18 червня 2024 рокуСправа №160/14097/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо невірного нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), грошового забезпечення у період з 29.05.2022 року по 05.10.2022 року (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), застосовуючи при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, а не на 1 січня відповідного календарного року, як це передбачено чинною редакцією постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), грошове забезпечення за період з 29.05.2022 року по 05.10.2022 року (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 року - 2481,00 грн.), але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (на 01.01.2022 року - 6500,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню, згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 03.06.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.
14 червня 2024 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява поновлення процесуального строку, яка обґрунтована тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року та після цього карантинні обмеження не продовжувалися та були скасовані в Україні 30.06.2023р., позивач протягом трьох місяців з цієї дати мав право на звернення до суду із позовом в цій справі. Таким чином, з урахуванням наведеного, обчислення тримісячного строку для звернення до суду починається наступного дня після припинення дії карантину, а саме: з 01 липня 2023 і завершується 01 жовтня 2023 року. Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.10.2023р. у справі № 380/653/23, від 03.08.2023р. у справі № 280/6779/22. Також позивач просить суд врахувати факт, що позивач був звільнений з військової служби за станом здоров'я та його психічний та емоційний стан потребував відновлення. Крім того позивач до отримання остаточної відповіді від військової частини мав надію щодо врегулювання даного спору у позасудовому порядку. Однак відповідач на жодні поступки не йде. Також позивач зазначає, що через залучення відповідача до захисту територіальної цілісності та суверенітету нашої держави не мав можливості отримати своєчасну відповідь на своє звернення. Оскільки з урахування обстановки в країні, з урахуванням постійних відключень світла, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено правовий режим воєнного стану, який діє з 24 лютого 2022 року по 14 лютого 2024 року. Отже пропущений строк на подання позовної заяви пропущений не з вини позивача та підлягає поновленню відповідно до ст. 121 КАС України.
Перевіривши подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, який відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Щодо доводів позивача стосовно того, що позивач був звільнений за станом здоров'я та його психічний та емоційний стан потребував відновлення.
Як зазначає позивач у позовній заяві, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №330 від 05.10.2022 року позивача знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується наданими до позовної заяви доказами.
Також, в заяві про поновлення процесуального строку позивач зазначає, що обчислення тримісячного строку для звернення до суду починається наступного дня після припинення дії карантину, а саме: з 01 липня 2023 і завершується 01 жовтня 2023 року.
Суд звертає увагу, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення позивачем до заяви про поновлення процесуального строку додано копію свідоцтва про хворобу №351 за 2022 рік. Доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду після 01 жовтня 2023 року разом із заявою про поновлення процесуального строку позивачем не надано.
Надаючи оцінку доводам позивача, викладеним в заяві, про обставини, які унеможливили подання позову в передбачений законодавством процесуальний строк у зв'язку із введенням воєнного стану, суд зазначає таке.
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та продовжує тривати.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Ураховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.
Позивачем не було наведено жодних причин і не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості підготувати та подати позовну заяву у встановлений законом строк.
Позивач, будучи обізнаним зі встановленими процесуальним законодавством строками звернення до суду та підставами для їх поновлення, про що свідчать відповідні посилання на норми законодавства зазначені у заяві про поновлення процесуального строку, не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку.
Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
З наведеної вище норми вбачається, що процесуальний строк, може бути продовжений за наявності поважних причин.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність продовження ОСОБА_1 строку на усунення недоліків позовної заяви згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року.
Керуючись ст.ст. 121, 133, 241, 243 КАС України, суд, -
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса