17 червня 2024 року Справа № 160/6153/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
05.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 - не виплату солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди у зв'язку із отриманою тяжкою травмою за період з 17.04.2022 року по 31.12.2023 року у розмірі згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року в загальній сумі 785 680 грн;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у зв'язку із отриманою тяжкою травмою, за період з 17.04.2022 року по 31.12.2023 року у розмірі згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року в загальній сумі 785 680 грн., з урахуванням раніше виплачених сум в розмірі 532 578 грн.
В обґрунтування позовної заяви вказано, що позивач проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 та під час виконання бойового завдання захищаючи Батьківщину в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі стримування збройної агресії російської федерації проти України одержав поранення, після чого позивач знаходився на лікуванні та у відпустці за станом здоров'я, при цьому відповідач в порушення вимог Постанови №168 починаючи з 17.04.2022 року по 31.12.2023 року не виплачував позивачу грошової винагороди та грошове забезпечення згідно вимог чинного законодавства. Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди у зв'язку із отриманою тяжкою травмою за період з 17.04.2022 року по 31.12.2023 року у розмірі згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року в загальній сумі 785 680 грн є протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.
12.03.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання позивача, поновлено строк звернення до суду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
28.03.2024 року від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідно до наданих позивачем документів відповідач виплатив позивачу додаткову винагороду, у зв'язку із отриманою тяжкою травмою за період з 17.04.2022 року по 31.12.2023 року у розмірі згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року. Також, вказано, що виплата грошової винагороди на період дії воєнного стану є дискреційними повноваженнями військової частини НОМЕР_1 . З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
15.04.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позиція відповідача є не обґрунтованою з правової точки зору, при цьому ним не було виконано покладеного на нього ст. ст. 75-77 КАС України обов'язку суб'єкта владних повноважень надати докази на підтвердження своїх заперечень у разі невизнання позовних вимог.
20.05.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у відповідача додаткові докази по справі.
28.05.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду повторно витребувано у відповідача докази по справі.
13.06.2024 року та 14.06.2024 року від відповідача надійшли витребувані судом докази.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2022 року №61 солдата ОСОБА_1 прийняв посаду і приступив до виконання службових обов'язків.
Під час виконання бойового завдання (службових обов'язків) захищаючи Батьківщину в Донецькій області в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки позивач одержав поранення, що підтверджується довідкою від 04.02.2024 року №483.
Позивач вказав, що відповідач в порушення вимог Постанови №168 з 17.04.2022 року по 31.12.2023 року включно не виплатив позивачу додаткової грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року в загальній сумі 785 680 грн.
Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
В силу статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно пункту першого статті 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п. 3 Постанови КМУ № 704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:
ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;
військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався згідно з Указами Президента від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі Постанова №168).
Абзацом першим пункту 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
На думку суду, аналіз наведених норм Постанови №168 дає підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Так, згідно медичної характеристики на солдата ОСОБА_1 встановлено, що під час проходження військової служби знаходиться на медичному забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . За медичною допомогою звертався, стаціонарно лікувався, а саме:
- з 09.01.2023 року по 16.01.2023 року КНП «Міська лікарня №1» СМР м.Слов'янськ. діагноз: Вертеброгенна люмбалгія на розповсюдженого остеохондрозу. ГХ І ст. Хронічний цистит, стадія загострення;
- з 24.01.2023 року по 31.01.2023 року ПХВ «ГВКГ» м.Барвінкове, діагноз: ВТ (20.01.23). Акубаротравма. Цефалгія, астено-вегетативний синдром;
- з 18.04.2023 року по 21.04.2023 року КНП «КЛШМД» ДМР м. Дніпро, діагноз: Множинні відкриті рани плеча та плечового поясу. Множинні відкриті рани ділянки кульшового суглобу та стегна. Відкрита рана в/кінцівки. Відкрита рана кінцівки. Множинні відкритої рани живота, нижньої частини спини та таза. Баротравма вуха. Травматичний розрив барабанної перетинки. Ураження променевого нерва;
- з 21.04.2023 року по 01.05.2023 року КНП «Криворізька міська лікарня №17» КМР м.Кривий Ріг, діагноз: МВТ (17.04.23) ВОСП м'яких тканин тіла, кінцівок. Акубаротравма. Гостра двостороння посттравматична приглухуватість. ЗЧМТ. СТМ;
- з 08.05.2023 року по 11.05.2023 року КПП «Криворізька міська лікарня №3» КМР м.Кривий Ріг, діагноз: ВТ (17.04.23) ВОСП м'яких тканин спини, верхніх та нижніх кінцівок. ЗЧМТ. СГМ. Залишкові явища перенесеної контузії. Вестибуло-атактичний синдром, діссомнія. Посттравматична невропатія лівого променевого нерву з периферичним парезом лівої верхньої кінцівки легкого ступеню. Акубаротравма з травматичним ушкодженням барабанної перетинки зліва. Двобічна нейропатія;
- з 12.05.2023 року по 12.06.2023 року КНП «Криворізька міська лікарня №5» КМР м.Кривий Ріг, діагноз: Стан після МВТ (17.04.23): ЗЧМT, струсу головного мозку, множинних вогнепальних осколкових сліпих поранень верхніх та нижніх кінцівок, тулуба. Акубаротравма з пошкодженням барабанної перетинки. Астено-невротичний та агрипічний синдром. Посттравматична нервопатія лівого променевого нерву з легким порушенням функції. Цервікотораколюмбалгія, помірний больовий синдром на фоні остеохондрозу хребта;
- з 19.07.2023 року по 01.08.2023 року КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР м.Кривий Ріг, діагноз: Проміжний період МВТ: ЗЧМТ (17.04.23), Струс головного мозку, акубаротравма з пошкодженням лівої барабанної перетинки. Стан після множинних вогнепальних осколкових сліпих поранень (17.04.23) в/кінцівок, тулуба. Посттравматична нейропатія правого променевого нерву з грубим порушенням функції (ізахват, утримання). Хронічна раднкулопатія шийна (СЗ-С7) грудна (Th5-Th6-Th7-Th8) ліворуч, та попереково-крижова (L2- L3, L4-L5, L5-S1) на ґрунті полісегментариої дископатії з вираженим стійким больовим корінцевим та м'язово-тонічним синдромами, стато-динамічні порушення 2 ст. Плече-лопатковий періартрит ліворуч. Дифузні протрузії мхд па рівні С5-С6-С7, Th5-Th6-Th7, Th 10-Th 12. Дорзальне випинання диску на рівні СЗ-С5. Кила/протрузія мхд на рівні С5-С6. L2-L3, L4- L5. L 5-S1. Стеноз між хребцевого каналу нарівні С5-С6;
- з 03.08.2023 року по 21.08.2023 року КП «ДОСРЦ «Солоний лиман» ДОР с.Новотроїцьке, діагноз: Хронічний посттравматичний головний біль. Наслідки МВТ: ЗЧМТ (17.04.23). СГМ. акубаротравма з пошкодженням лівої барабанної перетинки. СП МВОСП (17.04.23) множинних ділянок тіла;
- з 27.08.2023 року по 14.09.2023 року КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР м.Кривий Ріг, діагноз; ЗЧМТ. Забійна рана волосистої частини голови на тлі вперше виниклого судомного синдрому ? (26.08.23). Множинні садна спини, верхніх та нижніх кінцівок. Гнійно-некротимна рана волосистої частини голови. Стан після ЗЧМТ. Струс головного мозку. Церебральний, астено-вегетативннй синдром. Дисомнія. Посттравматичний адгезивний двобічний отит. Хронічна двобічна посттравматична змішана приглухуватість 1 ст. Органічний астенічний розлад обумовлений повторними ЗЧМТ;
- з 13.11.2023 року по 13.12.2023 року ДЗ «Центр психічного здоров'я та реабілітації ветеранів війни «Лісова поляна» Пуща-водиця м.Київ, діагноз; Розлад адаптації, з переважанням порушень поведінки. Посттравматичний синдром непсихотичний, внаслідок контузій. Наслідки повторних (анамнестично) МВТ, у тому числі 17.04.23р- МВТ. ЗЧМТ, струс гм, акубаротравма у вигляді помірно вираженого псих органічною синдрому, стійкого вираженого синдрому, стійкого інсомнічного синдрому. Епілептичний синдром (гепералізований судомний припадок 26.08.23р. з травматизацією забійна рана волосистої частини голови.). Наслідки акубаротравми, MВТ. Двобічна хронічна сенсо-невральна приглухуватість І ст. Центральна вестибулярна дисфункція ІІ-ІІІ ст. Стан після множинних вогнепальних осколкових сліпих поранень верхніх кінцівок, тулуба посттравматична невропатія лівого променевого нерву з легким порушенням функції. Хронічна вертеброгенна цервіко-торако-люмбалгія на фоні ДДЗХ, стійкий больовий, м'язево-рефлекторний та корінцевий синдроми;
- з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року КНП «Клінічна лікарня Психіатрія» м.Київ, діагноз: Роздач адаптації у вигляді змішаного порушення емоцій і поведінки. Наслідки МВГ, Акубаротравма (28.12.22; 18.01.23; 02.02.23; 17.04.23): ЗЧМТ, прус головного мозку у вигляді цефалгічного, астенічного синдромів, диссомнії. Двобічна хронічна сенсоневральна приглухуватість 1 ст. Гострий ринофарингіту.
- з 30.01.2024 року по 08.02.2024 року КНП «Криворізька міська лікарня №3» КМР м.Кривий Ріг, діагноз: Наслідки перенесеної ЗЧМТ. МВТ (17.04.23), СГМ. АБТ. двобічна хронічна нейросенсорна приглухуватість 1 ст. стан після генералізованого тоніко-клонічного епінападу 30.01.2024 року виражений цефалгічиний та вестибуло-атаксичний синдром, дисомнія.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається та не заперечується відповідачем, що позивач у періоди з 18.04.2023 року по 21.04.2023 року, з 21.04.2023 року по 01.05.2023 року, з 08.05.2023 року по 11.05.2023 року, з 12.05.2023 року по 12.06.2023 року, з 19.07.2023 року по 01.08.2023 року, з 03.08.2023 року по 21.08.2023 року, з 27.08.2023 року по 14.09.2023 року, з 13.11.2023 року по 13.12.2023 року та з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні після тяжкого поранення.
Також, судом встановлено, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 14.03.2023 року № 1391 щодо солдата ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2»КМР 14.09.2023 р. Діагноз та постанова ВЖ про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва). Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 59 Розкладу хвороб, графи ІІ потребує відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на тридцять календарних днів.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 04.03.2024 року №483 щодо солдата ОСОБА_1 Проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК в/ч НОМЕР_2 «04» березня 2024 року. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва). Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статей 75-6, 23-в, 17-в графи II Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби.
Згідно довідки військово-лікарської комісії від 15.06.2023 року № 986 щодо солдата ОСОБА_1 проведено медичний огляд Гарнізонної ВЛК Державної лікарні МВС України в місті Кривий Ріг 15 червня 2023 року. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) Травма, поранення, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини (довідка від 10.06.2023 №3080). на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад (наказ МО України від 14 серпня 2008 року № 402) потребує відпустки за станом здоров'я на тридцять календарних днів з подальшим оглядом госпітальний.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 14.09.2023 року №1391 щодо солдата ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР від 14.09.2023 року. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 59 Розладу хвороб, графи ІІ. Потребує відпустки за станом здоров'я на тридцять календарних днів.
Таким чином, відповідно до вищевказаних довідок позивач у період з 16.06.2023 року по 15.07.2023 року, та з 15.09.2023 року по 14.10.2023 року перебував у відпустці для лікування після тяжкого поранення.
Враховуючи вищевикладене та те, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування, що підтверджується відповідними виписками та довідками ВЛК суд дійшов висновку, що позивачу повинна була виплачуватись додаткова винагорода, збільшена до 100000 гривень передбачена Постановою №168 у період з 18.04.2023 року по 21.04.2023 року, з 21.04.2023 року по 01.05.2023 року, з 08.05.2023 року по 11.05.2023 року, з 12.05.2023 року по 12.06.2023 року, з 16.06.2023 року по 15.07.2023 року, з 19.07.2023 року по 01.08.2023 року, з 03.08.2023 року по 21.08.2023 року, з 27.08.2023 року по 14.09.2023 року, з 15.09.2023 року по 14.10.2023 року, з 13.11.2023 року по 13.12.2023 року та з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2023 року №5626 «Про виплату додаткової винагороди за червень 2023 року» ОСОБА_1 нарахована та виплачена у липні 2023 року додаткова винагорода, збільшена до 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду лікування з 18.04.2023 року по 21.04.2023 року та з 21.04.2023 року по 01.05.2023 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 6374 від 04.08.2023 року ОСОБА_1 нарахована та виплачена у серпні 2023 року додаткова винагорода, збільшена до 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду лікування з 08.05.2023 року по 11.05.2023 року та з 12.05.2023 року по 12.06.2023 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 7787 від 04.10.2023 року ОСОБА_1 нарахована та виплачена у жовтні 2023 року додаткова винагорода, збільшена до 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду лікування з 19.07.2023 року по 01.08.2023 року та з 03.08.2023 року по 21.08.2023 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 9306 від 04.12.2023 року ОСОБА_1 нарахована та виплачена у грудні 2023 року додаткова винагорода, збільшена до 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду лікування з 27.08.2023 року по 14.09.2023 року та з 30.10.2023 року по 11.11.2023 року.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем було виплачено додаткова винагорода, збільшена до 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду лікування у періоди з 18.04.2023 року по 21.04.2023 року, з 21.04.2023 року по 01.05.2023 року, з 08.05.2023 року по 11.05.2023 року, з 12.05.2023 року по 12.06.2023 року, з 19.07.2023 року по 01.08.2023 року, з 03.08.2023 року по 21.08.2023 року, з 27.08.2023 року по 14.09.2023 року та з 30.10.2023 року по 11.11.2023 року, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
При цьому, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження виплати позивачу додаткова винагорода, збільшена до 100 000 гривень на місяць у періоди з 16.06.2023 року по 15.07.2023 року, з 15.09.2023 року по 14.10.2023 року, з 13.11.2023 року по 13.12.2023 року та з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву вказано, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 6374 від 04.08.2023 року ОСОБА_1 нарахована та виплачена у серпні 2023 року додаткова винагорода, збільшена до 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду перебування у відпустці за станом здоров'я з 16.06.2023 року по 15.07.2023 року, суд зазначає, що дослідивши зміст вказаного наказу, судом встановлено, що в ньому відсутнє посилання на нарахування та виплати позивачу вказаної допомоги у період з 16.06.2023 року по 15.07.2023 року інших доказів на підтвердження виплати вказаної допомоги матеріали справи не містять.
Також, відповідачем зазначено, що у довідці військово-лікарської комісії № 1391 від 14.09.2023, не вказано тяжкість поранення, ОСОБА_1 не нараховувалося та не виплачувалося додаткову винагороду, збільшеної до 100000 гривень, за перебування у відпустці для лікування.
Згідно з абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 умовою для виплати додаткової винагороди є перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Згідно з пунктом 9 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Так, вжите у Постанові №168 формулювання «відпустка для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії» має бути трактовано установою (військовою частиною), що приймає рішення про таку відпустку лише з урахуванням спеціального законодавства у сфері охорони здоров'я, яке, в свою чергу такого виду відпустки не передбачає.
Отже, єдиний вид відпустки, рішення про потребу в якій може прийняти ВЛК - «відпустка за станом здоров'я», передбачена Положенням, є тотожним за своїм юридичним змістом «відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії», передбаченій Постановою №168.
Відповідно, перебування особи у відпустці за станом здоров'я за постановою ВЛК, якщо такій відпустці передувало лікування у стаціонарному закладі у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини із визначенням лікувальним закладом подальших лікувальних рекомендації на час перебування у відпустці, є підставою для включення такої особи до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, на підставі абз.4 п.1 Постанови №168.
Так, з матеріалів справи, що до та після перебування позивача у відпустці для лікування після поранення з 16.06.2023 року по 15.07.2023 року, з 15.09.2023 року по 14.10.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаному із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини та відповідачем позивачу виплачувалась додаткова винагорода, збільшеної до 100000 гривень, на підставі Постанови №168, у зв'язку з отриманням позивачем поранення пов'язаним із захистом Батьківщини, а тому відповідачем протиправно не нараховано та не виплачена позивачу додаткова винагорода за період перебування позивача у відпустці для лікування після поранення з 16.06.2023 року по 15.07.2023 року, з 15.09.2023 року по 14.10.2023 року.
Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що лікування позивача з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року КНП «Клінічна лікарня Психіатрія» м. Київ, діагноз: Розлад адаптації у вигляді змішаного порушення емоцій і поведінки. Наслідки МВТ, Акубаротравма (28.12.22; 18.01.23; 02.02.23; 17.04.23): ЗЧМТ, струс головного мозку у вигляді цефалгічного, астенічного синдромів, диссомнії. Двобічна хронічна сенсоневральна приглухуватість І ст. Гострий ринофарингітуз та з 30.01.2024 р. по 08.02.2024 р. КНП «Криворізька міська лікарня №3» КМР м. Кривий Ріг, діагноз: Наслідки перенесеної ЗЧМТ, МВТ (17.04.23), СГМ. АБТ, двобічна хронічна нейросенсорна приглухуватість 1 ст., стан після генералізованого тоніко-клонічного епінападу 30.01.2024р., виражений цефалгічний та вестибуло-атаксичний синдром, дисомнія, не перебувають у причинному зв'язку з отриманим пораненням, ОСОБА_1 не нараховувалося та не виплачувалося додаткову винагороду, збільшеної до 100000 гривень, за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у ці періоди, при цьому у зазначеному відповідачем діагнозу містяться посилання на причини такого захворювання на відповідні дати, у зв'язку з чим наявна протиправна бездіяльність відповідача у цій частині.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року у розмірі до 100000,00 грн. щомісячно за період з 16.06.2023 року по 15.07.2023 року, з 15.09.2023 року по 14.10.2023 року, з 13.11.2023 року по 13.12.2023 року та з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року (включно) пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення та перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року у розмірі до 100000,00 грн. щомісячно за період з 16.06.2023 року по 15.07.2023 року, з 15.09.2023 року по 14.10.2023 року, з 13.11.2023 року по 13.12.2023 року та з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року (включно) пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення та перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини та зобов'язати відповідача здійснити нарахування, з урахуванням виплачених сум).
Щодо вимог в частині визначення суми такого нарахування суд зазначає, що така вимога є дискреційними повноваженнями відповідача, а тому такі вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року у розмірі до 100000,00 грн. щомісячно за період з 16.06.2023 року по 15.07.2023 року, з 15.09.2023 року по 14.10.2023 року, з 13.11.2023 року по 13.12.2023 року та з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року (включно) пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення та перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року у розмірі до 100000,00 грн. щомісячно за період з 16.06.2023 року по 15.07.2023 року, з 15.09.2023 року по 14.10.2023 року, з 13.11.2023 року по 13.12.2023 року та з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року (включно) пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення та перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв