18 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2902/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” (далі - ТОВ “ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП”, товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000014/2 від 29.01.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.01.2024 між ТОВ “ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” (покупець) та Womy equipment supply B.V. (Нідерланди) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №1201/NL24, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар - транспортні засоби, а саме автобуси VDL vin НОМЕР_1 , VDL vin XMGDE18FS0H019414, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах визначених контрактом.
На виконання умов контракту 24.01.2024 позивачем на рахунок продавця перераховано 14000 Євро як оплату за два транспортні засоби, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №4 від 24.01.2024. Відповідно до інвойса №10240018 від 25.01.2024 Womy equipment supply B.V. поставлено автобус VDL BERKHOF AMBASSADOR 180 vin XMGDE18FS0H019414.
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 29.01.2024 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050006806U9 з описом товару “Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF модель згідно з довідником - AMBASSADOR - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_2 , тип двигуна - дизель, календарний та модельний рік виготовлення 2010, Країна виробництва - (NL), Торгівельна марка "VDL" де в графі 42 вказано ціну транспортного засобу у розмірі 7000,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару - за ціною контракту, митну вартість визначено з урахуванням витрат на транспортування, що становить 322396,90 грн (еквівалентно 7852,48 Євро - графа 45 МД).
Однак, відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 29.01.2024 прийняв рішення №UA205050/2024/000014/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 12200,00 Євро.
Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000014/2 від 29.01.2024 неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.
Зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №23UA205050006806U9 від 29.01.2024 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.
На думку позивача, у спірному рішенні відповідач безпідставно покликається на невідповідність порядку (строків) оплати згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 24.01.2024 №4 умовам оплати у проформі від 08.01.2024 №20230201, яка виписана раніше укладеного контракту 12.01.2024 №1201/NL24 та не підписана продавцем. Так позивач зауважив, що предметом купівлі-продажу є товар, тому його митну вартість згідно зі статтею 53 МК України підтверджує рахунок-фактура (інвойс), а проформа є лише пропозицією продавця покупцеві.
Безпідставними позивач вважає аргументи митного органу про відсутність у платіжній інструкції в іноземній валюті від 24.01.2024 №4 підпису платника. За домовленістю з продавцем товариство провело повну оплату за два автобуси за одним контрактом (vin XMGDE18FS0H019413 та vin НОМЕР_3 ) через систему Інтернет-банкінг із застосуванням кваліфікованого електронного підпису банку та платника.
Також те, що копія митної декларації країни відправлення №MRN24NL0V16RX452ASDA7 датована 23.01.2024, а товар був проданий згідно з інвойсом №10240018 від 25.01.2024 не може бути підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, адже за умовами контракту підготовка документів на експорт здійснюється відправником самостійно, а ризики і право власності на товар переходять від продавця до покупця лише після передачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та товару відповідно до ідентифікаційного номера. Очевидним є й те, що зазначений в контракті від 12.01.2024 №1201/NL24 строк його дії до 31.12.2023 є опискою, яка була виправлена шляхом доповнення від 12.01.2024 №1 до контракту, яке надано до митного оформлення.
Позивач зауважив, що у спірному рішенні митний орган стверджує про ненадання декларантом документів, які б підтверджували суму фактично понесених транспортних витрат, тоді як до калькуляції транспортних витрат було додатково надано договір про надання послуг від 12.01.2024 №12/02 та акт прийому-передачі від 29.01.2024 №12/02.
Будь-яких інших підстав, які б слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості транспортного засобу митним органом не вказано.
На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У поданому до суду 04.04.2023 відзиві на позов (а.с.54-61) відповідач позовні вимоги заперечив. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №23UA205050006806U9 від 29.01.2024, встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме: щодо умов оплати згідно з контрактом, рахунком-проформою (яка не завірена продавцем товару та виписана раніше) та з огляду на платіжну інструкція в іноземній валюті, яка не відповідає вимогам до платіжного документа; копія митної декларації країни відправлення №MRN24NL0V16RX452ASDA7 датована 23.01.2024 датована раніше інвойсу №10240018 від 25.01.2024; сам контракт №1201/NL24 датований 12.01.2024, а термін його дії - до 31.12.2023; декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 29.01.2024, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.
Вважає, що вищевказані розбіжності слугували підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару.
З огляду на вищевказане, у зв'язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСУР, декларанту запропоновано надати в 10-денний термін документи для підтвердження заявленої митної вартості.
На вимогу митниці декларантом було надано доповнення №1 від 12.01.2024 до контракту від 12.01.2024 №1201/NL2. Решту витребуваних документів декларант не надав, про що повідомив у листі від 29.01.2024.
У зв'язку з вищевикладеним та враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205050/2024/000014/2 від 29.01.2024, у якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в митного органу в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 12200,00 EUR (МД №UA205150/2024/001534 від 26.01.2024).
З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000014/2 від 29.01.2024 є правомірним, обґрунтованим та винесеним відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив від 19.04.2024 (а.с.87-89) позивач підтримав вимоги заявлені у позовній заяві та зазначив, що відзив не містить будь-яких спростувань стосовно обставин викладених в адміністративному позові, так і додаткових аргументів на підтвердження правомірності та підстав винесення спірного рішення. На доводи відповідача про автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР через невключення до МД №23UA205050006806U9 від 29.01.2024 витрат на транспортування та/або навантаження зауважив, що декларантом самостійно були включенні витрати на транспортування у сумі 35000,00 грн. При цьому витрати на навантаження та розвантаження позивачем понесено не було, оскільки транспортний засіб доставлявся своїм ходом, про що зазначалося в калькуляції. Позивач наголосив, що ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного декларантом розрахунку митної вартості: які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
12.01.2024 між ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” (покупець) та компанією Womy equipment supply B.V. (Нідерланди) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №1201/NL24, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар - два автобуси VDL Berkhof-Ambassador vin НОМЕР_1 та vin НОМЕР_3 , а покупець прийняти та оплатити товар на умовах визначених контрактом (а.с.15-19). Загальна сума контрату становить 14000,00 Євро. Ціна за одиницю транспортного засобу становить 7000 Євро. Відповідно до п. 3 контракту умови поставки і вантажовідправник обговорюються додатково у товарно-супровідних документах, відповідно до правил Інкотермс в редакцій 2010 року. Товар супроводжується, зокрема, технічною документацією на транспортний засіб, тимчасовим транзитним технічним паспортом на транспортний засіб, комерційним інвойсом.
Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати - передоплата (п.5 контракту).
На виконання умов контракту №1201/NL24 від 12.01.2024 позивачем на рахунок продавця перераховано 14000 Євро як оплату за два транспортні засоби, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №4 від 24.01.2024, з призначенням платежу: оплата згідно контракту №1201/NL24 від 12.01.2024 (а.с.24).
Відповідно до інвойса №10240018 від 25.01.2024 Womy equipment supply B.V. поставлено автобус VDL BERKHOF AMBASSADOR 180 vin XMGDE18FS0H019414. поставка транспортного засобу здійснюється на умовах поставки а умовах EXW-Зевенберген (Нідерланди) (а.с.20-21).
29.01.2024 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050006806U9 з описом товару - “Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF модель згідно з довідником - AMBASSADOR 180 - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_3 , включаючи водія загальна к-сть сидячих - 34 місця, загальна к-сть стоячих - 49 місць, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, призначення - для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна 6693см.куб., номер двигуна - невизначений, потужність - 162kw, колісна формула - 4x2, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2011, Країна виробництва - (NL), Торгівельна марка “VDL”, де в графі 42 МД вказано ціну транспортного засобу у розмірі 7000,00 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування в сумі 35000,00 грн) - 322396,90 грн (еквівалентно 7852,48 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару - за ціною контракту (а.с.69).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 12.01.2024 №1201/NL24; проформу від 08.01.2024 №20230201; рахунок-фактуру (iнвойс) від 25.01.2024 №10240018; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR 1 №АF01183551 від 24.01.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 13.12.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті №4 від 24.01.2024; калькуляцію транспортних витрат від 29.01.2024 року; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №132 від 29.01.2024; довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 29.01.2024 №290124073; копію митної декларації країни відправлення №MRN24NL0V16RX452ASDA7 від 23.01.2024 року; фото (а.с.15-26,37,43-47,74-78).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв'язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).
На вимогу митниці декларантом було надано доповнення №1 від 12.01.2024 до контракту від 12.01.2024 №1201/NL2. Листом від 29.01.2024 декларант повідомив про те, що інші документи надаватися не будуть (а.с.70 зворот-71,80)
29.01.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000014/2 (а.с.29,30).
Згідно з графою 33 цього рішення заявлена декларантом митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, оскільки при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення товару документи містять розбіжності, а саме:
- пунктом 5 контракту від 12.01.2024 року №1201/NL24 визначено, що форма оплати за товар - передоплата, а в проформі від 08.01.2024 №20230201 вказані умови оплати: 20% передоплата за резервацію, повна оплата перед доставкою. Декларантом надана платіжна інструкція в іноземній валюті від 24.01.2024 №4, яка не відповідає умовам оплати, вказаним в проформі; ця проформа не завірена продавцем товару та виписана раніше, ніж укладений контракт від 12.01.2024 року №1201/NL24;
- надана декларантом платіжна інструкція в іноземній валюті від 24.01.2024 №4 не може бути взята до уваги як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, бо не відповідає вимогам Закону України №1591-IX “Про платіжні послуги” та Положенню про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах”, затвердженому постановою правління Національного банку України від 28.07.2008 №216;
- копія митної декларації країни відправлення №MRN24NL0V16RX452ASDA7 датована 23.01.2024, тоді як товар був проданий згідно інвойсу №10240018 - 25.01.2024;
- пунктом 12 контракту визначено термін його дії - 31.12.2023, що не може відповідати дійсності, так як сам контракт датований 12.01.2024;
- декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 29.01.2024, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.
Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в митного органу в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 12200,00 EUR (МД №UA205150/2024/001534 від 26.01.2024).
Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000080 від 29.01.2024 (а.с.31-32).
Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №23UA20505006888U4 від 29.01.2024 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.27-28).
Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - автобуса міського, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF модель згідно з довідником - AMBASSADOR 180 - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_3 , календарний та модельний рік виготовлення 2010 - за основним методом - за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація сама аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності і неточності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківський платіжний документ, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують надання послуг з транспортування).
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт від 12.01.2024 №1201/NL24 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) від 25.01.2024 №10240018 визначає вартість товару 7000,00 Євро.
Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов'язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Пунктом 5 контракту від 12.01.2024 №1201/NL24 сторонами погоджено оплату товару шляхом безготівкового перерахунку коштів на валютний рахунок продавця з розрахункового рахунку покупця; форма оплати - передоплата. Доказом оплати є платіжна інструкція в іноземній валюті №4 від 24.01.2024 на суму 14000,00 Євро (оплата за два транспортні засоби) (а.с.15-21,24).
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ця платіжна інструкція в іноземній валюті не може бути підтвердженням оплати за товар, який зазначений в інвойсі від 25.01.2024 №10240018.
Так у платіжній інструкції вказано призначення платежу “prepaymeht for the vehicle accordining to the cоntract 1201/NL24 DD 12.01.2024”, що в перекладі означає “передоплата за автомобіль згідно з договором 1201/NL24 від 12.01.2024”. Платіж здійснено на рахунок продавця - компанії Womy equipment supply В.V., платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті.
У листі Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк” від 27.10.2023 №LSK-07.8/155 роз'яснюється, що платіжні інструкції ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП”, які подані банку з використанням системи “Інтернет-Банкінг”, підписані шляхом накладення відповідного електронно-цифрового підпису у передбаченому договором порядку, є дійсними та не потребують їх підтвердження документами на паперових носіях (а.с.38-39).
Крім того, Верховний Суд у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20 висловив позицію, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана в МД №23UA205050006806U9 від 29.01.2024 ціна оцінюваного транспортного засобу відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 25.01.2024 №10240018 та становить 7000,00 Євро.
Отже, вказаним документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 7000,00 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили.
Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов'язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.
Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Як встановлено судом, товар поставлявся на умовах EXW. Ці умови означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.
Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини 10 статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару у сумі 35000,00 грн, що не заперечується відповідачем.
Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: калькуляцію витрат на транспортування автобуса від 29.01.2024, відповідно до якої витрати по доставці транспортного засобу - автобуса міського, що був у використанні: марка - VDL BERKHOF модель - AMBASSADOR - (кузов, шасі, рама) vin НОМЕР_3 за маршрутом: Zevenbergen (Нідерланди) - Ягодин (Україна) становлять 35000,00 грн (вартість транспортування до кордону України), які включені до митної вартості товару, що в еквіваленті становить 852,48 Євро (а.с.37).
Договором про надання послуг №12/02 від 12.01.2024, укладеним між ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” (замовник) щодо транспортування автобусу VDL з vin XMGDE18FSOHO19414 власним ходом та актом прийому-передачі №12/02 від 29.01.2024 про надання послуг з транспортування, підтверджуються понесені ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” витрати на транспортування (власним ходом) - за маршрутом: Zevenbergen (Нідерланди) - Ковель (Україна) - 36000,00 грн, в тому числі: Zevenbergen (Нідерланди) - Ягодин (Україна) - 35000,00 грн (вартість транспортування до кордону України), Ягодин (Україна) - Ковель (Україна) - 1000,00 грн (вартість транспортування митною територією України). Обидва документи надані позивачем додатково митному органу (в порядку частини восьмої статті 55 МК України) (а.с.44-47).
З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №23UA205050006806U9 від 29.01.2024 митна вартість товару у розмірі 322396,90 грн (еквівалентно 7852,48 Євро), включає вартість товару (7000,00 Євро) і вартість витрат на транспортування до кордону України (852,48 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.
Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA205050006806U9 від 29.01.2024.
З приводу зауваження митного органу про те, що товар був проданий згідно з інвойсом від 25.01.2024 №10240018, тоді як копія митної декларації країни відправлення №MRN24NL0V16RX452ASDA7 датована 23.01.2024, контракт №1201/NL24 укладено 12.01.2024, а строк його дії в пункті 12 - до 31.12.2023, то суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, а лише підтверджує проходження товару (вантажу) митного оформлення в країні відправлення. Поряд з тим у ній вказано ідентифікаційні ознаки автобуса, який імпортований в Україну, та статистична вартість 7000,00 Євро, що відповідають фактурній вартості.
При цьому суд погоджується із позивачем, що він не має відношення до заповнення експортної декларації, адже підготовка документів на експорт здійснюється відправником самостійно й відповідно до умов контракту від 12.01.2024 №1201/NL24 передача товару покупцю відбувається після передачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та транспортного засобу з відповідним ідентифікаційним номером (пункт 6 контракту).
Також не впливає на формування митної вартості товару допущена у пункті 12 контракту описка щодо строку його дії (до 31.12.2023). До того ж 12.01.2024 сторонами контракту підписано доповнення №1, яким пункт 12 цього контракту викладно у новій редакції, зокрема, визначено термін його дії - до 31.12.2024 (а.с.70 зворот-71).
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Таким чином, Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного транспортного засобу. А свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про надання документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
У розглядуваному випадку вимога про витребовування банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, не містить логічного обґрунтування. Суд звертає увагу, що банківський (платіжний) документ про оплату оцінюваного товару, калькуляцію транспортних витрат декларант надавав для митного оформлення (а в порядку частини восьмої статті 55 МК України також надано договір про надання послуг №12/02 від 12.01.2024 та акт прийому-передачі від 29.01.2024 №12/02 до договору про надання послуг). При цьому у листі ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” роз'яснено, як відбувалася оплата товару та його поставка.
Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є зовнішньоекономічний контракт від 12.01.2024 №1201/NL24, рахунок-фактура від 25.01.2024 №10240018, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13.12.2023 №0624140561, висновок експерта від 29.01.2024 №132, яким підтверджено технічні характеристики транспортного засобу. Їх декларант надавав до митної декларації.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
При цьому вимога митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, може мати місце тоді, якщо позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, проте жодні докази у справі не вказують на такі обставини.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.
Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205050/2024/000014/2 від 29.01.2024 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської миниці необхідно стягнути судовий збір в сумі 3028,00 грн, який сплачений відповідно до платіжної інструкції №38 від 05.03.2024 (а.с.14).
Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000014/2 від 29 січня 2024 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, код ЄДРПОУ 44356571).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя Т.М. Димарчук