19 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3181/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення мені пенсії за віком, яка передбачена пунктом 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши період роботи з 30.08.2011 по 31.10.2023 у Луцькому педагогічному коледжі, який перейменовано у Комунальний заклад вищої освіти “Луцький педагогічний коледж” Волинської обласної ради, на посадах завідувач відділенням “Дошкільне виховання”, професор кафедри дошкільної освіти, декан факультету дошкільної освіти та музичного мистецтва до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 10.08.2023. Загальний страховий стаж становить 39 років 01 місяць 01 день, з них більше 30 років працює у сфері освіти. Також вказує на те, що відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії.
Позивач звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, проте, листом №36830-36314/І-02/8-0300/23 від 01.12.2023 ГУ ПФУ у Волинській області відмовило позивачу у виплаті грошової допомоги обґрунтовуючи тим, що до спеціального стажу не може бути зараховано період роботи з 30.08.2011 по даний час на посаді завідувача відділення, в.о. декана факультету та декана у Комунальному закладі вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» у зв'язку з відсутністю у Переліку згаданих посад у вищих навчальних закладах I- II рівня акредитації.
Вважає протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо не зарахування до спеціального стажу, який дає право на отримання пенсії за вислугу років періоду роботи з 30.08.2011 по 31.10.2023 на посаді завідувача відділення, в.о. декана факультету та декана у Комунальному закладі вищої освіти «Луцький педагогічний коледж», який дає право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки посада завідувач відділенням, в.о. декана факультету та декана у Комунальному закладі вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» належать до посад науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти відповідно до Закону України «Про вищу освіту». А тому період роботи на вказаних посадах підлягає зарахуванню до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугою років як педагогічному та науково-педагогічному працівнику, а також дає право на призначення і виплату грошової допомоги.
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмову провадженні).
У відзиві на позов відповідач його вимог не визнав. Свої заперечення обґрунтував тим, що Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, передбачено зарахування до страхового стажу, який визначає право на виплату такої допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909).
Оскільки позивач у період, зокрема, з 30.08.2011 по 10.08.2023 перебувала на посадах завідувача відділення, професора, декана факультету, які не передбачені Порядком №909, тому ці періоди роботи не зараховані до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідач наголошує, що на день досягнення пенсійного віку у позивача не нараховувалось 30 років страхового стажу в закладах освіти на відповідних посадах, тому для проведення виплати грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком не було підстав.
Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10.08.2023 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Стаж роботи в закладах освіти на посадах, передбачених Переліком, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е”-“ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” становить 16 років 06 місяців, про що зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву.
На звернення позивача щодо призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 01.12.2023 №36830-36314/І-02/0300/23 повідомило, що пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Пенсії за вислугу років працівникам освіти призначаються відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.
Згаданим розділом Переліку передбачено, зокрема, вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації. Відповідно до статусу вищих закладів освіти коледж віднесено до закладів другого рівня акредитації.
До документів пенсійної справи долучено відомості, які підтверджують факт роботи з 30.08.2011 по даний час на посаді завідувача відділенням, в.о. декана факультету та декана у Комунальному закладі вищої освіти «Луцький педагогічний коледж». Проте для зарахування згаданого періоду до спеціального стажу немає підстав у зв'язку з відсутністю у Переліку згаданих посад у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.
Таким чином, на дату досягнення пенсійного віку тривалість спеціального стажу не досягла 30 років, тому підстав для проведення виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсії не має (а.с. 28).
Позивач не погоджується з такими діями Управління та вважає, що має необхідний стаж роботи, що дає їй право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно з нормами чинного законодавства, відтак звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Отже, право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи які, досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV; працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”; мають наявний відповідний страховий стаж та не отримували будь-якої пенсії до цього.
Як встановлено пунктом “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема, з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців, з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років, з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців, з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
З трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , копії якої наявні в матеріалах справи, зокрема, слідує, що позивач 30.08.2011 переведена на посаду завідувача відділення «Дошкільне виховання» з правом викладання педагогічних годин Луцького педколеджу; 02.09.2019 - переведена на посаду професора кафедри дошкільної освіти; 02.09.2017 - призначена на посаду в.о. декана факультету дошкільної освіти та музичного мистецтва; 10.12.2019 - призначена на посаду декана факультету дошкільної освіти та музичного мистецтва та професора кафедри дошкільної освіти за сумісництвом; 01.10.2020 - Луцький педагогічний коледж перейменовано на Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради; 13.01.2022 - назву посади змінено на «декан факультету»; 27.08.2021 - переведено на посаду доцента кафедри теорії та методики дошкільної освіти за сумісництвом; 13.01.2022 - назву посади за сумісництвом змінено на «доцент закладу вищої освіти» (а.с. 14-18).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 було затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).
Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” і “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» №909 від 04.11.1993 (далі - Постанова №909), відповідно до якої затвердив Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Відповідно до цієї постанови до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Частина перша статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII визначає невід'ємними складниками системи освіти такі: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (далі - Закон №1556-VII) заклад вищої освіти - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей (пункт 7) частини першої статті 1).
В Україні, відповідно до статті 28 Закону №1556-VII діють заклади вищої освіти таких типів: університет; академія, інститут та коледж. Коледж - заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність. Статус коледжу отримує заклад освіти (структурний підрозділ закладу освіти), в якому обсяг підготовки здобувачів вищої освіти ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра становить не менше 30 відсотків загального ліцензованого обсягу.
Відповідно до статті 53 Закону №1556-VII науково-педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність; педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність; наукові працівники - це особи, які за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-організаційну діяльність та мають відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 №963 (далі - Постанова №963) затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, відповідно до котрого завідувач кафедрою, професор, декан, заступник декана належить до посад педагогічних працівників.
Отже, з наведеного слідує, що стаж роботи у вказаний період, повинен зараховуватися до пільгового стажу у розумінні пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ навіть попри те, що зазначені посади прямо не передбачені затвердженим Переліком №909.
Відтак, період роботи позивача з 30.08.2011 по 10.08.2023 на посадах завідувача відділенням, професора кафедри, в.о. декана факультету та декана факультету у Комунальному закладі вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» підлягає зарахуванню до спеціального стажу.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов до переконання, що відповідачем протиправно не зараховано до спеціального страхового стажу ОСОБА_1 вказані періоди її роботи.
Крім того, пункт 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV також пов'язує право на грошову допомогу не тільки з фактом роботи на день досягнення пенсійного віку в закладах та установах на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але й з наявністю страхового стажу (для жінок - 30 років) на таких посадах.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач при розгляді заяви щодо призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-1V, констатував відсутність у позивача стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії (30 років), та з цих підстав відмовив у призначенні вказаної грошової допомоги.
У вказаному листі органом Пенсійного фонду не зазначено, які періоди роботи та якої тривалості зараховано позивачу до спеціального стажу.
Водночас у відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує, що стаж роботи на посадах та закладах, які дають право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій становить 16 років 06 місяців. При цьому, вказує, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач з 29.08.1984 по 24.09.1984 працювала на посаді вихователя дитячого садочка заводу «Ровносільмаш», з 19.11.1986 по 04.04.1989 - старший вихователь дитячого садочка Рівненського радіотехнічого заводу, з 16.10.1995 по 19.12.1999, тобто на посадах та закладах, не передбачених Переліком №909.
Отже, за відсутності правової оцінки, наданої територіальним органом Пенсійного фонду України щодо наявності усіх умов для надання позивачу грошової допомоги (у цьому випадку - щодо наявності необхідного спеціального стажу з урахуванням усіх періодів робити згідно із трудовою книжкою), суд позбавлений у межах цієї справи можливості дійти категоричного висновку про наявність/відсутність у позивача права на призначення вказаної грошової допомоги. Саме до повноважень органів ПФУ віднесено зарахування певних періодів трудової діяльності до страхового та спеціального стажу для призначення пенсій, тоді як суд такі повноваження не може перебирати та здійснює лише функцію судового контролю за правомірністю рішень про призначення/відмову у призначенні пенсій.
Відтак, позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії належить задовольнити частково у спосіб прийняття судом рішення про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву позивача про виплату грошової допомоги, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зарахувавши до стажу роботи позивача з 30.08.2011 по 10.08.2023 на посадах завідувача відділенням, професора кафедри, в.о. декана факультету та декана факультету у Комунальному закладі вищої освіти «Луцький педагогічний коледж», що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та про відмову у задоволенні решти позовних вимог зобов'язального характеру.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку із частковим задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 605,60 грн, який сплачений квитанцією від 22.03.2024 в сумі 1211,20 грн (а. с. 9).
Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням висновків суду зарахувавши періоди роботи з 30.08.2011 по 10.08.2023 на посадах завідувача відділенням, професора кафедри, в.о. декана факультету та декана факультету у Комунальному закладі вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Р.С. Денисюк