Справа №752/23600/23 Головуючий у 1 інстанції: Кордюкова Ж.І.
Провадження №22-ц/824/8741/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
19 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Короткий зміст обставин справи
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 10000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття, та витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 2018 по 2019 роки, сторони проживали разом та відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дитина проживає з матір'ю та знаходиться на її матеріальному утриманні. Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 4000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.11.2023 і до досягнення дитиною повноліття.
Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу в сумі 8000 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн та стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у стягненні судових витрат на правничу допомогу, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року в частині розподілу судових витрат, зменшивши суму стягнутого з ОСОБА_1 на користь держави судового збору з 1073,60 грн до 429,44 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу.
Вказує, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права.
За змістом ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати (зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу), пов'язані з розглядом справи, покладаються:
- у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, судом першої інстанції стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що були понесені стороною позивача були вирішені з порушення ч. 3 ст. 141 ЦПК України, без врахування усталеної практики ЄСПЛ.
В порушення вимог ст. 134 ЦПК України позивачем не було надано разом з позовною заявою попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи.
Судом було взято до уваги докази, які не подавалися позивачкою разом з позовною заявою і, відповідно, не надсилалися відповідачеві, а саме: акт прийому передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за договором №16/23 від 07.11.2023 року, детальний опис станом на 07.11.2023 наданих послуг за договором № 16/23 від 02.11.2023 р. Дати договорів, вказані в акті і детальному описі різняться.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву не надходило.
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу були надані копія договору про надання правової допомоги від 02.11.2023 № 16/23, копія ордеру на надання правової допомоги від 07.11.2023 серії АІ № 1490271, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8897/10 від 13.03.2020, акт прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за договором №16/23 від 07.11.2023, детальний опис станом на 07.11.2023 наданих послуг за договором від 02.11.2023 №16/23 та копію інформаційного повідомлення про зарахування коштів №508263908.1 від 02.11.2023.
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за договором № 16/23 від 07.11.2023, загальна вартість наданої правничої допомоги становить 8000 грн.
Задовольняючи вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 8000 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про її обґрунтованість, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд має керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 при подачі позову понесла витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 8000,00 грн, які заявлені до стягнення при розподілі судом судових витрат та підтверджені відповідними доказами.
При подачі позову позивачем заявлено до стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини на суму 10000,00 грн щомісячно.
Позовні вимоги позивача задоволено частково в розмірі 4000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою і до досягнення дитиною повноліття.
Таким чином на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3200 грн (4000,00 грн (задоволені позовні вимоги) х 100% : 10000,00 грн (заявлені позовні вимоги) = 40% (процент задоволених позовних вимог), 8000,00 грн (загальні судові витрати) х 40% : 100% = 3200 грн).
У відповідності до ст. 141 ЦПК України якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Крім того відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору за позовну вимогу про звільнення від сплати аліментів.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року зі змінами та доповненнями, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також
За правилами пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року зі змінами та доповненнями, за подання апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою підлягає сплаті судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420,00 грн).
З урахуванням зазначеної норми за подання позову у 2023 році позивачу необхідно б було сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн, але вона відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року зі змінами та доповненнями, звільнена від сплати судового збору.
Судом задоволено частково позовні вимоги (1073,60*40/100) = 429 грн 44 коп.
З урахуванням того, що позивачка звільнена від сплати судового збору, покладення на неї обов'язку з відшкодування відповідачу судового збору за подання позову пропорційно задоволеним вимогам є безпідставним.
Відповідно до ч. 1, 4ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Частиною 1 зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 вказаної статті якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, частково покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а рішення суду першої інстанції зміні в цій частині.
Суд першої інстанції неправильно вирішив питання розподілу судових витрат, тому колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржуване рішення суду у зазначеній частині з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3200 грн в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги та зменшити розмір стягнутого з ОСОБА_1 на користь держави судового збору до 429,44 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Щодо стягнення з ОСОБА_2 судових витрат на професійну допомогу, понесених ОСОБА_1 в апеляційній інстанції слід зазначити наступне.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу були надані:
Копія квитанції до прибуткового касового ордеру № 9/24 на суму 5000 грн від 20.02.2024 року;
Попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат в цивільній справі № 752/23600/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва станом на 21 лютого 2024 року;
Витяг з Договору «Про надання правничої допомоги» від 19 лютого 2024 року;
Ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Витріщак Т.І. серії СА № 1078031 від 21 лютого 2024 року;
Детальний опис наданих адвокаткою послуг згідно Договору про надання правничої допомоги від 19 лютого 2024 року у цивільній справі № 752/23600/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року станом на 21.02.2024 року.
За таких обставин суд вважає обґрунтованою вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 3200 грн., які підлягають стягненню з позивача.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року в частині розподілу судових витрат понесених на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3200 (три тисячі двісті) гривень в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги.
Зменшити розмір стягнутого з ОСОБА_1 на користь держави судового збору до 429 (чотириста двадцять дев'ять) гривень 44 копійок.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3200 (три тисячі двісті) гривень судових витрат, понесених на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді В.І. Олійник
Л.П. Сушко