18 червня 2024 рокуСправа №160/11135/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
29.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 виплат за безпосередню участь у бойових діях, щомісячного грошового забезпечення військовослужбовця та додаткової грошової винагороди за період лікування та реабілітації після поранення у період з 15 лютого 2023 року по 24 січня 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 виплати за безпосередню участь у бойових діях у розрахунку 100 тис. грн. на місяць за період з 01.02.2023 року по 15.02.2023 року; грошове забезпечення військовослужбовця за останньою займаною посадою, але не менш як 20100 грн. на місяць та додаткову грошову винагороду у розрахунку 100 тис. грн. на місяць за період лікування та реабілітації після поранення з 15 лютого 2023 року по 24 січня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації та зарахований на військову службу до Військової частини НОМЕР_1 . 15.02.2023 року отримав осколкове поранення правого стегна, правої гомілки, грудної клітини справа, пошкодження скроневої кістки. Травмування отримано при виконанні обов'язків військової служби при захисті Батьківщини. Перебував на безперервному стаціонарному лікуванні та у відпустках і реабілітації, у зв'язку із тяжким пораненням з 15.02.2023 року по 24.01.2024 року. Однак позивач не отримав додаткової винагороди, у розмірі 100 тис. грн. у зв'язку із пораненням важкого ступеня, пов'язаним із захистом Батьківщини за період лікування та реабілітації та грошове забезпечення в сумі 20100 грн. на місяць з 15.02.2023 року по 24.01.2024 року, чим порушено порядок призначення та виплати додаткових виплат військовослужбовцям та членам їх сімей визначеного положеннями постанови КМУ від 28.02.2022 року за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Крім того, позивачу не нараховувалось і виплати за безпосередню участь у бойових діях у розрахунку 100 тис. грн. на місяць за період з 01.02.2023 року по 15.02.2023 року. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 30.05.2024 року. Також вказаною ухвалою суду від відповідача витребувано додаткові докази по справі.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Від Військової частини НОМЕР_1 на адресу суду письмовий відзив на позов та витребувані судом документи не надходили.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації та зарахований на військову службу до Військової частини НОМЕР_1 .
Позивач в період з 21.03.2022 року по 12.11.2022 року, з 22.11.2022 року по 10.12.2022 року, з 18.01.2023 року по 15.02.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Охтирському р-ні Сумської обл., в Ізюмському р-ні Харківської обл., в Бахмутському р-ні Донецької обл. Вказане підтверджується копією довідки Військової частини НОМЕР_1 №10603 від 16.06.2023 року
15.02.2023 року отримав осколкове поранення правого стегна, правої гомілки, грудної клітини справа, пошкодження скроневої кістки. Травмування отримано при виконанні обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, що підтверджується копією довідки Військової частини НОМЕР_1 №10920 від 20.06.2023 року.
Після отримання поранення позивач перебував на безперервному стаціонарному лікуванні та у відпустках і реабілітації, у зв'язку із тяжким пораненням з 15.02.2023 року по 24.01.2024 року.
Безперервне стаціонарне лікування та реабілітація після поранення 15.02.2023 року підтверджується копіями наступних документів:
- довідкою про обставини поранення від 20.06.2023 року № 10920, відповідно до якої 15.02.2023 року позивач отримав множинні осколкові поранення правого стегна, правової гомілки, грудної клітини справа, пошкодження скроневої кістки під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини;
- довідкою про невідкладну медичну допомогу від 15.02.2023 року;
- випискою із медичної картки стаціонарного хворого №3054, а саме направлений в стаціонар 15.02.2023 року виписаний 17.02.2023 року;
- згідно виписного епікризу № 02593 перебував на стаціонарному обстеженні з 17.02.2023 року по 20.02.2023 року;
- переведений в іншій лікувальний заклад з 21.02.2023 року по 23.02.2023 року (з медичної картки хворого № 2415);
- згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого №2049, а саме направлений в стаціонар 23.02.2023 року виписаний 10.05.2023 року;
- відповідно до довідки ВЛК від 09.05.2023 року надано відпустку на 30 днів;
- згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого №9889, направлений в стаціонар 16.06.2023 року виписаний 30.06.2023 року;
- відповідно до довідки ВЛК від 30.06.2023 року № 805/128 надано відпустку на 30 днів;
- відповідно до довідки ВЛК від 10.08.2023 року № 5210 знов надано відпустку на 30 днів;
- згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого №2731, направлений в стаціонар 14.09.2023 року виписаний 28.09.2023 року;
- відповідно до довідки ВЛК від 09.10.2023 року № 6071 визначено реабілітаційне лікування в санаторії « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому перебував на реабілітації з 11.10.2023 року по 25.10.2023 року (виписка з медичної картки хворого № 2978);
- відповідно до довідки ВЛК від 10.11.2023 року № 6532 визначено необхідність оперативного видалення осколка;
- згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого №7099, направлений в стаціонар 14.11.2023 року виписаний 24.11.2023 року;
- відповідно до довідки ВЛК від 23.11.2023 року № 3663 знов надано відпустку на 30 днів;
- відповідно до довідки ВЛК від 24.01.2023 року встановлено поранення важкого ступеня, яке пов'язане із захистом Батьківщини та визнано обмежено придатним до військової служби.
Однак позивач не отримав додаткової винагороди, у розмірі 100 тис. грн. у зв'язку із пораненням важкого ступеня, пов'язаним із захистом Батьківщини за період лікування та реабілітації та грошове забезпечення в сумі 20100 грн. на місяць з 15.02.2023 року по 24.01.2024 року, чим порушено порядок призначення та виплати додаткових виплат військовослужбовцям та членам їх сімей визначеного положеннями постанови КМУ від 28.02.2022 року за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Крім того, позивачу не нараховувалось і виплати за безпосередню участь у бойових діях у розрахунку 100 тис. грн. на місяць за період з 01.02.2023 року по 15.02.2023 року.
Не погоджуючись із тим, що за час стаціонарного лікування та перебування у відпустках, у зв'язку з пораненням, відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода у встановленому розмірі за вказаний період, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частин першої-другої статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 днів та у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України військовий стан продовжено, в тому числі, по теперішній час.
Відповідно до п.1 постанови №168 від 28.02.2022 року (в редакції від 19.07.2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно із абз.4, 5 п.1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року (в редакції від 19.07.2022 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
В силу п.11 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року (в редакції від 11.08.2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно із п.12 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року (в редакції від 11.08.2023 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до п. 10 Розділу XXXIV Наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі Наказ №260), у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно вимог п. 11 Розділу XXXIV Наказу № 260 Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони У країни від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку №260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
З аналізу норм постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Крім того, п. 2.1 Розділу ІІ Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, які відповідно до законодавства України мають право на відпустки із збереженням грошового забезпечення (щорічні основні відпустки, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки у зв'язку з хворобою для лікування, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, що надаються в особливий період, інші додаткові відпустки, визначені відповідними законами України), грошове забезпечення виплачується за весь період цих відпусток.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання виплати за безпосередню участь у бойових діях у розрахунку 100 тис. грн. на місяць за період з 01.02.2023 року по 15.02.2023 року, а також грошового забезпечення військовослужбовця за останньою займаною посадою, але не менш як 20100 грн. на місяць та додаткову грошову винагороду у розрахунку 100 тис. грн. на місяць за період лікування та реабілітації після поранення з 15 лютого 2023 року по 24 січня 2024 року.
Суд зазначає, що відповідач не надав та в матеріалах даної справи відсутні докази нарахування і виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я за вищевказані спірні періоди.
Враховуючи викладене, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 виплат за безпосередню участь у бойових діях у розрахунку 100 тис. грн. на місяць за період з 01.02.2023 року по 15.02.2023 року, а також грошового забезпечення військовослужбовця за останньою займаною посадою, але не менш як 20100 грн. на місяць та додаткову грошову винагороду у розрахунку 100 тис. грн. на місяць за період лікування та реабілітації після поранення з 15 лютого 2023 року по 24 січня 2024 року.
Тому, похідні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення та додаткову винагороду у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок бойових поранень, отриманих приймаючи безпосередню участь у бойових діях під час захисту Батьківщини, за вищезазначені спірні періоди підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Щодо судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, такий відповідно до ст.139 КАС України, поверненню позивачу не підлягає.
Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 виплат за безпосередню участь у бойових діях у розрахунку 100 тис. грн. на місяць за період з 01.02.2023 року по 15.02.2023 року, а також грошового забезпечення військовослужбовця за останньою займаною посадою, але не менш як 20100 грн. на місяць та додаткову грошову винагороду у розрахунку 100 тис. грн. на місяць за період лікування та реабілітації після поранення з 15 лютого 2023 року по 24 січня 2024 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) виплати за безпосередню участь у бойових діях у розрахунку 100 тис. грн. на місяць за період з 01.02.2023 року по 15.02.2023 року, а також грошове забезпечення військовослужбовця за останньою займаною посадою, але не менш як 20100 грн. на місяць та додаткову грошову винагороду у розрахунку 100 тис. грн. на місяць за період лікування та реабілітації після поранення з 15 лютого 2023 року по 24 січня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна