10 червня 2024 рокуСправа №160/1189/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/1189/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
11.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046350014679 від 12.12.2023 про відмову у призначенні йому пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати йому до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: період навчання у Тернівському професійному гірничому ліцеї Дніпропетровської області з 01.09.2001 по 08.08.2004 та з 06.01.2005 по 10.01.2005; період навчання в Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 02.12.2008 по 17.02.2009; повторно розглянути його заяву від 08.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначити і виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.12.2023.
В обґрунтування позову зазначено, що 08.12.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.12.2023 року №046350014679 було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах. Згідно розрахунку РС-право до пільгового стажу позивача не зараховано частину періоду навчання в Тернівському професійному гірничому ліцеї Дніпропетровської області з 01.09.2001 по 08.08.2004 та з 06.01.2005 по 10.01.2005 та не враховано період навчання в Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 02.12.2008 по 17.02.2009. Зазначає, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 160/1189/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом ця адміністративна справа була передана для розгляду судді ОСОБА_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/1189/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
15.02.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що до територіального органу Пенсійного фонду України звернувся позивач із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно до принципу екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та винесено рішення від 12.12.2023 року про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, згідно ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В оскаржуваному рішенні зазначено, що за результатом розгляду документів доданих до заяви, до загального страхового та пільгового стаду зараховано всі періоди згідно наданих документів. Пільговий стаж особи становить: 22 роки 2 місяці 14 днів (підземні гірничі роботи); 12 років 6 місяців 18 днів (підземні провідні).
Розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року № 197 д призначено повторний автоматизований розподіл справи № 160/1189/24 у зв'язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді за його поданням заяви про відставку.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2024 року справу № 160/1189/24 передано для продовження розгляду судді Озерянській С.І.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 160/1189/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року залучено до участі у справі № 160/1189/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Цією ухвалою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати суду належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Заперечуючи проти позовної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві відповідач зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.12.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Отже, до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004. Зокрема, й періоди навчання за денною формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах, на курсах по підготовці кадрів, тощо. Після 01.01.2004 до страхового стажу зараховується час навчання лише за умови сплати страхових внесків (єдиного соціального внеску). Вказує, що індивідуальні відомості про позивача (довідка ОК-5) не містять інформації про суми нарахованого доходу та сплачених внесків за 2004 рік, відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду його навчання в ПТУ № 40 м. Першотравенськ з 01.01.2004 по 10.01.2005 . У зв'язку із вище викладеним, немає підстав для зарахування періоду навчання з 01.09.2001 по 08.08.2004 та з 06.01.2005 по 10.01.2005 до пільгового стажу роботи. Період навчання в Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 02.12.2008 по 17.02.2009 зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1 у повному обсязі ( 00 років 02 місяці 16 днів).
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.12.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Заяву позивача про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення від 12.12.2023 року №046350014679, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку відсутністю необхідно пільгового стажу.
У рішенні зазначено, що вік заявника 37 років 8 місяців 20 днів (на дату звернення), страховий стаж заявника складає 21 рік 5 місяців 24 дні. Пільговий стаж на підземних роботах на провідних професіях (25) 22 роки 2 місяці 14 днів, пільговий стаж на підземних роботах на провідних професіях (20) 12 років 6 місяців 18 днів. За результатом розгляду документів, доданих до заяви до загального страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди згідно наданих документів.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.12.2023 року №046350014679 про відмову у призначенні пенсії та не зарахування періодів навчання до пільгового стажу роботи, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі-Закон №1058-IV).
Згідно з пунктом 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пункту 16 Розділу ХУ Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Статтею 114 цього Закону передбачено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналогічна норма закріплена в статті 13 Закону України № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року.
Згідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за статтею 114 Закону № 1058-ІV, є належність професії, посади до пільгової та наявність необхідного страхового та пільгового стажу.
Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Зазначеній нормі відповідає і пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі Порядок №637).
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як зазначає Верховний Суд у постановах від 25.04.2019 року у справі №336/6112/16-а та від 31.10.2019 року у справі №688/4170/16-а, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне тільки за відсутності трудової книжки, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 від 09.07.2004 року вбачається наступна інформація про працю позивача у спірні періоди:
- запис №1 від 09.07.2004 року - прийнятий до філії ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» шахта «Тернівська» учнем електрослюсаря (слюсаря) на поверхні, на підставі розпорядження №94 в/к від 08.07.04 року;
- запис №2 від 09.08.2004 року - переведний учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті на виробничу практику, на підставі розпорядження №112 в/к від 13.08.04 року;
- запис №3 від 05.01.2005 року - звільнений по закінченню виробничої практики ст. 38 п. 2 КЗпП України, на підставі розпорядження №4 в/к від 10.05.05 року;
- запис №4 від 01.09.2001 року та запис №5 від 10.01.2005 - навчання у Тернівському професійному гірничому ліцеї за професією електрослюсар підземний, машиніст підземних установок, диплом НР №25881644 від 10.01.2005 року;
- запис № 6 від 24.01.2005 року - прийнятий до філії ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» шахта «Тернівська» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті, на підставі розпорядження № 11 в/к від 24.01.2005 року;
- запис №8 від 15.10.2009 року - переведений гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті 5 розряду, на підставі розпорядження № 416-к від 15.10.2009 року.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу не враховано до пільгового стажу роботи, який дає право для призначення пенсії згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди навчання, дані про які наявні в трудовій книжці позивача.
Відповідно до форми РС - право до пільгового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії, відповідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не зараховано період навчання у Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01.09.2001 по 08.08.2004 та з 06.01.2005 по 10.01.2005 та період навчання в Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 02.12.2008 по 17.02.2009.
Згідно пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, зокрема, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Період навчання позивача підтверджується записами трудової книжки та копією диплому Тернівськоого професійного гірничого ліцею НР №25881644 від 10.01.2005 року за професією електрослюсар підземний, машиніст підземних установок.
Позивачем на підтвердження періоду навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» надано довідку №1851 від 28.10.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 проходив навчання в філї «Учбово-курсового комбінату» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», з відривом від виробництва з 02.12.2008 року по 17.02.2009 року.
За частиною 4 статті 16 Закону України «Про професійно-технічну освіту» випускнику вищого професійного училища, якому присвоєно кваліфікацію "молодший спеціаліст", видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта спрямована на формування у громадян професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури, відповідного технічного, технологічного і екологічного мислення з метою створення умов для їх професійної діяльності. Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-технічних навчальних закладах.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» № 103/98-ВР від 10.02.1998 передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Посилаючись на пункт «д» статті 56 Закону №1788-XII, за яким до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі, у постанові від 04.03.2020 року у справі № 367/945/17 Верховний Суд дійшов висновку, що навчання в технікумі дає право на зарахування відповідного періоду до пільгового стажу.
Згідно з записами в трудовій книжці позивача, останній продовжував працювати на займаних посадах, тобто менше ніж через три місяця після закінчення навчання, отже, останнім дотримано вимоги статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту», тому період навчання ОСОБА_1 у Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01.09.2001 року по 08.08.2004 року та з 06.01.2005 року по 10.01.2005 року та період навчання в Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 02.12.2008 року по 17.02.2009 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу останнього.
При цьому суд зауважує, що відповідачем не зазначено, а судом не виявлено доказів того, що записи про спірні періоди в трудовій книжці позивача можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, протиправно не було зараховано до пільгового стажу позивача окремі періоди навчання, що стало підставою для передчасного прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046350014679 від 12.12.2023 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Так, порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пунктів 4.3, 4.10 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Щодо вимог в частині зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: період навчання у Тернівському професійному гірничому ліцеї Дніпропетровської області з 01.09.2001 по 08.08.2004 та з 06.01.2005 по 10.01.2005; період навчання в Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 02.12.2008 по 17.02.2009; повторно розглянути його заяву від 08.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначити і виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.12.2023, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов'язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями. Зокрема, частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період навчання вТернівському професійному гірничому ліцеї з 01.09.2001 року по 08.08.2004 року, з 06.01.2005 року по 10.01.2005 року та період навчання в Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 02.12.2008 року по 17.02.2009 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.12.2023 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів навчання з 01.09.2001 року по 08.08.2004 року, з 06.01.2005 року по 10.01.2005 року та з 02.12.2008 року по 17.02.2009 року.
За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправного рішення суб'єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 07.01.2024 року.
Отже, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оскільки саме цим суб'єктом владних повноважень порушено права позивача оскаржуваним рішенням.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046350014679 від 12.12.2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період навчання в Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01.09.2001 року по 08.08.2004 року, з 06.01.2005 року по 10.01.2005 року та період навчання в Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 02.12.2008 року по 17.02.2009 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.12.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів навчання з 01.09.2001 року по 08.08.2004 року, з 06.01.2005 року по 10.01.2005 року та з 02.12.2008 року по 17.02.2009 року.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська