30 травня 2024 року Справа №160/17604/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправною бездіяльності відповідача при виконанні рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням суду від 31.01.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
До суду надійшла заява представника позивача в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про визнання протиправною бездіяльності відповідача при виконанні рішення суду по адміністративній справі.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що відповідач протиправно не здійснює нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.06.2017 року та компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.06.2017 на виконання рішення суду від 31.01.2022 року.
04.12.2023 ухвалою суду вказану заяву повернуто.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024 скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При розгляді заяви, суд виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.
Відповідно до ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч.6 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі №295/9823/21.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач добровільно виконав рішення суду від 31.01.2022 року у справі №160/17604/20, що підтверджено платіжними інструкціями №600 від 22.05.2023 та №1285 від 16.06.2023.
З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви представника позивача в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправною бездіяльності відповідача при виконанні рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
Керуючись ст.ст.241-243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправною бездіяльності відповідача при виконанні рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу та її представнику за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- відповідачу до електронного кабінету.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова