19 червня 2024 рокуСправа №160/12641/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/12641/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427), до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 13844159) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
15 травня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14.05.2024 № 912060159302 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 07.05.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 07.05.2024.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, відповідачем визначено не правильно, оскільки пенсія за віком згідно саме Закону №1058-IV позивачу була призначена вперше.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - №160/12641/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12641/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
03 червня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що позивач з 2012 року отримує пенсію за віком, в зв'язку з чим підстави для перерахунку відсутні. Також вказує про наявність у нього дискреційних повноважень.
Відповідач-1 правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Згідно наданого позивачем пенсійного посвідчення від 21.03.2012 року серії НОМЕР_2 позивачу призначено пенсію «за віком».
Згідно наданої позивачем форми РС-право - 16.02.2012 року позивачу з 13.02.2012 року призначено «пенсію за віком (ЗУ №1058)».
14 травня 2024 року відповідачем-2 прийнято рішення про відмову в перерахунку 8746/03-16, яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії. В обґрунтування рішення вказано, що за матеріалами електронної пенсійної справи позивачу з 13.02.2012 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV за Списком №2, тобто призначена пенсія за віком з більш раннього періоду. Отже, право позивача на призначення пенсії за віком згідно із статтею 26 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2021-2023 роки у заявника відсутнє.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно п. 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
В цій справі спірним питанням є належність до одного чи різних видів пенсії пенсій «за віком» та «за віком на пільгових умовах» для цілей визначення показника «середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії».
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Пенсія за віком на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 17.05.2021 року у справі №185/1473/17, від 15.05.2020 року у справі №334/13/16-а, від 27.03.2020 року у справі №335/8983/17.
Для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком). Втім, вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV. Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням нового показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 06.12.2021 року у справі №185/951/17, від 30.11.2023 року у справі №580/3792/23.
В цій справі незалежно від закону, на підставі якого позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку), застосування таких пільгових умов не змінює виду пенсії - в обох законах (Закон №1058-IV та Закон №1788-XII) видом пенсії є саме «пенсія за віком». Отже, позивач фактично просив повторно призначити йому той самий вид пенсії і у зв'язку з цим здійснити перерахунок її розміру. Водночас, як для такого призначення, так і, відповідно, для перерахунку немає правових підстав.
Аналогічне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 02.05.2024 року у справі №340/5282/23, від 13.04.2024 року у справі №280/4163/22, від 08.04.2024 року у справі №160/26522/23, від 05.04.2024 року у справі №280/8498/23, від 26.03.2024 року у справі №160/21160/23, 15.03.2024 року у справі №160/15901/23, від 08.02.2024 року у справі №160/14674/22, від 30.01.2020 року у справі №160/8570/18.
Отже, позивач не врахував, що визначальним є не закон, на підставі якого особа звертається за призначенням пенсії, а вид пенсії, який така особа отримує, адже саме з видом пенсії законодавство пов'язує порядок розрахунку її розміру та можливість проведення нового розрахунку. В свою чергу позивачу раніше було призначено саме пенсію за віком. Так, сам позивач надав протокол призначення пенсії, в якому вказано «вид пенсії» та зазначено «пенсія за віком». В зв'язку з цим відсутні підстави для використання іншого показнику середньої заробітної плати по Україні, оскільки відсутня зміна виду пенсії.
Таким чином, незалежно від закону, за яким позивачу призначено пенсію за віком, вид такої пенсії є тотожним («за віком»), що є підставою для відмови у позові.
Наведена позивачем судова практика судом відхиляється з огляду на її неактуальність виходячи з вищевказаних прикладів судової практики.
В свою чергу суд також відхиляє і посилання позивача на призначення йому пенсії саме за Законом №1788-XII. Так, в протоколі призначення пенсії згадано Закон №1058-IV.
В свою чергу використаний п. 2 ч. 1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV - п. 2-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачає, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають стаж роботи, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "е" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» набрав чинності 11.10.2017 року. Отже, до цієї дати пенсії призначались згідно Закону №1788-XII, а після цієї дати - згідно Закону №1058-IV. Позивачу пенсія призначена з 10.06.2018 року, тобто - після 11.10.2017 року, а тому таке призначення здійснено у відповідності саме до Закону №1058-IV, що є окремою підставою для відмови у позові. Використаний шифр, згадування іншого закону цієї обставини не спростовують та на неї не впливають.
Судом також відхиляються посилання позивача на дискримінацію, оскільки жодна особа, а не лише позивач, не має права на повторне призначення пенсії того ж виду та зміну в зв'язку з цим порядку розрахунку пенсії. В свою чергу відповідний майновий інтерес забезпечується індексацією пенсії.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.
Щодо розподілу судових витрат.
В зв'язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко