17 червня 2024 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 756/2304/24
номер провадження №22-ц/824/9370/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
розглянуву відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Яценка Семена Сергійовича
на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року /суддя Ткач М.М./
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: акціонерне товариство "Універсал Банк" про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, -
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Яценко С.С. звернувся до суду з заявою про розкриття Акціонерним товариством «Універсал Банк» інформації, яка містить банківську таємницю. В обґрунтування заяви зазначив, що необхідність отримання інформації про власника банківської картки № НОМЕР_1 , яка емітована Акціонерним товариством «Універсал Банк», а саме: номер рахунку, прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, дані про реєстрацію місця проживання, контактний номер телефону, інші засоби зв'язку, зумовлена необхідністю звернення у подальшому до особи, на ім'я якої відкрито вказаний рахунок, з вимогою про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 1700,00 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Акціонерне товариство "Універсал Банк", про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю. /а.с. 11/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - Яценко С.С. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу, направити справу для продовження розгляду.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вказував, що ЦПК України не передбачає повноваження суду відмовити у відкритті провадження по такій заяві з таких мотивів, а виключно залишити її без розгляду. Крім того, зазначав, що суд на неналежній стадії розгляду заяви дійшов висновку про наявність спору, не розглядаючи заяву по суті. Майновий спір, який є умовою для залишення заяви без розгляду та подальшого розгляду позову, може виникнути лише у тому разі, якщо особа буде заперечувати проти розкриття банківської таємниці щодо неї, а потім в позасудовий спосіб не буде погоджуватися повернути кошти. Вказував, що ЦПК України надає повноваження суду, який розглядає заяву в порядку окремого провадження, самостійно збирати докази; за потреби залучити і інших заінтересованих осіб. Тобто, суд, постановивши ухвалу про відкриття провадження, може витребувати у банку ці відомості і залучити власника рахунку до розгляду справи про розкриття його банківської таємниці. До цього моменту, суд об'єктивно не може дійти висновку про те, що між сторонами дійсно є спір.
Представник ОСОБА_1 - Яценко С.С. звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутністю.
Заінтересована сторона в судове засідання не з'явилась, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з поверненням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, на підставі наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції керувався частиною першою ст. 12, частиною першою ст. 20 Цивільного кодексу України, про те, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.
Розкриття банківської таємниці може здійснюватися у двох формах: адміністративній - забезпечується на вимогу компетентних осіб, зазначених у законі, безпосередньо банком і без попереднього звернення до суду; судовій - надається банком, але на вимогу суду або за рішенням суду. У свою чергу, на вимогу суду банківська таємниця розкривається у двох випадках: а) суддею одноособово з дотриманням режиму секретності; б) судом при розгляді справи у господарському, адміністративному, кримінальному та цивільному судочинстві (щодо останнього, то це правило є актуальним для цивільних справ, у яких вирішуються спори, пов'язані з дослідженням доказів, що становлять банківську таємницю, витребуваних судом за клопотанням учасників процесу). Відбувається це, як правило, при вирішенні судом питань про забезпечення доказів, витребування доказів, про що судом постановляються процесуальні ухвали.
Що стосується доступу до банківської таємниці за рішенням суду, то таке право надається лише внаслідок судового розгляду цивільних справ за правилами Глави 12 Розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України.
Суд першої інстанції наголошував, що згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з приписами частини третьої статті 349 ЦПК України, якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
За пунктом 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» від 30 вересня 2011 року № 10, у тому разі, коли буде встановлено, що заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи ґрунтується на спорі, зокрема про виконання цивільно-правового договору, який виник з інших зобов'язальних правовідносин тощо, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде встановлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У статті 84 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок витребування доказів учасниками справи, та вказано, що у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 Цивільного процесуального кодексу України визначені способи забезпечення судом доказів такі, як допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Тобто, в даному випадку, суд першої інстанції вказував на те, що якщо у позивача виникли складнощі щодо отримання вказаної інформації, то позивач може звернутися із заявою про забезпечення вказаних доказів до подання позовної заяви, обґрунтувавши належним чином необхідність вжиття судом обраного ним способу забезпечення позову, враховуючи предмет та підстави позову, з яким позивач має намір звернутися до суду.
Отже, враховуючи викладене вище, положення частини третьої статті 349 Цивільного процесуального кодексу України, той факт, що вимоги заявника ґрунтуються на спорі, який має розглядатися в порядку позовного провадження, а не окремого, оскільки заявник просить суд витребувати дані про фізичну особу, яка може отримати статус відповідача у позові майнового характеру, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за вказаною заявою.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Так, суд першої інстанції, в мотивувальній частині, керувався приписами частини третьої статті 349 ЦПК України, якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Водночас, відмова у відкритті провадження у справі передбачена ч. 4 ст. 315 ЦПК України.
Крім того, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо наявності спору про право.
Так, майновий спір, який є умовою для залишення заяви без розгляду та подальшого розгляду позову, може виникнути лише у тому разі, якщо особа буде заперечувати проти розкриття банківської таємниці щодо неї, а потім в позасудовий спосіб не буде погоджуватися повернути кошти. До того моменту, коли суд матиме належні та допустимі докази щодо цього, у суду фактично відсутні підстави для висновку про те, що у справі наявний спір, і вона має розглядатися в межах позовного провадження.
Також, суд першої інстанції в мотивувальній частині ухвали роз'яснює, що замість цієї заяви в порядку окремого провадження, належить звернутися в два етапи, а саме з заявою про забезпечення доказів до подачі позовної заяви, після чого - подати позовну заяву.
Водночас, при розгляді як заяви про забезпечення доказів, так і заяви про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, саме суд звертається до банку із вимогою надати ту саму, ідентичну інформацію. Тобто, суд, постановивши ухвалу про відкриття провадження, може витребувати у банку ці відомості і залучити власника рахунку до розгляду справи про розкриття його банківської таємниці. До цього моменту, суд об'єктивно не може дійти висновку про те, що між сторонами дійсно є спір.
Отже, за даних обставин справи, фактичній відсутності відповідача, рішення суду першої інстанції є передчасним та не сприяє процесуальній економії.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст. 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Яценка Семена Сергійовича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року - задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: