19 червня 2024 рокуСправа № 215/2519/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін Станіслав Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козака Юрія Івановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
До позовної заяви позивач додав заяву про звільнення від сплати судового збору. Заява обґрунтована тим, що позивач є малозабезпеченою особою, а предметом позову є захист соціальних прав позивача. Розмір судового збору, який повинен сплати позивач за подання позовної заяви, перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній рік.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено частково; зменшено розмір судового збору ОСОБА_1 за подання позовної заяви у даній справі до 500 грн.; позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10-ть днів для усунення недоілків позовної заяви: надати суду докази сплати судового збору на банківські реквізити, які вказані в ухвалі суду; інформацію про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
14.06.2024 року позивачем подано до суду заяву про відвід судді, в якій просить: відводу судді Златіна С.В. від розгляду справи № 215/2519/24, який має неналежну професійну спрямованість, упередженість, зацікавленість у кінцевому рішенні і мій дохід у 2589 грн. не бере до уваги і гарантії ст. 46 Конституції України не вважає соціальними та не підкорюється завданню судочинства і принципу правової визначеності; справу № 215/2519/24 розглянути колегією суддів.
14.06.2024 року позивач також подав заяву про відкриття провадження у справі, у якій просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки дохід позивача є меншим ніж прожитковий мінімум. На підтвердження матеріального стану позивачем надано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 02.04.2024 рік.
Ухвалою суду від 17 червня 2024 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златіна С.В. - необґрунтованою. Передано матеріали адміністративної справи № 215/2519/24 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою суду від 18.06.2024р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Златіна С.В. в адміністративній справі № 215/2519/24- відмовлено.
Вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент подання позовної заяви.
Законом України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, також визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтею 2 даного Закону, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Звернена до суду вимога свідчить про подання позову із однією вимогою немайнового характеру.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2024 року становить 3028 грн.
З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 19.04.2024 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211,20 грн. (3028 грн. х 0,4).
При цьому, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України № 3674-VІ, і, відповідно, повинен сплачувати судовий збір.
Натомість, до позовної заяви не додані будь-які докази, які б свідчили про сплату позивачем судового збору.
Разом з тим, позивач у позовній заяві просить суд про звільнення від сплати судового збору, в порядку статті 8 Закону України № 3674-VІ та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування зазначеного клопотання про звільнення від сплати судового збору, скаржник посилається на майновий стан, надаючи в підтвердження останнього довідку від 29.03.2024 року № 1732, яка видана Тернівським УПСЗН м. Кривий Ріг.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, а також вивчивши наведені у ньому доводи, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 02.04.2024 рік , позивач за період з січня 2023 року по грудень 2023 року отримав дохід у розмірі 28921,54 грн.
5% від суми 28921,54 грн. становить 1446,07 грн., що перевищує ставку судового збору, який необхідно сплатити позивачем за подання даного позову до суду - 1211,20 грн.
Ухвалою суду від 16.05.2024 року позивачу зменшено розмір судового збору до 500 грн.
За вказаних обставин підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.
Так, відповідно до приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку що недоліки встановлені ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2024р. не усунуто в повному обсязі, тобто позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козака Юрія Івановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали та позовну заява разом із доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.
Роз'яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін