-VIII посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
Згідно з вимогами частини 2 статті 65 Закону №580-VIII посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
За правилами частини 7 статті 65 Закону №580-VIII переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
На підставі частини 8 статті 65 Закону №580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Згідно з частиною 9 статті 65 Закону №580-VIII переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
Відповідно до частин 10, 11 статті 65 Закону №580-VIII, у разі якщо згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначенню поліцейського на посаду повинно передувати погодження відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, призначення на посаду здійснюється після отримання такого погодження.
Не допускається переміщення поліцейських на вищі посади протягом шести місяців з дня притягнення до адміністративної відповідальності, а також поліцейських, які мають діюче дисциплінарне стягнення.
Відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції (стаття 60 Закону №580-VIII).
З метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2016 року №1235, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2016 року №1668/29798, затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок № 1235) та Перелік документів з питань проходження служби (далі - Перелік).
Відповідно до розділу ІІ Порядку № 1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, як призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою.
За приписами пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 1235 перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року № 1235 (далі - Перелік).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 1235, у разі необхідності для підготовки наказів можуть витребовуватися документи з певних питань проходження служби в поліції, передбачені чинним законодавством України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.07.2012 №650 затверджено Інструкцію з оформлення документів у системі МВС України (далі - Інструкція №650), вимоги якої поширюються на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - накази, доручення, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, які створюються в результаті діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, навчальних закладів, науково-дослідних установ, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління МВС.
Згідно з Інструкцією №650 рапорт (від фр. rapport - повідомляти) - письмове звернення працівника до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру і висловленням у зв'язку з цим відповідного прохання. Рапорт має такі реквізити: адресат; назва виду документа (Рапорт); текст документа; відмітка про наявність додатків, (якщо вони є); підпис, дата документа. Доповідна записка - це документ, адресований керівникові установи, яким останній інформується про невідомий йому факт, подію тощо, з обов'язковим внесенням пропозицій. Подання - документ, що містить пропозиції про призначення, переміщення або заохочення особового складу, а також рекомендації щодо визначених дій і заходів з питань діяльності установ.
Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
Предметом позову є правомірність, зокрема:
наказу №138о/с від 09 лютого 2024 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині переведення для подальшого проходження служби в Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», з 09 лютого 2024 року старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , звільнивши з посади поліцейського взводу №1 роти №3 полку поліції особливого призначення.
наказу №136о/с від 09 лютого 2024 року Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» в частині призначення з 09 лютого 2024 року старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу №3 роти №2 штурмового батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних наказів, позивач зазначає, що такі накази прийняті без його згоди на таке переміщення по службі, без наявності правових підстав та без обґрунтування причин переведення.
Суд звертає увагу, що наведені вище положення статті 65 Закону №580-VIII у редакції Закону України від 15.03.2022 № 2123-IX, які вступили в силу з 01.05.2022, та діють тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф та/або інших держав проти України та 60 днів після цього. Такі зміни стосуються, зокрема, переведення поліцейських.
З урахуванням внесених змін до частин 8 та 9 статті 65 Закону, переведення поліцейського може здійснюватися, в тому числі, за ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. При цьому, поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
За таких обставин, поліцейський може бути переведений на рівнозначну посаду в будь-яке управління Національної поліції України, саме туди, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу, зокрема, на період введення в Україні воєнного стану та 60 днів після цього.
Як встановлено судом, підставою для переміщення позивача по службі слугували наступні документи: лист ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” від 09.02.2024 № 932-2024 та доповідна записка УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 № 20/617.
Судом під час розгляду справи встановлено, що спеціальне звання поліції, яке має позивач старший сержант поліції, за результатами переведення не зазнало змін, що підтверджується копією наказу від 09.02.2024 № 136 о/с ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ”, тобто позивач у ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” переведений на рівнозначну посаду у розумінні частини 2 статті 65 Закону №580-VIII.
Що стосується згоди поліцейського на переміщення на рівнозначну посаду, то серед підстав для переміщення поліцейських на рівнозначні посади пункт 2 частини першої статті 65 Закону №580-VIII безпосередньо виділяє лише одну підставу для такого переміщення, яка враховує побажання поліцейського, а саме, переміщення за ініціативою поліцейського.
Згода поліцейського є необхідною також при переміщенні його по службі у зв'язку зі скороченням штатів (частина друга статті 68 Закону №580-VIII).
В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
При цьому пункт 2 частини першої статті 65 Закону №580-VIII передбачає єдине правило щодо можливості переміщення поліцейських на рівнозначні посади в інтересах служби, не відокремлюючи випадки такого переміщення в межах однієї місцевості (населеного пункту) чи в іншу місцевість.
Слід зазначити, що у підпункті “б” пункту 42 “Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення), закріплено аналогічне правило про те, що переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на рівнозначні посади провадиться у разі службової необхідності, проведення планової заміни в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, а також для доцільнішого використання з урахуванням їх ділових і особистих якостей, стану здоров'я, віку та підготовки за новою спеціальністю.
У вказаному пункті Положення йдеться також про те, що рішення про переміщення по службі осіб середнього, старшого або вищого начальницького складу приймається відповідним начальником з урахуванням думки їх прямих начальників і колективу працівників.
Крім того, за змістом підпункту “ж” пункту 40 Положення, при призначенні на посади рядового і начальницького складу враховується, зокрема те, що переміщення по службі в іншу місцевість у межах республіки осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли встановленого пунктами 5 і 7 цього Положення віку, визнані здатними до військової служби або здатними до нестройової служби в мирний час, але потребують за станом свого здоров'я чи здоров'я членів їх сімей зміни місця служби (проживання), провадиться за рішенням відповідного начальника на підставі висновку військово-лікарської комісії.
Отже, спеціальне законодавство, не вимагає згоди поліцейського при прийнятті рішення про його переміщення в інтересах служби на рівнозначну посаду у цю або іншу місцевість.
Відповідно до статті 60 Закону №580-VIII, проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 4 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Водночас частиною першою статті 32 КЗпП України установлено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Усталеною є практика Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Так, відсутність у Законі №580-VIII та Положенні норми про обов'язковість згоди поліцейського на переміщення в іншу місцевість на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, вказує не про неврегульованість цих правовідносин нормами спеціального законодавства, а про їхнє вирішення у спосіб, відмінний від правового регулювання трудових відносин відповідно до норм трудового законодавства.
При цьому, внесені до Закону №580-VIII зміни згідно із Законом від 15.03.2022 №2123-IX “Про внесення змін до законів України “Про Національну поліцію” та “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану”, який набрав чинності з 01 травня 2022 року, підтверджують сформульовані вище висновки.
Так, відповідно до частини другої статті 65 Закону №580-VIII (у редакції Закону від 15.03.2022 №2123-IX) посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
За приписами абзацу другого частини восьмої статті 65 Закону №580-VIII (у редакції Закону від 15.03.2022 №2123-IX) поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Крім того, Законом від 15.03.2022 №2123-IX частину першу статті 60 Закону №580-VIII викладено в новій редакції, згідно з якою відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Отже, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01 травня 2022 року, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, що мало місце в судовій практиці, зокрема, постановах Верховного Суду, на які посилається позивач у позовній заяві у даній справі.
Таким чином, оскільки після 01 травня 2022 року законодавчо врегульовані спірні питання щодо переміщення поліцейських по службі, то відсутні обґрунтовані підстави й доцільність відступати від висновку щодо застосування відповідних норм Закону №580-VIII у попередній редакції, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, та формулювати інший висновок щодо застосування цих норм, які після вказаної дати не підлягатимуть застосуванню в судовій практиці до правовідносин, аналогічних тим, які виникли в цій справі.
Аналогічну за своїм змістом позицію займає Верховний Суд у постанові від 25.05.2023 року у справі № 620/3663/19.
Вимоги Закону №580-VIII не визначають обов'язку відповідача під час видання наказу на переведення враховувати інші обставини ніж передбачені даним законом.
Суд при розгляді справи також враховує, що Законом України від 15 .03. 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
За підп.1 п. 3 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України від 12.05.2015 року № 389-VIII “Про правовий режим воєнного стану” у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Відповідно до покладених на неї завдань, поліція, зокрема бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості (п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII).
В ст. 24 Закону №580-VIII наведені додаткові повноваження поліції.
Так, ч. 2 вказаної статті встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Суд вважає необхідним зазначити, що переведення позивача слугувало не тільки цілям, поставленим керівництвом держави перед Національною поліцією України, та необхідністю виконання завдань поліції, передбачених Законом № 580-VIII, а й мало на меті забезпечення дотримання прав і свобод людей, гарантованих їм Конституцією України, отже не може бути визнаним неефективним, або таким, що не відповідає інтересам служби.
Таким чином, твердження позивача що відсутність від нього попередньої згоди на переведення на інше місце служби є підставою для скасування спірних наказів, є безпідставними і не ґрунтуються на вищенаведених положеннях чинного законодавства.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що переведення позивача для подальшого проходження служби в ДПОП “ОШБ НПУ “ЛЮТЬ” у спірних правовідносинах відбулось на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений чинним законодавством в умовах воєнного стану, який є особливим періодом, тому оскаржувані накази в частині щодо позивача є правомірними, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для їх скасування.
Не можуть бути і задоволені судом позовні вимоги позивача щодо зобов'язання ГУНП в Дніпропетровській області: зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №1 роти №3 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, виходячи із того, що вказані позовні вимоги є похідними від позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.
Інші доводи учасників справи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
В свою чергу, відповідач належним чином довели правомірність прийняття оскаржуваного наказу та відсутність правових підстав для його скасування.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідачів судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 9, 72, 77, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відповідача-2: Департаменту поліції особливого призначення “об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка “Правозахисники країни” про визнання протиправним та скасування наказу №138о/с, визнання протиправним та скасування наказу №136о/с в частині, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 19.06.2024 р.
Суддя О.М. Неклеса